У четвер, 29 серпня, до Верховної Ради надійшов законопроект № 1009 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», визначений Президентом України як невідкладний.
Основною метою законопроекту є удосконалення правового регулювання кримінального процесу як для ефективного здійснення досудового розслідування, так і для надання стороні захисту додаткових гарантій від можливих зловживань з боку суддів, слідчих та прокурорів.
Автори зазначають, що після ухвалення у 2012 році Кримінального процесуального кодексу України він піддавався численним змінам та доповненням, які подекуди не мали прогресивного характеру.
«Наприклад, у 2017 році до Кримінального процесуального кодексу України були внесені зміни, які у засобах масової інформації набули назви «правки Лозового», що стосувалися строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо. Наслідком цих змін стало запровадження штучних процесуальних перешкод для розслідування злочинів, що негативно вплинуло на стан правопорядку у країні, а також на завантаженість суддів. Отже, зазначені норми Кодексу мають бути змінені», — зазначають у пояснювальній записці.
Крім того, до КПК тривалий час не вносилися зміни, які мали б вирішити нагальні проблеми кримінального процесу і щодо яких давно був сформований вагомий суспільний запит. Зокрема, йдеться про:
- удосконалення процедури арешту майна та його повернення власнику з метою недопущення зловживань з боку органів досудового розслідування і порушення ними права власності фізичних та юридичних осіб;
- скасування обов’язковості оголошення прокурором повного тексту обвинувального акту, що може тривати місяцями;
- надання слідчому судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою права не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину;
- скасування додаткових гарантій для народних депутатів України у кримінальному процесі, які виходять за межі відповідної норми Конституції України, що дозволить органам слідства здійснювати обшук народного депутата України, огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також втручатися у таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції тощо.