Вирішення спорів у судах може тривати досить довго. Та після проголошення рішення суду для сторін починається новий етап — виконання цього рішення. «Судово-юридична газета» відповіла на найпоширеніші питання читачів щодо наступних дій після отримання виконавчого документа у суді.
Відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби належить стягувачу. Таким чином, якщо стягувачу відомо, де перебуває боржник, а також те, що за місцем його реєстрації він вже давно не з’являвся, можна сміливо йти із заявою до відділу ДВС у відповідному районі.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
До відповідної заяви додаються оригінал виконавчого документа та копія паспорта стягувача. Якщо стягувачем є юридична особа — то довіреність або інші документи, що підтверджують повноваження особи.
Звертаємо увагу, що положення ч. 2 ст. 26 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з рішенням Конституційного Суду №2-р(II)/2019 від 15.05.2019. А отже, означений у ЗУ «Про виконавче провадження» авансовий внесок сплачувати не потрібно.
Подавати ці документи необхідно до канцелярії відповідного відділу виконавчої служби, до того ж отримати штамп про прийняття на власному екземплярі заяви. Або ж можна сфотографувати такий штамп з вхідним номером на поданому документі.
Власне, сама форма заяви про примусове виконання рішення є довільною. Стягувач обов’язково має зазначити свої данні, зокрема:
У заяві зазначається також назва виконавчого документа, назва органу, що його видав; дата видачі та резолютивна частина рішення. Вказується сума стягнення, та, якщо вже частково сплачено, залишок боргу.
У заяві про примусове виконання рішення стягувач також має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Під час пред’явлення виконавчого документа до виконання подаються:
1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна у кримінальному провадженні — копії опису майна і відповідного судового рішення. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;
2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна згідно з постановою суду — копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна.
До того ж виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа зобов’язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження, де зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Це питання буде цікаве скоріше боржникам. Відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів, стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі 2 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — фізичної особи і в розмірі 4 мінімальних розмірів заробітної плати з боржника — юридичної особи.
Окремо зазначаємо, що не стягується виконавчий збір у наступних випадках:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку;
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Витрати, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Такі витрати також стягуються з боржника, про що виконавець виносить окрему постанову.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа має внести постанову про відкриття виконавчого провадження. Якщо в заяві стягувача було зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. Також накладається арешт і на інше майно, яке було зазначено у заяві.
Окремо наголошуємо, що стягувач або боржник можуть окремо оскаржити дії виконавця або ж подати заяву про його відвід до начальника відділу.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» вже писали про те, що Мінцифри підписало меморандум з криптовалютною біржею.
Також ми писали, чи врахували пропозиції ДСА щодо видатків на оплату праці в судах.