Денис Монастирський розповів про реформу правоохоронної сфери та декриміналізацію злочинів

У столиці пройшла VI Конференція з кримінального права та процесу (раніше ми публікували фоторепортаж з цього заходу).

«Судово-юридичній газеті» вдалося розпитати учасника конференції, народного депутата України IX скликання, Голову Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Дениса Монастирського про майбутню реформу правоохоронної системи.

Як розповів Денис Монастирський, першочерговими завданнями, що стоять перед Комітетом, який він очолює, та перед Верховною Радою в цілому, є розгляд і ухвалення низки законів, які стосуються діяльності правоохоронних органів. Насамперед мова йде про закон «Про бюро фінансових розслідувань». Крім того, стоїть питання перезавантаження Державного бюро розслідувань. Останній законопроект буде розглядатися Комітетом ВР з питань правоохоронної діяльності вже найближчої середи. У планах Комітету — рекомендувати законопроект про перезавантаження ДБР до розгляду у другому читанні.

Також гостро стоїть питання про долю «справ Майдану», які найближчим часом будуть передані до ДБР, та долю слідчих, які ці справи розслідують. Ці слідчі мають перейти до ДБР або за конкурсом, або за процедурою переведення.

Йдеться про законопроект 2116 від 10.09.2019 та альтернативний законопроект 2116-1 від 17.09.2019, яким статус ДБР з центрального органу виконавчої влади змінюється на статус державного правоохоронного органу, виключається колегіальність та змінюється порядок призначення заступників директора ДБР.

Важливим напрямом роботи Комітету є законодавче запровадження інституту кримінальних проступків, який вводиться в дію з нового року. Проблема полягає у тому, що до 31 грудня 2019 року необхідно змінити близько 80 законів. Проте на це у Ради є всього два пленарних тижні, а законопроект, яким буде внесено зміни у законодавство, Кабінет міністрів досі не надав Верховній Раді. Тож якщо виконавча влада не буде готова до набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», то законодавці просто вимушені будуть відтермінувати набуття ним чинності.

Найближчим часом суспільство матиме змогу проаналізувати реформу прокуратури. Недоліки, які будуть виявлені, планується усунути впродовж січня-лютого наступного року.

Окремо депутат розповів про розроблення концепції нового Кримінального кодексу України. Концепція буде розроблена протягом року, до КК планується включити норми про кримінальні проступки і перенести деякі норми з КУпАП (останній — дуже застаріла сфера законодавства).

КК буде розділений на книги: буде окрема книга щодо злочинів і окрема книга щодо кримінальних проступків — тобто вони будуть розмежовані в залежності від санкції. Санкції визначать у загальній частині кодексу, для їх визначення будуть використовувати певні базові одиниці. Тобто санкції хочуть прив’язати до динамічної величини, яка могла би змінюватися в залежності від стану економіки.

Крім того, у КК з’явиться багато нових складів злочину, а частину злочинів треба переглянути і декриміналізувати. Так, на порядку денному стоїть декриміналізація статті 391 КК (Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань), статті 375 КК (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови).

Денис Монастирський зізнається, що протягом найближчих шести місяців Кримінальний кодекс не зазнає істотних змін, коригуватимуться лише окремі його положення.

Важливими будуть зміни до Кримінального процесуального кодексу України, які законодавці планують передати на розгляд Ради протягом найближчих двох місяців. Насамперед мова йде про строки розслідування фактових проваджень — депутати обговорять, чи мають вони продовжуватися, яким чином та якою особою.

Останнім часом почастішали випадки закриття кримінальних проваджень з огляду на закінчення процесуальних строків. Але в такому випадку порушуються права потерпілих, які втрачають право на адекватне розслідування своєї справи. На думку голови Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, більш правильним було б закривати такі провадження за закінченням строків давності. Тоді буде дотримано баланс між правами потерпілих та осіб, щодо яких проводиться досудове розслідування.

Раніше голова Національної поліції розповів про першочергові завдання у реформуванні відомства.