Валерій Бондар: Служба судової охорони не тільки відбулася, а й стрімко розвивається

У квітні цього року наше видання першим серед вітчизняних медіа поспілкувалося з новопризначеним Головою Служби судової охорони Валерієм Бондарем і розпитало про те, що це за Служба, для чого вона створена та якими є плани її розбудови. 

Минуло вісім місяців, і ми вирішили дізнатися, як ідуть справи в Службі судової охорони, як вирішуються питання її становлення, скільки співробітників уже в ній працює і скільки судів взято під охорону, а також висвітлити інші питання, які цікавлять наших читачів. Тому завітали на Вознесенський узвіз у Києві до центрального офісу Служби.

Колишня будівля Шевченківського районного суду міста Києва зустріла нас гомоном ремонтних робіт, які тривають майже на всіх поверхах цієї п’ятиповерхівки. Але це аж ніяк не впливає на робочий ритм установи, переконує нас Голова Служби судової охорони Валерій Бондар:

«Незручно, безумовно, але іншого виходу в нас немає. Ми заїхали у цю будівлю ХІХ століття в жахливому стані, тому намагаємося в стислі строки впорядкувати її». 

Валерію Івановичу, ми можемо констатувати, що Служба судової охорони відбулася?

Не тільки відбулася, а й стрімко розвивається! За ці вісім місяців із моменту нашої останньої розмови ми сформували не лише Центральний апарат Служби, а й територіальні управління в шістнадцяти областях України. Хоча у 2019 році передбачалося створення підрозділів Служби лише у двох областях: Київській та Вінницькій. Тобто темпи нашого розвитку у вісім разів швидші!          

…як зараз модно казати, працюєте в турборежимі?

Саме так. Ми не маємо часу на розгойдування. Українське суспільство вимагає від нас швидкої побудови сучасного й ефективного органа, здатного забезпечити безпеку та громадський порядок у судових установах. Перебуваючи в будівлі суду, кожна людина — суддя, працівник апарату суду, учасник судового процесу або звичайний відвідувач — має відчувати себе в повній безпеці. І це наше головне завдання. Такі криваві трагедії, як та, що сталася два роки тому в Нікопольському міськрайонному суді, коли під час судового засідання внаслідок вибухів гранат загинуло двоє осіб, ще одинадцять постраждали, не мають більше траплятися в нашій країні.

Ви згадали про трагедію в Нікополі. Що потрібно зробити, аби справді цих трагедій більше не ставалося?

Те, що сталося в Нікополі, можна було попередити, якби будівля цього суду була обладнана відповідними технічними засобами безпеки. Протягом кількох місяців ми вивчали ситуацію зі станом безпеки будівель судів. На жаль, тільки трохи більше ніж 30% судів оснащені пропускними турнікетами, у 42% судових установ відсутні стаціонарні металодетектори, тобто «рамки», а рентген-сканери є лише у двох судах із майже восьмисот. Крім того, в Україні немає жодного суду, будівля чи приміщення якого відповідали б державним будівельним нормам з погляду забезпечення безпеки. 

Це велика проблема, і вирішувати її потрібно комплексно й на державному рівні.

Ви озвучили цифру «майже вісімсот судів». Всі вони перейдуть під вашу охорону?

Так. Але якщо точніше — вісімсот п’ятдесят п’ять установ системи правосуддя України перейдуть під охорону нашої Служби до кінця 2021 року. Це передбачено Стратегією розвитку Служби судової охорони на період до 2022 року, яку ми розробили і яка погоджена Вищою радою правосуддя і Державною судовою адміністрацією України.

Крім підрозділів безпосередньої охорони приміщень судів, будуть сформовані підрозділи швидкого реагування та фізичної охорони суддів, які діятимуть у семи регіонах (округах) для реагування на спеціальні потреби й виклики.

Зараз активно триває процес конкурсного відбору майбутніх співробітників Служби. Ми плануємо провести ще низку конкурсів і очікуємо, що лави нашої Служби до кінця цього року налічуватимуть майже три тисячі співробітників. Це дозволить Службі судової охорони до початку 2020 року взяти під свою охорону 147 судових установ України та вивільнити від виконання не властивих їм функцій підрозділи Національної поліції та Національної гвардії України.

Гранична чисельність працівників Служби на кінець 2021 року становитиме понад 14 тисяч осіб.

Підбираючи кадри, особливу увагу звертаємо на фахівців, які мають досвід служби в інших силових структурах держави, мають бойовий досвід. Крім того, наразі підготовка та перепідготовка кадрів Служби судової охорони здійснюється на базі навчальних підрозділів МВС України. Але ніхто не підготує співробітника краще, ніж ми самі. Тому наше пріоритетне завдання — розбудова власного навчального центру, і над цим питанням ми активно працюємо.

