Спроба започаткувати процес якісних змін у такій чутливій царині, як доступність лікарських засобів для громадян, одразу наштовхнулася на шалений спротив вітчизняних фармвиробників та ексклюзивних дистриб’юторів іноземних ліків. Парламентський комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування так і не наважився підтримати законопроект №2089, поданий народними депутатами від «Голосу» Ольгою Стефанишиною та Олександрою Устіновою, який пропонував рецепт пожвавлення конкуренції на ринку ліків і відповідного їх здешевлення.
Тільки чотири голоси підтримки отримав законопроект під час другої спроби розглянути його 4 грудня. Цікаво, що проти не було жодного, а решта дев’ять членів комітету, які були присутні на засіданні, утримались. Вирішили, що будуть рекомендувати відправити документ на доопрацювання.
До кінця року залишається тільки один сесійний тиждень. Законопроект внесений до порядку денного, і тому його, напевно, встигнуть розглянути в сесійній залі. «Але там зазвичай орієнтуються на рекомендації комітету, тому шансів, що він цього року буде ухвалений, немає», — прокоментувала «Судово-юридичній газеті» Ольга Стефанишина.
Законопроект №2089 пропонує внести зміни до Цивільного кодексу України, Законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про лікарські засоби».
Зміни мають вирішити три принципових моменти. По-перше, припинити штучну монополію охоронних документів (патентів) у сфері фармації на ринку лікарських засобів. Це коли власники патенту на лікарський засіб по завершенню терміну його дії домагаються отримання вторинного патенту, але не через зміну у формулі діючої речовини, а тільки змінивши зовнішній вигляд або норму дозування. Монополія на продаж такого лікарського засобу внаслідок зловживання патентними правами може тривати десятиліттями. Через це патенти на них називають «вічнозеленими».
По-друге, автори пропонують відокремити процедури реєстрації ліків і отримання патентних прав. Це дозволить виробникам, які не володіють патентом на певний лікарський засіб, розпочати підготовчі процедури для його реєстрації ще протягом строку дії патенту, щоб одразу після спливу чинності документу мати змогу виробництва і продажу.
А по-третє, і найголовніше — запровадити так званий паралельний імпорт лікарських засобів. тут мається на увазі імпорт лікарського засобу, який вже зареєстрований в Україні, але який завозиться без спеціального дозволу виробника. Автори називають такий спосіб торгівлі «безвізом» для ліків.
За свідченням авторів законопроекту, у країнах Європейського союзу ціни на фармацевтичну продукцію після запровадження паралельного імпорту протягом перших п’яти років зменшились на 12-19%. А у Грузії, де паралельний імпорт було запроваджено 2009 року, зниження вартості лікарських засобів лише за перші два роки дії закону, в комплексі з заходами із дерегуляції та скасування вимог щодо перекладу упаковки лікарських засобів грузинською мовою, склало в середньому 30%.
Неприпустимо, переконані автори, коли в Україні ціни на деякі препарати як мінімум у два рази вищі, ніж іх вартість у наших найближчих сусідів. Наприклад, упаковка ліків для онкохворих «Кселода» в Україні коштує 6 500 гривень, а за курс лікування доведеться віддати 52 тисячі гривень. У Польщі витрати на цей препарат складуть, відповідно, 3 600 гривень та 30 тисяч гривень.
«Я маю два листа Антимонопольного комітету України. У першому йдеться, що сьогодні в Україні існує, і це доведено, 50-відсоткова націнка на лікарські засоби, яка утворюється за допомогою «сірих» угод між виробником та аптекою. Так, остання отримує доплату за маркетингове обслуговування. Це коли ліки виставляють на видне місце, щоб їх краще купували. У другому листі говориться, що паралельний імпорт дійсно сприяє конкуренції та зниженню цін на ліки. Я орієнтуюся на офіційні джерела, і АМКУ для мене в цьому питанні є авторитетом», — пояснює Ольга Стефанишина.
До речі, Верховна Рада ухвалила законопроект №1230 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України», завдяки якому подешевшають предмети широкого вжитку — праски, кросівки, гаджети, холодильники тощо.
«Своїм законопроектом ми пропонуємо так само вчинити стосовно лікарських засобів», — підкреслює народна депутатка.
Найкращий захист — то напад, казали в давнину. Реагують представники фармацевтичних компаній, а також дистриб’ютори іноземних ліків на законодавчу ініціативу представниць «Голосу» за цією схемою.
Найепічніше це виглядало під час першого розгляду законопроекту на комітеті ВР 27 листопада. Фраза: «Начінайтє, бо я щас їм бошкі отоб‘ю», — у виконанні Олександра Чумака, людини знаної у фармколах, яка без офіційного статусу сиділа, чомусь, біля заступника міністра охорони здоров’я, стала потім приводом для звернення до Регламентного комітету 75 народних депутатів. Вони вимагали розібратися і не допустити, щоб цей представник фармкомпанії ще раз з’явився на засіданні комітету. Заклик згаданої особи, до речі, стосувався інших представників фармбізнесу, які не шкодували фарб, щоб показати, до якої прірви доведе Україну впровадження запропонованого законопроекту.
«Судово-юридична газета» зібрала основні «свідчення» майбутнього геноциду нації. Найбільше непокоїть противників законопроекту начебто повна відсутність контролю за якістю ліків, які будуть завозитися в Україну за паралельним імпортом:
Наступна хвиля скепсису — це невіра у доступність цін:
Попри те, що друга спроба законопроекту №2089 пройти через комітет відбувалася в менш емоційній атмосфері за відсутності Олександра Чумака, потужна дискредитаційна компанія, яка розгорнулася навколо законодавчого акту, таки далася взнаки.
Навіть член профільного комітету народний депутат від «Слуги народу», а колись активістка пацієнтської громадської організації Лада Булах, яка погоджувалася, що є загальне схвалення законопроекту всіма колегами, і особисто проголосувала за його підтримку, все ж таки зазначила, що у представників громадськості та нардепів виникло питання щодо контролю якості медикаментів.
Відповідаючи на закиди щодо якості ліків, Ольга Стефанишина підкреслила наступне: «Це все маніпуляція. Паралельний імпорт ліків нічим не буде відрізнятися від звичайного імпорту, окрім того, що він здійснюватиметься з інших країн без дозволу виробника. Адже нині виробник, надаючи дозвіл дистриб’ютору на постачання препаратів в Україну, встановлює певні ціни і таким чином тримає монополію на ліки. Усі питання щодо якості, терміну придатності і такого іншого не мають жодного стосунку до цього законопроекту. Вони забезпечуються й регулюються іншим законодавством. Крім того, представники Аптечної асоціації стверджують, що сьогодні в Україні достатньо жорстка регуляція».
Автор законопроекту також додала, що готова завжди залучати до співпраці партнерів. Зокрема, пропонувала голові комітету стати співавтором.
«На диво, окрім огульної критики не чую якихось дієвих аргументів щодо вдосконалення, вартих уваги. Якщо такі будуть, я готова їх внести до законопроекту», — закликала автор ідеї доступних ліків.