Законодавство про державних службовців планують змінити: законопроект уже в Раді

Верховна Рада отримала законопроект №2260 «Про внесення змін до деяких законів України». Його ініціаторами є Шкрум Альона Іванівна, Безгін Віталій Юрійович, Безугла Мар'яна Володимирівна, Корнієнко Олександр Сергійович.

За знеособленою назвою законопроекту криється внесення змін до законодавства, яке регулює статус та працю держслужбовців. Автори законопроекту вважають, що існує необхідність приведення положень деяких законів України у відповідність до Закону України «Про державну службу», удосконалення електронної форми комунікації між громадянами, інститутами громадянського суспільства та державними органами, а також уточнення окремих понять.

Проектом закону пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів України, що регулюють діяльність окремих державних органів, зокрема в частині проходження та особливостей державної служби, врегулювання правового статусу державних службовців, повноважень керівників державної служби, виключення інституту погодження призначення керівників структурних підрозділів третіми особами, що у відповідності до норм Закону України «Про державну службу» вилучено як суб`єктивний чинник та інструмент впливу.

До окремих законів пропонується внести зміни, якими головам та членам національних комісій надається право без довіреностей представляти такі комісії в судах (сьогодні вони мають право ходити в суд «без спеціального дозволу»).

Також проектом закону пропонуються зміни, зокрема до Кодексу Законів про працю України, Законів України «Про статус народного депутата України», «Про звернення громадян», «Про доступ до публічної інформації», згідно з якими письмовою формою документа є документ, створений у паперовій або електронній формі (у тому числі в автоматичному режимі) з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». При цьому пропонується визначити, що паперовий та електронний документ мають однакову юридичну силу.

Автори проекту мають намір внести зміни до цілої низки законів, зокрема:

• у Законі «Про Державне бюро розслідувань» деталізується перелік осіб, стосовно яких ДБР проводить досудове розслідування;
• у Законі «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» міститься обмеження щодо виконавців державного замовлення: такі виконавці можуть бути лише державної або комунальної форми власності. Це обмеження пропонується скасувати.

Президент України не буде мати права призначати голову Фонду державного майна України, його першого заступника і заступника. Голову Фонду державного майна України призначатиме Верховна Рада, а заступників — Кабмін.

Те ж саме стосується голови Антимонопольного комітету України, якого призначатимуть на посаду за поданням прем’єр-міністра України. Голову призначатиме Верховна Рада, але не його першого заступника і заступника. Право їх призначення та звільнення залишається за президентом.

Змінами до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» запропоновано:

• виключити із закону положення про зарахування стажу роботи журналістів державних та комунальних ЗМІ до державної служби і навпаки;
• розміри й умови оплати праці журналістів державних та комунальних ЗМІ визначати рішеннями Кабміну.

Щодо електронних запитів

Депутати будуть надсилати електронні депутатські звернення, а письмовою формою документа буде вважатися у тому числі електронна.

Крім того, громадяни отримають право звертатися до органів влади зі зверненнями в електронному вигляді. Відповіді, повідомлення та рішення, що приймаються за результатами їх розгляду (у тому числі в автоматичному режимі) також будуть оформлятися як електронний документ та надсилатися засобами електронного зв’язку.

Запит на отримання публічної інформації теж буде оформлятися як електронний документ.

Окремої уваги заслуговують зміни, які будуть вноситися в Закон України «Про запобігання корупції».

По-перше, значно розширюються повноваження голови Національного агентства та зникають права членів НАЗК.

Обов’язкове підвищення кваліфікації працівників апарату НАЗК пропонується виключити із закону.

Про зміну доходів у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отриманих за основним місцем роботи, не потрібно буде негайно повідомляти НАЗК.

Буде змінено перелік документів, які подаються для проведення спеціальної перевірки. Особа, яка претендує на зайняття посади, подаватиме до відповідного органу:

1) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки;

2) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

3) підтвердження наявності відповідного ступеня освіти, вченого звання та наукового ступеня;

4) реквізити військового квитка або посвідчення особи військовослужбовця (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);

5) інформацію про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);

6) підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, відповідно до частини третьої статті 45 цього Закону.

