Як «Слуги народу» пропонують зменшити тиск на бізнес з боку органів державної влади

У Верховній Раді 25 вересня 2019 року народні депутати Роксолана Підласа та Марія Мезенцева зареєстрували проект закону №2172 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції», який спрямований на удосконалення законодавства в сфері державного ринкового нагляду.

Автори законопроекту наголошують, що законопроект направлений на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик або не відповідає встановленим вимогам.

Що пропонується законопроектом

1. Усунути дублювання контролю за окремими видами продукції. Також пропонується доповнити або уточнити перелік виключень з-під сфери дії Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» такими видами продукції, контроль (нагляд) за якими здійснюється за допомогою інших наглядових режимів, а саме:

• об’єкти будівництва, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
• повітряні судна, їх компоненти та обладнання;
• дорогоцінні метали, дорогоцінні камені та вироби з них (ювелірні та побутові);

2. Забезпечити можливість здійснення ринкового нагляду колегіальними органами.

3. Уточнити види перевірок замість існуючих трьох (виїзна/невиїзна/поєднана), зокрема, перевірки характеристик продукції проводяться:

• у торгівельних та складських приміщеннях суб’єктів господарювання;
• у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
• за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;
• у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції;
• за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

4. Встановити чіткі та прозорі вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку та строків надання документів під час проведення перевірки.

5. Встановити чіткий строк надсилання суб’єкту господарювання постанови про накладення штрафу (16 днів після проведення перевірки), що дозволить уникнути випадків надсилання постанов про накладення штрафу «заднім числом».

6. Передбачити проведення перевірки характеристик продукції у її виробників лише у разі, якщо є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності виробника такої продукції.

7. Передбачити можливість звернення об’єднань суб’єктів господарювання — галузевих асоціацій щодо проведення позапланових перевірок ринкового нагляду – зараз вони не входять до кола суб’єктів, яким Законом надано право подавати такі звернення. Слід зазначити, що в ЄС галузеві асоціації беруть активну участь у моніторингу ринку та взаємодіють з органами ринкового нагляду, а їх професійний рівень і знання підвищуватимуть ефективність ринкового нагляду в Україні та посилюватимуть експертну та технічну спроможність органів ринкового нагляду;

8. Встановити чітку заборону перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи, що не є предметом конкретної перевірки, що дозволить сфокусувати перевірку та запобігти зловживанням;

9. З метою захисту прав інтелектуальної власності та збереження комерційної таємниці суб’єктів господарювання запровадити вимогу надання документів, необхідних для встановлення ланцюга постачання продукції, лише в обсязі, що дозволяє встановити такий ланцюг, а не в повному обсязі. З метою забезпечення можливості суб’єктам господарювання надати такі документи, якщо вони перебувають, наприклад, в головному офісі в іншому регіоні, протягом однієї перевірки та без її поновлення, пропонується збільшити строк проведення перевірок на два дні;
10. Запровадити для випадків формальних (несуттєвих) порушень принципу покарання за невиконання вимог органів ринкового нагляду щодо усунення порушень, а не за самі порушення;
11. Пропонується скасувати визначення штрафу за принципом «від — до» («вилку штрафів»));
12. Збільшити розмір штрафних санкцій для посилення відповідальності суб’єктів господарювання, зокрема пропонують збільшити санкції за невиконання рішення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходів стосовно безпечності продукції. Для виробників такої продукції санкції збільшать до 102 тис. грн. А для розповсюджувачів неякісних товарів штрафи підвищать до 68 тис. грн.
13. Встановити на законодавчому рівні відповідальність суб’єктів господарювання у вигляді накладення штрафу за недопущення до проведення перевірок та невиконання законних вимог посадових осіб, що здійснюють державний ринковий нагляд у розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
14. Передбачити обов’язок органу ринкового нагляду надавати консультативну допомогу суб’єктам господарювання під час здійснення ринкового нагляду;
15. Передбачити 30-денний строк на переклад суб'єктами господарювання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що голова Держпродспоживслужби зазначав, що відомство перевіряє виключно те, на що поскаржився споживач.

Також нам стало відомо, як діяти у разі отруєння в закладі громадського харчування.