Чи є необхідні повноваження у співробітників Служби, аби справді не допускати порушень громадського порядку в судах та проявів неповаги до суду?

За дуже короткий термін нам вдалося створити нормативно-правову базу діяльності Служби, і нині ми маємо всі необхідні повноваження. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» надає право співробітникам Служби судової охорони застосовувати зброю, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби в порядку та у випадках, визначених законами України «Про Національну поліцію» і «Про охоронну діяльність». Тому для охорони громадського порядку в судах й органах судової влади, для захисту суддів та учасників судового процесу співробітник Служби має право застосовувати спеціальні засоби і зброю в разі загрози життю суддів, учасників процесу, своєму власному.

Співробітники нашої Служби також мають право затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються проникнути на територію й у приміщення суду, органів та установ системи правосуддя. Затриманих осіб, які вчинили правопорушення, передаватимуть працівникам поліції для вжиття відповідних заходів реагування.

Отже, Служба судової охорони — це державний орган із правоохоронною функцією.

А що з особистою охороною суддів, якщо на їх адресу лунають погрози?

Це питання також законодавчо врегульоване. У складі Служби вже розпочато створення підрозділу забезпечення фізичної безпеки суддів і тепер триває процес його комплектування.     

Водночас у нас є застереження стосовно надання обов’язкової особистої фізичної охорони тридцяти восьми суддям Вищого антикорупційного суду. Адже, відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», суддям цієї установи (а в разі потреби — і членам їхніх сімей) надається цілодобова охорона, а також здійснюється цілодобова охорона житла судді, його майна.

На наше переконання, надання фізичної безпеки суддям Вищого антикорупційного суду має бути лише в разі реальної загрози їм або членам їхніх сімей. До речі, такої ж думки і голова Вищого антикорупційного суду Олена Танасевич та маршали судової охорони США, які вивчали цю проблему під час перебування в Києві. Тому є необхідність внесення змін до чинного закону, зокрема конкретизації умов надання та зняття з судді Вищого антикорупційного суду цілодобової фізичної охорони.     

Валерію Івановичу, не можу оминути питання фінансування. Служба формується з нуля, а відтак необхідні великі кошти і на оренду приміщень, і на закупівлю однострою, транспортних та спеціальних засобів, на зарплату співробітників врешті-решт. Чи достатньо виділених коштів?

Ви маєте рацію. Більшість державних органів створювалася на базі вже існуючих. З одного боку, це зручно, а з іншого… На моє переконання, краще створювати з нуля, адже тоді можна одразу закласти всі необхідні сучасні основи й далі нарощувати сили. Це дуже складно, але ми не з тих, хто пасує перед труднощами. Колектив Служби і в Центральному апараті, і в територіальних управліннях доволі потужний. Люди досвідчені, мають високий професійний рівень підготовки, бойовий досвід, а головне — бажання створити не велику за чисельністю, але високоефективну та мобільну структуру з охорони судової влади України.

Водночас, не маючи достатнього фінансового ресурсу, складно реалізувати все те, що замислено. На цей рік Державним бюджетом видатки на Службу судової охорони були передбачені на рівні 525 млн гривень. Цих коштів абсолютно достатньо для реалізації заходів становлення й розвитку Служби у 2019 році та тих завдань, про які я вже вам розповів.

Державним бюджетом на 2020 рік обсяги фінансування Служби збільшені у 3,5 раза, до 1 млрд 883 млн гривень, що становить близько сорока відсотків від потреби. Але ми все зробимо, щоби цей бюджет був бюджетом розвитку Служби. Ми не втратимо високого темпу розбудови Служби судової охорони!

Пане генерале, наша зустріч відбувається напередодні професійного свята — Дня працівників суду, у вас є нагода зі сторінок нашого видання привітати усіх причетних до цього свята.

Рік, що минає, видався для Служби судової охорони доволі складним, нам лише вісім місяців. Але завдяки дієвій підтримці на шляху нашого становлення та розвитку, у вирішенні проблемних питань, з боку керівництва Вищої ради правосуддя, Державної судової адміністрації України, голів і керівників апаратів судових установ ми з оптимізмом дивимося в майбутнє.

Служба судової охорони будується й розвивається, аби бути надійним захисником судової гілки влади та громадян України, які братимуть участь у судових процесах.  Захищаючи суддю та учасників судового процесу, ми захищаємо верховенство права! 

З нагоди свята хочу привітати суддівський корпус, працівників апарату судів, які в період стрімких змін і подій у житті нашого суспільства залишаються гарантами захисту прав, свобод та інтересів громадян. Саме від наполегливої праці представників судової гілки влади залежить збереження в суспільстві стабільності, миру, злагоди та спокою.

Добра вам, здоров’я, життєвої наснаги та високих здобутків у професійній діяльності в ім’я України. Зі святом і Слава Україні!

Дякую, Валерію Івановичу, за цікаву і змістовну розмову.