Забруднення повітря в Україні: хто здійснює нагляд і контроль

Наразі загальну організацію та координацію суб’єктів моніторингу атмосферного повітря здійснює Мінекоенерго.

Проте виникає питання, які органи або структурні підрозділи здійснюють нагляд і контроль за станом атмосферного повітря? Відповідь «Судова-юридична газета» отримала в Державній екологічній інспекції.

Так, відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 19.04.2017 №275, Держекоінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовує і координує Кабінет міністрів України через міністра енергетики та захисту довкілля і яка реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їхніми територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами — нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин, додержання нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел та нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах пересувних джерел.

Також в Держекоінспекції наголошують, що визначення рівня забруднення атмосферного повітря на певній території, відповідність його стану вимогам якості повітря є завданням державного моніторингу атмосферного повітря відповідно до п. 3 Порядку здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 14.08.2019 №827.

Так, відповідно до п. 6  цього Порядку, суб’єктами моніторингу атмосферного повітря визначені Мінприроди (Міністерство енергетики та захисту довкілля України), МОЗ, ДСНС, ДАЗВ, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська міська держадміністрація, виконавчі органи міських рад.

При цьому:

Мінприроди (Мінекоенерго) здійснює загальну організацію та координацію суб’єктів моніторингу атмосферного повітря;

Міністерство охорони здоров'я України встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднювальних речовин, визначає можливі впливи забруднення атмосферного повітря на здоров’я та життєдіяльність населення на основі спостережень за рівнями забруднювальних речовин та результатів моніторингу атмосферного повітря, отриманих іншими суб’єктами моніторингу атмосферного пістря;

Державна служба України з надзвичайних ситуацій встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднювальних речовин, показниками та складовими атмосферних опадів на мережі спостережень національної гідрометеорологічної служби;

Державне агентство України з управління зоною відчуження встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднювальних речовин у зоні відчуження та зоні безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (у межах об’ємної активності радіонуклідів);

Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища встановлює пункти спостережень та веде спостереження за рівнями забруднювальних речовин в межах території Автономної Республіки Крим;

Обласні, Київська міська держадміністрація, виконавчі органи міських рад встановлюють пункти спостережень та ведуть спостереження за рівнями забруднювальних речовин в межах території відповідної зони або агломерації;

Держекоінспекція не є розпорядником інформації з питань санітарного законодавства та епідемічного благополуччя населення. Згідно з положенням п. 6 Порядку, Держекоінспекція не є суб’єктом моніторингу атмосферного повітря та не має постів спостереження за якістю атмосферного повітря.

Щодо заходів, які вживаються структурними підрозділами при встановленні, що об’єкт перевищує допустимий рівень викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, то Держекоінспекція  з урахуванням статей 5 та 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» реалізує свої повноваження під час здійснення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю)

При встановленні перевищень нормативів гранично допустимих викидів Держекоінспекцією здійснюється:

надання обов’язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених під час перевірок порушень вимог природоохоронного законодавства, інформування дозвільних органів про надані приписи суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність на підставі дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища, та здійснення контролю за їх виконанням;

складання протоколів про адміністративні правопорушення на посадових осіб та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладання адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом;

надання центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписів щодо зупинення  дії  чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, лімітів тощо на викиди забруднюючих речовин;

звернення до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності суб’єктів господарювання і об’єктів, незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин.

Та виникає питання: чи потрібні фактичні підстави при зверненні осіб щодо забруднення навколишнього природного середовища?

Як пояснюють в Держекоінспекції, відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», звернення фізичної особи (або фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності), є однією з підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу (Мінекоенерго — при здійсненні державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення й охорони природних ресурсів).

Разом з цим зазначають, що фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що були підставою для проведення позапланово заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що щодня надходять звернення від жителів Києва про забруднення повітря.

Також ми писали, про як народні депутати планують знизити рівень забруднення атмосферного повітря: законопроект №2296 та захист охоронюваного інтересу у сфері екологічної безпеки: рішення КАС ВС.