Проблема самовільного будівництва не втрачає актуальності. Нещодавно «Судово-юридична газета» повідомляла про надбудову на даху в центрі Києва за адресою: вулиця Велика Васильківська, 4а.
Справи про знесення самовільного будівництва та скасування державної реєстрації відповідного об’єкту підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, такий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду постановою від 16 жовтня 2019 року у справі №522/6962/18.
Так, представник прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення держреєстратора, на підставі якого за особою зареєстровано право власності на нежитлове приміщення. Щодо самої особи ставились вимоги своїми силами і за свій рахунок привести у попередній стан самовільно реконструйовану квартиру та нежитлове приміщення. На підставі оспорюваного рішення було зареєстровано право власності на самовільно реконструйований об`єкт нерухомості, не введений в експлуатацію в установленому законом порядку.
Суд першої інстанції, з яким згодом погодився апеляційний суд, закрив провадження у справі. Причиною закриття стала невірно визначена юрисдикція: вказані позовні вимоги слід розглядати в порядку адміністративного, а не цивільного судочинства.
Прокурор аргументував касаційну скаргу тим, що оспорюваним реєстраційним діям передував спір між сторонами про цивільне право, що стосується самовільної реконструкції квартири , яка за змістом статті 177 ЦК України, як об`єкт самочинного будівництва, належить до об`єктів цивільних прав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Таким чином, ознаками відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є:
Визначаючи предметну юрисдикцію справ, суди повинні виходити із суті права та інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Натомість, публічно-правовий характер спору визначається тим, що суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.
Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення — публічно-правові відносини, пов`язані з реалізацією публічної влади. Крім того, публічно-правовим вважається спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку.
Як наголосила Велика Палата Верховного Суду, спірні правовідносини у справі №522/6962/18 обумовлені реалізацією позивачем повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.
Отже, ВП ВС зробила наступний висновок: суб'єкт владних повноважень перебуває з особою, яка здійснила самочинне будівництво, в адміністративних відносинах, оскільки діє на виконання своїх владних управлінських функцій, спрямованих на захист інтересів держави.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах неодноразово викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду у справах: №1519/2-787/11, №520/10754/14-ц, №826/12543/16, №369/13415/17, №826/7203/17, №461/889/13-ц.
Таким чином, спір за участю суб’єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва, усунення порушень та незаконної державної реєстрації, є публічно-правовим.
Раніше «Судово-юридична газета» писала, що «Слуги народу» пропонують зміни у житловому законодавстві.