Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ухвалив рішення рекомендувати парламенту включити для розгляду у порядок денний сесії законопроект №2116 «Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань», як президентський та основний, а також законопроект №2116-1 «Про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» щодо покращення діяльності Державного бюро розслідувань», як альтернативний, поданий фракцією політичної партії «Голос». У кулуарах депутати обговорюють ще й третій законопроект, але він поки ще не зареєстрований.
Схвалений комітетом ВР альтернативний законопроект мало чим відрізняється від основного. Обидва законодавчих акта перетворюють ДБР з центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність, на державний правоохоронний орган, встановлюють принцип єдиноначальності у реалізації повноважень Державного бюро розслідувань замість колегіального принципу, який діє нині, і надають чимало інших додаткових повноважень директору бюро. Зокрема, директор зможе самостійно визначати граничну чисельність центрального апарату та територіальних управлінь ДБР, обирати місце розташування регіональних підрозділів, звільняти і призначати заступників на рівні з іншими працівниками, і бути поінформованим управлінням внутрішнього контролю про всі корупційні злочини, виявлені в структурі бюро, про які раніше ставили до відома лише Генпрокуратуру.
І все ж таки колеги «Слуг народу» знайшли кілька слабких місць у президентському законопроекті.
За словами автора альтернативного законопроекту №2116-1 Олександри Устінової, їй не сподобались процедури вибору керівника ДБР і добору інших працівників.
«У моєму законопроекті прийняття громадян України на службу до Державного бюро розслідувань без проведення прозорого конкурсу забороняється. Директора ДБР має обирати конкурсна комісія, яка складається з трьох представників від Президента України, а також трьох представників від Громадської ради міжнародних експертів. Рішення ухвалюється за наявності як мінімум чотирьох голосів», — розповіла народний депутат.
Зазначимо, що нині дана комісія складається з дев’яти членів: по троє представників від Президента України, Верховної Ради та Кабінету міністрів України.
Депутата також турбує намагання авторів основного законопроекту зменшити значення громадськості в діяльності органу. Скажімо, у чинній редакції закону про ДБР Дисциплінарна комісія складається з п’яти членів, троє з яких представляють Раду громадського контролю при ДБР.
«В основному законопроекті пропонується збільшити кількість членів Дисциплінарної комісії до семи чоловік, причому не збільшуючи кількість громадських активістів. Це означає, що громадськість не матиме вирішального голосу. Треба залишити існуючу кількість і квоти», — впевнена Олександра Устінова.
Про третій законопроект відомо лише те, що він пропонує встановити парламентський контроль за діяльністю ДБР. Зокрема, Верховна Рада може ухвалити рішення про звільнення директора бюро, якщо за нього проголосують як мінімум 226 депутатів.
«Враховуючи, що в парламенті є монобільшість, даний законопроект жодним чином не сприяє встановленню балансу. Це — гачок, на якому завжди будуть тримати керівника ДБР», — вважає Устінова.