Сьогодні, 20 серпня, у стінах Вищої ради правосуддя відбулася чергова серія детективного серіалу, головною сюжетною лінією якого є намагання державних органів позбавитися небажаних суддів Окружного адміністративного суду м. Києва. Стадія прослуховування, обшуків, телевізійних змагань та медіапрезентацій перейшла у стадію відсторонення від посади.
До Вищої ради правосуддя надійшло подання заступника генерального прокурора про відсторонення від здійснення правосуддя судді Окружного адміністративного суду Павла Вовка строком на 2 місяці.
Генеральна прокуратура, заявляючи клопотання, вважала, що перебування Павла Вовка на посаді судді та голови ОАСК нібито сприяло вчиненню ним кримінальних правопорушень: втручання в діяльність ВККС, суддів, організація прийняття завідомо неправосудних рішень, організація та створення штучних перешкод у роботі ВККС. Також прокуратура апелювала до широкого суспільного резонансу та знаків злочину проти авторитета влади та правосуддя в цілому.
Представники прокуратури обґрунтували необхідність відсторонення П. Вовка тим, що подальше його перебування на посаді судді ОАСК може призвести до негативних наслідків, він може вживати заходів до знищення чи спотворення документів, оригіналів матеріалів адміністративних справ, що можуть бути використані слідчими як докази. Вовк може знищити їх чи спотворити як безпосередньо, так і впливаючи на колег чи інших працівників, які перебувають з ним у службових відносинах та підпорядкуванні.
Крім того, прокурори побоюються, що суддя за посередництвом знайомих адвокатів може організувати формальне подання відповідних позовів до ОАСК з метою отримання судових рішень, що створюватиме штучні перешкоди в роботі прокурорів та слідчих, а також не буде з’являтися на виклики слідчого, обґрунтовуючи зайнятістю у судових провадженнях у зв’язку зі здійсненням правосуддя.
При цьому прокуратура не може пояснити, яким чином у її провадженні знаходиться справа, яка їй не підслідна, а також як до цього причетна НАБУ.
В цілому, незрозуміло і те, як може суддя знищити справи, вилучені при обшуку, та чому слідчі висловлюють припущення на майбутнє (щодо можливості подання якихось позовів).
Сам Павло Вовк вважає, що адміністративне судочинство покликано захищати фізичних та юридичних осіб від органів державної влади, при цьому рішення, які постановляє ОАСК щодо органів державної влади, розцінюються як тиск на останні, що є абсурдом.
Голова ОАСК офіційно заявив про політичний тиск у цієї справі, коріння якого слід шукати серед представників колишньої влади. У першу чергу йдеться про справу щодо законності націоналізації ПриватБанку. По цій справі немає рішення ВККС, натомість знайшовся привід порушити кримінальне провадження. Крім того, по рішенням, які правоохоронці чомусь вважають неправосудними, немає остаточних рішень. Відсторонення від посади судді, який виносив рішення, буде тиском на суддів апеляційної та касаційної інстанції. Виявляється, що суддя не може розраховувати на захист власної незалежності. Саме захисту суддівської незалежності Павло Вовк попросив у ВРП.
До речі, повноваження голови суду він склав ще 1 серпня з власної ініціативи.
Захисники П. Вовка надали пояснення, у яких зазначено що доказів вчинення правопорушень немає, тому відсутня обґрунтована підозра у інкримінованих злочинах. Законність отримання доказів встановити неможливо. П.Вовк не є головою суду, тому клопотання необґрунтоване і не відповідає дійсності.
Вища рада правосуддя, заслухавши аргументи сторін, вирішила відмовити у задоволенні клопотання заступника генерального прокурора про відсторонення судді ОАСК Павла Вовка від здійснення правосуддя.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що суддю ОАСК Ігоря Погрібніченка також не відсторонили від здійснення повноважень.
Про підґрунтя цієї справи ми розповідали в матеріалах:
«Справа проти мене — суто політична: голова ОАСК Павло Вовк прокоментував виклик до ГПУ;
«Це особиста помста директора НАБУ Ситника за рішення ОАСК, — Павло Вовк;
Ініціатива ВРП звільнити Євгенія Аблова — банальна помста принциповому судді;