Ми перевіряємо виключно те, на що поскаржився споживач, — голова Держпродспоживслужби

Яким чином відбуваються планові та позапланові перевірки виробників та реалізаторів продукції щодо її безпечності і відповідності вимогам?

Не є відкриттям той факт, що більша частина державних стандартів втратила свою чинність. Зараз на зміну багатьох ГОСТів запровадили технічні регламенти, зокрема був здійснений перехід від обов'язкової сертифікації пострадянського зразка до європейської системи оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Півроку тому в Мінекономрозвитку заявили, що близько тисячі застарілих норм перепишуть до 2022 року. Уряд та парламент на цьому не зупиняються і пропонують взагалі прибрати всі норми про обов'язковість застосування національних стандартів. Так, Роксолана Підласа представила законопроект №1068 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону «Про стандартизацію», який наразі вже ухвалено як закон.

Наразі закон про стандартизацію ділить систему контролю якості на обов'язкову і добровільну. Перша окремо прописана в технічних регламентах і відповідає за безпеку. Друга, необов'язкова, відповідає здебільшого за упаковку, маркування та інші споживчі властивості товару і регламентується якраз держстандартами (ДСТУ). Та як саме споживачу дізнатися, що певний продукт відповідає стандартам та виробник їх дотримується, чи може споживач звернутися за захистом своїх прав, якщо він вважає, що продукт не відповідає технічним вимогам?

Цими питаннями займається Державна служба України з питань безпеки харчової продукції, яка організовує і здійснює у межах повноважень, передбачених законодавством, державний нагляд (контроль) щодо безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Однією зі сфер діяльності Держпродспоживслужби є нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Держпродспоживслужба перевіряє додержання суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та наданням послуг. У сфері здійснення ринкового нагляду, предметом якого є забезпечення відповідності конкретного переліку продукції, що ввозиться на митну територію України, Держпродспоживслужба проводить перевірки характеристик продукції, зокрема відбирає зразки продукції та забезпечує проведення їх експертизи. 

З цього приводу голова Державної служби України з питань безпеки харчових продуктів та захисту споживачів Володимир Лапа наголошує, що Україна наразі переходить від вертикального регулювання, коли для кожного виду продукції був певний стандарт, та часто ці норми дублювались чи перехрещувались, до горизонтального регулювання, тобто до технічних регламентів.

По суті, тут є дві сфери контролю. Володимир Лапа підкреслює, що перша сфера контролю — це власне захист прав споживачів: якщо споживач купив продукт та вважає, що його права порушені (незахищені) — він має право звернутися з письмовою чи усною скаргою до Держпродспоживслужби.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Зі зразком скарги ви можете ознайомитись на сайті Держпродспоживслужби.

«Друга сфера контролю — це сфера ринкового нагляду, коли споживач вважає, що той чи інший продукт не відповідає технічним регламентам, які затверджуються Кабінетом міністрів України. В цьому випадку він також має право поскаржитися до Держпродспоживслужби. І в цій сфері також є плановий і позаплановий контроль», — пояснив Володимир Лапа.

Ринковий нагляд

Державний ринковий нагляд — діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

Законодавство України про державний ринковий нагляд і контроль продукції складається із Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Здійснення належного контролю на споживчому ринку підвищує рівень захисту права споживачів на безпеку продукції, сприяє зменшенню кількості підприємств, що допускають порушення законодавства про захист прав споживачів, запроваджує мотиваційні механізми для здійснення суб’єктами господарювання самостійного контролю відповідності продукції встановленим вимогам.

Володимир Лапа підкреслив, що питома вага перевірок продукції харчування, закладів, які її виробляють, та всієї вертикальної та горизонтальної ланки  здійснюється за допомогою скарг споживачів:

«Щодо захисту прав споживачів ми більше орієнтуємося на скарги, тому що не треба планувати перевірки там, де це не потрібно. А там, де споживач дійсно поскаржився, треба ефективніше відпрацьовувати. Я не маю ілюзій і думаю, що нам потрібно підвищувати ефективність. Ми над цим працюємо».

А от щодо ринкового нагляду, «навпаки, більше планових перевірок, тому що потрібно визначати певні ризикові групи, наприклад електрообладнання. Якість самих виробів не завжди відповідає вимогам, тому в цьому випадку ми контролюємо більше в плановому режимі», — додав голова Держпродспоживслужби.

За словами Володимира Лапи, перевірки у сфері здійснення ринкового нагляду починаються з суб’єкта підприємницької діяльності, який реалізує продукцію, і тривають по ланцюжку аж до постачальника, виробника або імпортера. Тобто перевіряється весь продуктовий ланцюжок.

Як відбувається процедура реагування на скаргу споживача

Як відомо, Держпродспоживслужба здійснює планові та позапланові заходи державного контролю.

Планові заходи здійснюються на підставі затверджених річних планів. Органи державного нагляду (контролю) щороку визначають перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають контролю, належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. У разі, якщо ступень ризику визначається як високий, перевірка проводиться не частіше одного разу на два роки, середній — не частіше одного разу на три роки, низький — не частіше одного разу на п’ять років.

Позапланові заходи здійснюються на підставі звернень громадян про порушення, що спричинило шкоду їхнім правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

«Ми отримуємо звернення у сфері захисту прав споживачів, і після отримання згоди Міністерства економічного розвитку інспектор виходить на перевірку», — розповідає Володимир Лапа.

Він підкреслює, що при позаплановій перевірці за зверненням споживача інспектор має право перевіряти виключно ті факти, які вказані у цьому зверненні: «Тобто ми не використовуємо повною мірою засоби державного контролю уніфікованого формату, а перевіряємо виключно те, на що поскаржився  споживач».

Непоодинокими є і випадки фальсифікації продуктів, яка зараз уже виходить на новий рівень: виробники заради здешевлення продукції замінюють товар, використовують нові винаходи, через що розпізнати несправжні товари на продуктових полицях з кожним днем стає все важче.

«Якщо мова йде про фальсифікацію продуктів — це також привід для скарги, і при цьому не обов’язково мати лабораторні дослідження. Якщо по органолептичних, фізичних властивостях продукції у споживача є підозра, що вона сфальсифікована, споживач може написати скаргу, і завдання Держпродспоживслужби — провести лабораторні дослідження.

Якщо маркування продукції не відповідає фактичному вмісту — продукція вважається фальсифікованою, відкликається з ринку, перемарковується і застосовуються штрафні санкції», — підкреслив Володимир Лапа.

Найголовнішим є те, що контролювати якість продуктів може кожен. Якщо ви вважаєте, що ваші права порушені, якщо певний продукт викликав у вас підозру, завжди є можливість написати скаргу до Держпродспоживслужби. І вже на підставі цієї скарги Держпродспоживслужба влаштовує позапланову перевірку підприємства.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, як діяти у разі отруєння в закладі громадського харчування.