Верховна Рада схвалила у другому читанні Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (щодо впровадження так званого кешбеку) та Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (законопроекти №1053-1 та №1073).
За обидва законопроекти віддали свої голоси по 237 народних обранців.
Після підписання їх Президентом України вони наберуть статусу законів.
Буквально одразу з’явилися перші коментарі депутатських груп та депутатів з поясненнями своєї позиції щодо результатів голосування.
Провладна фракція «Слуга народу» заявила, що ці документи дають старт детінізації економіки. «Суть змін проста: якщо в тебе великий бізнес, то плати податки, як великий. Якщо малий — плати, як малий!» — такий допис з цього приводу з’явився на сторінці фракції у мережі Фейсбук.
На думку представників фракції, відрізнити малий бізнес від великого дозволить електронний чек.
Народний депутат Ярослав Железняк пояснив, що фракція «Голос» не голосувала за ці ініціативи, оскільки частина принципових правок, внесених нею, не була врахована. Втім, депутатам від «Голосу» значну частину пропозицій все ж вдалося відстояти ще на стадії розгляду комітетом.
«Сама ідея законопроекту правильна, фіскалізація потрібна. В законопроекті основною метою називають полегшення умов бізнесу, і ми чітко розуміємо, що розвиток економіки без розвитку малого й середнього бізнесу — неможливий, але ж цей закон цього не передбачає!» — заявила народний депутат України, член фракції «Голос» Галина Васильченко.
Аналогічну заяву зробив і лідер фракції Святослав Вакарчук.
Депутат від фракції «Європейська солідарність» Ніна Южаніна, яка брала активну участь у роботі над законопроектами та внесенням до нього поправок відзначає, що цілий ряд пропозицій, які озвучувалися представниками бізнесу і були подані до законопроектів нею як народним депутатом, не були підтримані під час розгляду у Верховній Раді, більшість у якій становить фракція «Слуга народу».
Депутат вважає, що зазначені правки допомогли б зробити для малого бізнесу входження до нової системи більш плавним та поступовим.
Це, зокрема, правки щодо:
- незастосування РРО для другої-четвертої груп до 2024 року;
- зобов’язання Кабінету міністрів України при впровадженні програмних РРО ухвалити рішення щодо готовності програмного забезпечення фіскального серверу до промислової експлуатації (тобто програмне забезпечення має пройти в державних органах повну сертифікацію на відповідність його безперебійній роботі. У законопроектах тим часом передбачено, що програмне забезпечення буде працювати через електронний кабінет, який, як ми знаємо, кожного тижня дає збої в роботі);
- скасування звітності щодо формування фіскальних звітів, фіскальних звітних чеків для програмних РРО (адже інформацію про формування цих звітів буде надсилати податкова, тоді як платник буде нести відповідальність за документи, які він сам не формував);
- обов’язку продавця видавати фіскальний чек (відповідно до цивільного законодавства чек є єдиною формою договору щодо набуття прав власності на придбаний товар. Водночас у законопроектах передбачено, що чек буде не видаватися, а надаватися в електронній формі, і, відповідно, жодних правочинів покупець із ним не зможе зробити);
- скасування норм щодо кешбеку як додаткового антиконкурентного інструменту в руках шахраїв (шляхом підробки дійсних чеків за допомогою технічних засобів вони можуть збільшувати суми за розрахунковою операцією, і це буде підставою для накладання штрафів на су’єктів господарювання);
- економічного обґрунтування підвищення всіх діючих штрафів (всі мої поправки повертають розміри штрафів до чинної редакції, — зазначила Южаніна).
Саме тому фракція «Європейська солідарність» голосувала проти цих законопроектів.
Народний депутат України Андрій Ніколаєнко вважає, що цей закон може спровокувати велике невдоволення малого та середнього бізнесу.
Народний депутат України Антон Поляков ще вчора ділився у соцмережах думкою , що при розгляді поправок Комітетом за 20 хвилин вирішувалося питання мільйону самозайнятих осіб — фізичних осіб — підприємців. Обурення депутата викликало відхилення Комітетом тих правок, які він вносив, а також залишення у законопроектах кешбеку.
«Легко говорити, що касовий апарат може замінити будь-який ґаджет. Але при цьому забувають вказати, що для нормальної робити такого РРО потрібен безперебійний доступ до інтернету. А якщо йдеться про якесь сільпо? Ви знаєте, який інтернет у селах? Як власник сільського магазину може забезпечити достатню швидкість мобільного інтернету? — висловив для ЗМІ свої зауваження голова Асоціації малого та середнього бізнесу Руслан Соболь. — Проблема в тому, що з бізнесом ніхто не говорить. Можна пояснити, що ми хочемо відділити малий бізнес від великого, тому вимагаємо касові апарати. Не секрет, що чимало великого бізнесу маскується під ФОПи, аби мінімізувати податки. Це десь 10−30% від усіх ФОПів. І з цим треба навести лад. Але прийняті нововведення вдарять по справді малому бізнесу! Суть спрощеної системи не в тому, щоб платити менше податків, а в тому, що вона має бути настільки простою, аби будь-яка людина могла в ній розібратись і забезпечити себе роботою. А разом з РРО з’являється додаткова звітність. Для адміністрування цього РРО треба або наймати бухгалтера, або самому присвячувати цьому кілька годин на день. І будь-яка помилка коштуватиме дорого».
«Насправді те, що зараз прийняла Верховна Рада, не є чимось новим, — прокоментував свою думку голова Союзу захисту підприємців Сергій Доротич. — Ці ідеї виникли ще за часів Азарова, але тоді підприємницький Майдан не дав їх втілити у життя. 2015 року, за Порошенка, теж намагалися прийняти схожі норми, але ми якось відбились. А зараз усе це намагаються прийняти, причому в жорсткішому варіанті… До влади прийшов президент, якого підтримував малий та середній бізнес. Так би мовити, свій хлопець. І підприємці поки що не усвідомили, що відбувається. На протести зараз готові вийти одиниці. Але якщо ці зміни до законів пройдуть у такому вигляді друге читання і з 1 січня їх почнуть застосовувати, тоді вже підприємці будуть шоковані.
Річ же не у ціні тих касових апаратів чи РРО, а в їх адмініструванні, обслуговуванні. Що більше адміністрування, то більша ймовірність помилки. Отже, штрафів. А штрафи теж пропонують збільшити. Кажуть, не обов’язково купувати касовий апарат — його може замінити спеціальне програмне забезпечення навіть на смартфоні. Але при цьому приймають норму, яка зобов’язує друкувати чеки. Тобто ти маєш купити принтер і друкувати ті чеки на аркушах А4. А не видаси чек — клієнт на тебе поскаржиться. Уявіть, ви продаєте сувенірне горнятко за 500 гривень. Приходить покупець, торгується. Ви спускаєте ціну і віддаєте за 300 грн. І в чеку вибито — 300 грн. А потім він іде у податкову і скаржиться, що ви продали горнятко за 500 грн, а оформили як за 300. І покупець собі повертає вартість покупки, а ви ще й штраф платите».
Раніше «Судово-юридична газета» писала про те, як йшов процес внесення поправок до законопроектів №1053-1 та №1073.