Спеціальна перевірка буде здійснюватися:

1) Національною поліцією і Державною судовою адміністрацією України — щодо відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності, наявність судимості, її зняття, погашення, а також щодо визнання особи обмежено дієздатною чи недієздатною;

2) НАЗК — щодо наявності в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, відомостей про кандидата, а також щодо достовірності відомостей, зазначених особою у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік та щодо наявності в особи корпоративних прав.

 Мін’юст, НКЦПФР і Мінздрав з цього переліку будуть виключені, а результати перевірки можна буде оскаржувати до суду.

Істотні зміни чекають на Закон України «Про державну службу»

Суб'єкт призначення або керівник державної служби забезпечує оприлюднення наказу (розпорядження) про оголошення конкурсу та умови його проведення на Єдиному порталі вакансій державної служби не пізніше, ніж протягом наступного робочого дня з дня видання відповідного наказу (розпорядження).

На державних службовців, з якими укладається контракт про проходження державної служби, не буде поширюватися дія наступних статей Кодексу законів про працю:

Стаття 39-1 (Продовження дії строкового трудового договору на невизначений строк);

Стаття 41 (Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органа з окремими категоріями працівників за певних умов);

Стаття 42 (Переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці);

Стаття 42-1 (Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу);

Стаття 43 (Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника);

Стаття 43-1 (Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника));

Стаття 49-2 (Порядок вивільнення працівників);

Стаття 118 (Гарантії для працівників, обраних на виборні посади);

Стаття 119 (Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків);

Ч. 3 Статті 184 (Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей).

Продовження строку дії контрактів обмежується трьома роками, а кількість осіб, які призначаються на посаду державної служби з укладанням контракту про проходження державної служби, не може перевищувати семи відсотків штатної чисельності посад державної служби в державному органі.

Суб’єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніше, ніж за п’ять календарних днів, із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді (сьогодні — за сім календарних днів).

Також із закону виключається особова картка встановленого зразка.

Черговий ранг у межах відповідної категорії посад буде присвоюватися державному службовцю через кожні три роки вже без урахування результатів оцінювання його службової діяльності. Черговий ранг державному службовцю не буде присвоюватися лише протягом строку застосування дисциплінарного стягнення. Про результати оцінювання мова вже не йде, проте вони впливають на просування по службі шляхом зайняття вищої посади категорії Б або В.

Крім того, до стажу державної служби зарахують час перебування державного службовця за штатом державного органу, відповідно до статті 87-1 Закону України «Про державну службу».

Зі статті 50 Закону виключається норма про місячну або квартальну премію за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладання), а також згадка про Порядок преміювання державних службовців, який затверджуються Кабінетом міністрів України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб для встановлення мінімального розміру посадового окладу держслужбовців буде визначатися станом на календарну дату — 1 січня календарного року.

Також зміниться регулювання надання щорічних відпусток. Законопроектом визначено, що щорічна відпустка та/або її невикористана частина надається державному службовцю, як правило, до кінця робочого року. В разі невикористання державним службовцем щорічної відпустки протягом 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається така відпустка, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки.

Уточнюються і положення про звільнення з державної служби. Суб’єкт призначення попереджає державного службовця про наступне звільнення у письмовій формі не пізніше, ніж за 30 календарних днів. Суб’єкт призначення може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов’язку суб’єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Державний службовець може бути звільнений з посади суб’єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки. Датою звільнення є дата видання наказу (розпорядження) про звільнення у період тимчасової непрацездатності або відпустки.

Законопроект також не виключає можливості оформлення і видачі трудової книжки та проведення розрахунку при звільненні протягом десяти календарних днів з моменту звільнення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що МОН призупиняє атестацію вищих навчальних закладів.