Верховний Суд у справі №371/240/17 відмовився визнавати недійсним договір споживача, укладений з ТОВ «Авто Просто» на придбання автомобіля за схемою покупки в групах.
Предметом договору було надання учаснику фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об`єднаних періодичних платежів учасників групи через систему «АвтоТак».
Споживач звернувся до суду, оскільки вважав, що відповідач безпідставно збільшив в односторонньому порядку ціну на автомобіль. На думку позивача, тут наявні ознаки нечесної підприємницької практики, адже виплата ним грошових коштів не створила для відповідача будь-яких обов`язків.
Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 22 червня 2017 року позов задоволено частково. Визнано недійсним з моменту укладення договір фінансування нових автомобілів, стягнуто грошові кошти.
Суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний договір містить несправедливі умови, визначені частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Рішенням апеляційного суду Київської області від 28 вересня 2017 року рішення Миронівського районного суду Київської області від 22 червня 2017 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що з умов договору, укладеного між сторонами, вбачається, що вони не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін.
Верховний Суд вирішив, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Суд зазначив, що доводи заявника у касаційній скарзі про те, що дії ТОВ «Авто Просто» є нечесною підприємницькою практикою, безпідставні з огляду на таке.
Аналіз пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» дає підстави для висновку, що поняття «пірамідальна схема» у розумінні цієї норми має такі обов`язкові ознаки:
а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації;
б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми;
в) відсутність продажу або споживання товару.
Таким чином, для кваліфікації «пірамідальної схеми» необхідна наявність усіх зазначених ознак.
Відсутність вказаних ознак виключає можливість визнання схеми як «пірамідальної», тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.
Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.
Аналогічний правовий висновок щодо застосування статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» висловлений у постановах Верховного Суду України: від 11 вересня 2013 року у справі №6-40цс13 та від 25 червня 2014 року у справі №6-74цс14 і підстав для відступлення від цієї правової позиції немає.
Укладені між сторонами договори у рамках системи придбання товарів у групах не є утворенням та розвитком пірамідальних схем у розумінні пункту 7 частини третьої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки позивач надає споживачам послуги на основі системи, кінцевим результатом якої на підставі договору з учасниками групи є отримання автомобіля всіма учасниками, а споживачі сплачують кошти саме за одержання послуги, яка споживається в процесі її виконання.
Крім того, кожний учасник отримує автомобіль відповідно до платежів, здійснених ним самим, та продовжує сплачувати за автомобіль до повної виплати.
З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність позивачем несправедливості умов договору, введення його в оману відповідачем та застосування ним нечесної підприємницької практики.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Верховний Суд визнав МСЕК суб’єктом владних повноважень.