Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: постанова КАС ВС

Особа звернулась до суду з адміністративним позовом до рядового поліції Управління патрульної поліції, Управління патрульної поліції про визнання протиправними дії поліцейського, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження за адміністративною справою.

Постановою суду першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження законності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачами надано суду відеозапис, на якому зафіксовано факт порушення позивачем правил дорожнього руху, а саме зупинка транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Також з відеозапису вбачається, що позивач не виконав вимоги ПДР України в частині ввімкнення аварійної сигналізації чи встановлення знаку аварійної зупинки або миготливого червоного ліхтаря. Доводи позивача про вимушену зупинку автомобіля через відсутність пального не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейськими був перевірений покажчик пального в автомобілі позивача, що відображено на відеозапису.

Окрім цього, відповідачами надані фотознімки з місця вчинення правопорушення, на яких відображено місце розташування дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та зафіксовано автомобіль позивача у місці його зупинки. В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачу були роз`яснені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Вказані докази підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 222 КУпАП, а також те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулось без порушення вимог законодавства.

Постановою апеляційного суду апеляційну скаргу задоволено. Постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що інспектором було неуважно складено оскаржувану постанову. Інспектор не конкретизував, який саме пункт, підпункт Правил дорожнього руху порушено позивачем. Колегія суддів наголошує, що поліцейським протокол про адміністративне правопорушення не складався, а відразу була винесена постанова, хоча позивач не погоджувався з допущеним правопорушенням. Таким чином, колегія суддів вважає, що інспектор не мав права на місці вчинення адміністративного правопорушення виносити оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування касаційної скарги Управління патрульної поліції вказує на те, що відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Аналогічні приписи в п. 4 розділу І Інструкції № 1395. При цьому у відповідності до п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься на місці його вчинення. Відтак, враховуючи наведені приписи законодавства, відповідач не порушив процедуру щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, діяв в межах наданих йому законом повноважень, мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення та винести постанову. Таким чином, колегія апеляційного суду дійшла помилкового висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Згідно з приписами п. 2.4 рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2015 щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП вбачається, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 КУпАП, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні ч. 1 ст. 276 КУпАП, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Законом України від 14 липня 2015 року № 596-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП. Таким чином, судом апеляційної інстанції помилково взято до уваги доводи позивача з приводу неналежного місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З рішенням у справі № 524/3206/16-а можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала висновок ВС щодо повідомлення апелянта про залишення апеляційної скарги без руху.