Кабмін готує новий законопроект про суд присяжних

Заступник міністра юстиції Олександр Банчук повідомив, що Кабінет Міністрів готує законопроекти, що передбачають створення в Україні суду присяжних, а також фонду відшкодування потерпілим від насильницьких злочинів.

«Два законопроекти щодо суду присяжних і про створення фонду відшкодування потерпілим від насильницьких злочинів пройшли узгодження Міністерства фінансів, і найближчим часом вони, сподіваюся, будуть в уряді і подані до парламенту для того, щоб виконати те, що ми бачимо у блоці правосуддя і кримінальної юстиції Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року», — заявив Банчук на парламентських слуханнях за результатами виконання Національної стратегії з прав людини при Комітеті Верховної Ради з прав людини та реінтеграції окупованих територій.

Попередній законопроект №2062 від 04.09.2019 був повернутий Комітетом ВР з питань правоохоронної діяльності його авторам на доопрацювання.

Він передбачав зміни до Кримінального процесуального кодексу, Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Законопроектом пропонувалося дати визначення понять «суд присяжних», «вердикт» з метою усунення правової невизначеності. Було запропоновано єдиний підхід визначення права обвинуваченого (підсудного) на розгляд кримінального провадження за участі присяжних. Законопроектом було визначено підстави оскарження вердикту присяжних, правові гарантії сторін кримінального провадження.

Про Фонд відшкодування потерпілим від насильницьких злочинів в Україні говорять вже багато років. Проте дієвий механізм відшкодування шкоди жертвам насильницьких злочинів досі відсутній.

Норми Цивільного кодексу в цьому сенсі суперечливі і практично не працюють. Стаття 1177 ЦК посилається на спеціальний закон, який повинен встановити порядок того, як держава має компенсувати шкоду, заподіяну здоров'ю або життю злочином. Проте такий закон так і не був прийнятий.

Спеціальні компенсаційні фонди працюють в багатьох державах: майже в усіх країнах Європи, а також в інших розвинених державах світу (США, Канада, Нова Зеландія, Австралія, Японія тощо). У цих країнах ухвалені відповідні закони, що передбачають право потерпілих на державну компенсацію завданої злочином шкоди, а також шляхи примирення потерпілого з винуватцем та професійну медичну і психологічну допомогу жертвам злочинів.

Створення фондів відшкодування розпочалося ще у 1960 р.

У 1977 р. Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Резолюцію (77) 27 про відшкодування потерпілим від злочину. Відповідно до її положень, державам-членам рекомендувалося забезпечити державне відшкодування потерпілим або особам, які знаходяться на їх утриманні, від умисних насильницьких злочинів у випадках, коли відшкодування неможливо надати іншими засобами, а також розробити відповідні керівні принципи.

Згодом був ухвалений основний документ Ради Європи у цій сфері  — Європейська конвенція про відшкодування потерпілим від насильницьких злочинів 1983 р., яка ратифікована сьогодні більш ніж 25 державами.

У 2005 р. Україна підписала цю Конвенцію, проте держава її досі не ратифікувала, тобто для України не наступило міжнародне зобов'язання створювати механізм компенсації.

У 2007 році Міністерство юстиції вже намагалось ініціювати законопроект, який би врегулював цю проблему. Але тоді його забракувало Міністерство фінансів. Хоча заступник міністра юстиції запевняє, що цього разу Мінфін погодив законопроект, не факт, що доля попереднього не повториться з новою концепцією, оскільки за браком коштів Мінфін не може профінансувати в повному обсязі навіть судову систему.

Раніше Велика Палата Верховного Суду визначила юрисдикцію спорів про відшкодування вартості навчання публічною особою.