Пригоди закону про кешбек

Верховна Рада вчора включала у порядок денний для ухвалення у другому читанні законопроекти про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг (щодо впровадження так званого кешбеку) та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (законопроекти №1053-1 та №1073).

Проте проголосувати за резонансні законопроекти депутати так і не змогли. Причиною цього стали події, які передували їх розгляду. Законопроекти №1053-1 та №1073, а також законопроект №1085 (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг) планувалося розглянути на вечірньому пленарному засіданні Ради після розгляду законопроекту №1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» (мова йде про скасування так званих правок Лозового).

Але під час розгляду останнього депутати спочатку не затвердили жодної поправки до законопроекту, а при голосуванні за нього в цілому голова Верховної Ради з невідомих причин двічі зупиняв голосування. Нарешті система «Рада» все ж таки показала 196 голосів за, чого явно не вистачало для набуття законопроектом статусу закону. Спроба поставити проект на повторне друге читання теж провалилася.

Після нетривалих перемовин депутати дійшли згоди направити проект в комітет для підготовки для повторного другого читання, а засідання Верховної Ради було оголошено закритим. Наостанок ще й поступило повідомлення про «мінування» будівель Верховної Ради та Офісу Президента.

Проте депутати все ж таки вирішили випробувати долю та включили нерозглянуті законопроекти №1053-1, №1073 та  №1085 у порядок денний роботи Ради на п’ятницю 20 вересня.

Законопроекти змінюють порядок роботи з реєстраторами розрахункових операцій, значно підвищують штрафні санкції для бізнесу та вводять премії для осіб, які виявлять порушення у роботі підприємців з касовими апаратами.

Ці законодавчі ініціативи були розкритиковані Державною регуляторною службою та окремими народними депутатами.

Одночасно вони стали причиною обурення представників малого та середнього бізнесу, які вимагали дати підприємцям спокій та, як мінімум, прибрати із законопроектів кешбек. Підприємці навіть влаштували флешмоб під стінами Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики.

Підприємці вважали, що запровадження кешбеку буде використано у конкурентній боротьбі та призведе до занепаду їхнього бізнесу. Крім того, їх лякали витрати на фіскалізацію та ймовірна неготовність програмного забезпечення до промислової експлуатації.

До законопроектів було запропоновано велику кількість поправок, більшість з яких були відхилені Комітетом перед їх винесенням у сесійну залу парламенту.

Проте все ж таки робоча група:

• збільшила граничний обсяг доходу для 2-ї групи платників єдиного податку,
• відтермінувала строки застосування штрафних санкцій по акцизному податку з реалізації пального та обліку відповідних операцій;
• врегулювала питання щодо перенесення залишків пального у нову систему через виправлені два примірники акцизних накладних або можливості просто зареєструвати інші примірники акцизних накладних.

З дати введення в дію закону (через 6 місяців з дати, наступної після дня його опублікування), незалежно від обсягу доходу, з вимогою застосовувати РРО залишаються (на базі чинних норм ПКУ) ФОП 2-4-ї груп, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 1 жовтня 2020 року на застосування РРО додатково переходять ФОП 2-4-ї груп єдиного податку, які здійснюють:

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

- роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);

- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;

- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (група 55.10 КВЕД);

- реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, який затверджується Кабінетом міністрів України.

Невдоволення таким вибірковим підходом до визначення груп ризику вже висловили ювеліри та торговці автозапчастинами. Останні взагалі не розуміють, чому вони опинилися у цих групах.

З 1 січня 2021 року на застосування РРО додатково переходять, незалежно від обсягу доходу, всі інші ФОП 2-4-ї груп єдиного податку.

З цими поправками комітет 19.09.2019 рекомендував проект до розгляду у другому читанні, на яке він і був винесений того ж дня.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та голова Державної податкової служби Сергій Верланов вважають законопроекти цілком готовими та говорять, що внесеними поправками забезпечено компромісний варіант, прийнятний і для бізнесу, і для влади.

Народний депутат України Ніна Южаніна зауважує, що внесення поправок у законопроекти було зроблено поспіхом, і жодних ризикованих видів діяльності, які були наведені в законопроектах, немає. Депутат вважає ці законопроекти не підготовленими для винесення в сесійну залу.

На думку народного депутата України Андрія Ніколаєнка, цей закон може спровокувати велике невдоволення малого та середнього бізнесу.

А народний депутат України Антон Поляков поділився у соцмережах думкою, що при розгляді поправок Комітетом за 20 хвилин вирішувалося питання мільйону самозайнятих осіб — фізичних осіб — підприємців. Обурення депутата викликало відхилення тих правок, які він вносив, а також залишення кешбеку.

Раніше ми вже розповідали про те, які поправки були враховані у законопроектах №1053-1 та №1073.