Недбале застосування юридичних термінів у КПК впливає на якість судового провадження

Проблематика повноважень прокурора щодо визначення меж судового розгляду потребує вирішення, адже вона суттєво впливає на порядок зміни обвинувачення в суді. Ці питання досліджувалися 22 листопада на круглому столі, який провела Національна академія прокуратури України.

На думку першого проректора з навчально-методичної та наукової роботи НАПУ Сергія Мінченка, актуальність теми обумовлена тим, що діяльність прокурора на стадії судового розгляду — це остання для нього можливість встановити вину чи невинність особи. Якщо вина встановлена — має бути покарання, а якщо не встановлена — то має бути відновлене чиєсь порушене право. На жаль, нинішній порядок зміни обвинувачення в суді далекий від досконалості, і тому постала потреба зробити його кращим, щоб у кінцевому результаті мати якісніший судовий розгляд, спрямований на захист прав людини, незалежно від того, який процесуальний статус вона має.

Крім того, на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект №2165 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку зміни обвинувачення в суді», поданий групою депутатів, який вже отримав схвальну оцінку Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності. Однак, на думку спеціалістів, він все ж таки не вирішує питання вдосконалення порядку зміни обвинувачення в суді.

«Це нормальний процес, адже юриспруденція — не стала величина. Вона постійно розвивається і прив’язана до відносин у суспільстві, які також мінливі», — зазначив Сергій Мінченко.

Що таке межі судового розгляду, «Судово-юридичній газеті» популярно пояснив начальник відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді Інституту спеціальної підготовки НАПУ Валерій Севрюков.

«Стаття 337 Кримінального процесуального кодексу визначає, що обвинувачення в суді може розглядатися лише стосовно певної особи і лише в межах цього обвинувачення. Фактично, це обвинувальний акт, який скеровується прокурором до суду для розгляду по суті, та матеріали кримінального провадження, які до нього додаються. Все це і є предметом розгляду судом першої інстанції», — пояснив фахівець.

Проте часто виникає питання: чи може прокурор змінити обвинувачення, або висунути додаткове обвинувачення, або ж взагалі відмовитися від обвинувачення?

Оскільки КПК в п. 24 ч. 1 ст. 3 дає визначення судового провадження — це, зокрема, «кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення», — згідно з ч. 1 ст. 338 КПК, прокурор може змінити обвинувачення «під час судового розгляду». Тобто під час другої стадії судового провадження.

Насправді, потреба у зміні обвинувального акту може виникнути і на стадії підготовчого провадження.

«Скажімо, обвинувальний акт прокурор скерував до суду стосовно громадянина Х, а той раптово змінив своє прізвище і став громадянином Y, і тому під час підготовчого провадження треба уточнити — яка, власне, особа постане перед судом», — пояснює Валерій Севрюков.

На його думку, в ст. 338 КПК замість «під час судового розгляду» краще було б написати «під час судового провадження».

«Треба дуже обережно підходити до слів та їх значень. Чому треба вносити зміни до діючого КПК? Тому що словосполучення «судове засідання», «судовий розгляд» і «судове провадження» — це різні речі. А їх часто плутають», — підсумовує науковець.

Враховуючи, що інтерес до проблематики зміни обвинувачення в суді виявили судді Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, представники місцевих прокуратур і Генпрокуратури, спеціалісти з Комітету ВР з питань правової політики, адвокати, — можливо, їхню спільну позицію почують наші законодавці.