Проблематика повноважень прокурора щодо визначення меж судового розгляду потребує вирішення, адже вона суттєво впливає на порядок зміни обвинувачення в суді. Ці питання досліджувалися 22 листопада на круглому столі,який провела Національна академія прокуратури України.
На думку першого проректора з навчально-методичної та наукової роботи НАПУ Сергія Мінченка, актуальність теми обумовлена тим, що діяльність прокурора на стадії судового розгляду – це остання для нього можливість по встановленню вини, чи невинності особи. Якщо вина встановлена – має бути покарання, а якщо не встановлена – то має бути відновлене чиєсь порушене право. На жаль, нинішній порядок зміни обвинувачення в суді далекий від досконалості, і тому постала потреба зробити його кращим, щоб мати в кінцевому результаті якісніший судовий розгляд, спрямований на захист прав людини, незалежно від того, який вона має процесуальний статус.
Крім того, на розгляді у Верховній Раді перебуває законопроект №2165 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку зміни обвинувачення в суді», поданий групою депутатів, і який вже отримав схвальну оцінку Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності. Однак, на думку спеціалістів, він, все ж таки, не вирішує питання вдосконалення порядку зміни обвинувачення в суді.
«Це нормальний процес, адже юриспруденція – не стала величина. Вона постійно розвивається і прив’язана до відносин у суспільстві, які також мінливі», - зазначив Сергій Мінченко.
Що таке межі судового розгляду «Судово-юридичній газеті» популярно пояснив начальник відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки НАПУ Валерій Севрюков.
«Стаття 337 Кримінального процесуального кодексу визначає, що обвинувачення в суді може розглядатися лише стосовно певної особи і лише в межах цього обвинувачення. Фактично, це обвинувальний акт, який скеровується прокурором до суду для розгляду по суті та матеріали кримінального провадження, які до нього додаються. Все це і є предметом розгляду судом першої інстанції», - пояснив фахівець.
Проте, часто виникає питання, чи може прокурор змінити обвинувачення, або ж висунути додаткове обвинувачення, або ж взагалі відмовитися від обвинувачення?
Оскільки КПК в п.24 ч.1 ст. 3 дає визначення судового провадження – що це, зокрема, «кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення», - то згідно ч.1 ст.338 КПК, прокурор може змінити обвинувачення під час «судового розгляду». Тобто, під час другої стадії судового провадження.
Насправді, потреба у зміні обвинувального акту може виникнути й на стадії підготовчого провадження.
«Скажімо, обвинувальний акт прокурор скерував до суду стосовно громадянина «Х», а той раптово змінив своє прізвище і став громадянином «Y», і тому під час підготовчого провадження треба уточнити – яка, власне, особа постане перед судом», - пояснює Валерій Севрюков.
На його думку, в ст.338 КПК замість «під час судового розгляду» краще було б написати «під час судового провадження».
«Треба дуже обережно підходити до слів та їх значень. Чому треба вносити зміни до діючого КПК. Тому що словосполучення «судове засідання», «судовий розгляд» і «судове провадження» – це різні речі. А їх часто плутають», - підсумовує науковець.
Враховуючи, що інтерес до проблематики зміни обвинувачення в суді виявили судді Верховного Суду та Вищого антикорупційного суду, представники місцевих прокуратур і Генпрокуратури, спеціалісти з Комітету ВР з питань правової політики, адвокати, їх спільну позицію можливо почують наші законодавці.