ДРС поінформувала Кабінет міністрів України і Верховну Раду України про загрози для економіки після ухвалення законопроектів №1053-1 та №1073.
Ухваленню цих законопроектів повинно передувати широке громадське обговорення із залученням представників бізнес-спільноти, профільних асоціацій та інших зацікавлених сторін, з метою уникнення ситуації, коли наміри стабілізувати ринкове середовище матимуть повністю зворотні наслідки.
Загалом проектами законів передбачається збільшення та здорожчання процедур адміністрування малого та мікропідприємництва, що, у свою чергу, може призвести до бізнес-еміграції підприємців, особливо тих, які не мають значних капіталовкладень, у країни з більш сприятливою податковою системою, та/або може змусити підприємців, які мають певні капіталовкладення, призупиняти або скорочувати свою діяльність, або взагалі шукати нові місця заробітку, у тому числі в інших країнах.
Такі ініціативи можуть спровокувати делегалізацію ведення господарської діяльності та стати поштовхом у пошуках суб’єктами господарювання способів оптимізації витрат на адміністрування свого бізнесу, наприклад, за рахунок звернення за послугами до так званих «конвертаційних центрів».
1. У законопроекті пропонується запровадити нову модель реєстрації РРО, яка передбачає створення фіскального звітного чеку в електронній формі, справжність якого покупець товарів (послуг), на відміну від чеку у надрукованій формі, не може перевірити на місці.
Водночас законопроект не містить завершеного механізму перевірки споживачем справжності та достовірності розрахункових документів.
2. Реалізація через електронний кабінет механізмів контролю за застосуванням РРО є некоректним у юридичному відношенні.
Відповідно до позиції ДРС, пошук та перегляд електронного фіскального чеку має здійснюватися через загальнодоступний електронний сервіс та без ідентифікації особи.
3. Невнесення положеннями проекту закону №1053-1 програмних РРО до Державного реєстру РРО, в якому міститься перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих державних технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», а також відповідають вимогам нормативних актів України, по суті дозволених РРО, лише підтверджує поспішне впровадження незахищених програмних РРО.
Є ризики забезпечення надійності захисту інформації від спотворення, забезпечення виконання фіскальних функцій тощо.
4. Проектом закону №1053-1 не встановлюється будь-який тестовий чи перехідний період для застосування відповідних новітніх технічних рішень.
При цьому положеннями проекту закону №1053-1 передбачається у рази збільшити розміри штрафів за порушення вимог застосування РРО до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги).
Крім цього, за результатом аналізу запропоновано проектом закону №1073 механізму «кешбек», крім направлення контролюючим органом до суб’єкта господарювання відповідного письмового запиту про подання інформації, необхідної для дослідження обставин, визначених у відповідній скарзі покупця, а також після здійснення камеральної перевірки, прослідковується приховане встановлення обов’язку проводити у тому числі фактичні перевірки.
Так, проектом закону №1073 пропонується встановити, що компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій визначених за даними СОД РРО, — це грошові кошти, що перераховуються покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих контролюючими органами, за наслідками проведеної перевірки за скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.
До того ж, положеннями проекту закону України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» №1053-1 від 06.09.2019, пропонується внести зміни до статті 25 Закону України від 06.07.1995 №265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та передбачити, зокрема, компенсацію покупцю вартості товару, інформацію про який надано у скарзі, після застосування фінансових санкцій до продавця (суб’єкта господарювання) «згідно рішень контролюючих органів, прийнятих за результатами перевірки, проведеної на підставі скарги покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій».
Відповідно, ухвалення проекту закону №1073 може призвести до надмірного втручання в роботу суб’єктів господарювання, а також збільшення вірогідності проведення різних видів перевірок, що змішуватиме суб’єктів господарювання витрачати свої ресурси на забезпечення додаткового обміну інформацією з контролюючими органами.
Загалом, існує ризик виникнення різнопланових ситуацій під час опрацювання контролюючим органом звернень споживачів на повернення суми коштів куплених товарів (наданих послуг), при настанні яких існує ймовірність, зокрема:
Враховуючи вищенаведене, запровадження механізму «кешбек», за результатом прийняття проекту закону №1073, можна вважати одним із способів контролю за бізнесом через використовування споживачів та покладення на останніх фіскальних функцій.
Результатом застосування зазначеного механізму на практиці може стати тенденція до збільшення певних спеціалізованих структур, основною діяльністю яких буде пошук розрахункових документів суб’єктів господарювання з метою подальшого звернення до контролюючих органів та ініціювання проведення перевірки суб’єктів господарювання на предмет справжності та достовірності заявлених у розрахункових документах даних.
Голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна нагадала, що тотальне встановлення касових апаратів вже намагалися ввести у другій половині 90-х років рішенням одного з прем’єр-міністрів України. Проте ця програма не спрацювала, оскільки виявилася неефективною. Надходжень до бюджету не було, а соціальні конфлікти виникали. На жаль, для законопроектів не встановлена вимога проводити аналіз регуляторного впливу. У вищезазначених законопроектах розширюються права податківців та звужуються права платників податків.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала про зауваження Державної регуляторної служби до законопроекту щодо вдосконалення адміністрування податків.