Які висновки податкового органу не відповідають критеріям юридичної значимості: рішення ВС

Вважаючи дії контролюючого органу щодо відображення відомостей акту перевірки в базі даних «Податковий блок» протиправними, позивач оскаржив їх у судовому порядку. Товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до окружного адміністративного суду з позовом до податкового органу. В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що законодавством не передбачено право контролюючого органу вносити будь-які зміни до автоматизованої системи «Податковий блок» на підставі акта перевірки, довідки про зустрічну звірку, тому показники позивача з податкових зобов`язань з ПДВ, які були відкориговані відповідачем на підставі акта перевірки, підлягають відновленню у базі даних «Система «Податковий блок» — співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України».

Ухвалою апеляційного адміністративного суду залишено без змін постанову суду першої інстанції, в якій позов задоволено.

Визнано протиправними дії ДПІ щодо коригування на підставі акта перевірки у бік зменшення в базі даних автоматизованої системи «Податковий блок» — співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників податкового кредиту з ПДВ ТОВ по взаємовідносинах з підприємствами-постачальниками. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що документами, на підставі яких може бути здійснено коригування показників податкової звітності, є податкова звітність платника податків та податкові повідомлення-рішення. Оскільки Товариство змін до податкових декларацій не вносило, податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки від відповідача не приймало, суди дійшли висновку про протиправність дій контролюючого органу щодо коригування на підставі висновків акта перевірки в базі даних автоматизованої системи «Податковий блок» — співставлення податкового кредиту та податкових зобов`язань в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників податкового кредиту з ПДВ ТОВ.

У касаційній скарзі контролюючий орган вказав, що інформація, яка міститься в інформаційних аналітичних системах, є службовою, не породжує для платника будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права, обов`язки та законні інтереси.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог. За результатами перевірки складено акт перевірки.

Контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1 та п. 198.3 ст. 198 ПК України в частині включення до складу податкового кредиту по ПДВ від операцій з придбання сільськогосподарської продукції на загальну суду ПДВ, які проведені на підставі безтоварних операцій з контрагентами-покупцями. Порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України в частині включення до складу податкових зобов`язань по ПДВ по операціях з продажу сільськогосподарської продукції, які проведені на підставі безтоварних операцій з контрагентами-покупцями.

За наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення відповідачем не приймались.

Позивач звернувся до відповідача з інформаційним запитом, на який отримав відповідь, що по підприємству рахуються розбіжності в частині заниження податкових зобов`язань на загальну суму податку на додану вартість. Розбіжності по заниженню податкових зобов`язань виникли у зв`язку з проведенням контрольно-перевірочних заходів по платнику ТОВ та відповідним відображенням їх в базі даних «Податковий блок» шляхом коригування та зменшення податкового кредиту та податкових зобов`язань на підставі акта.

З аналізу норм вбачається, що обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.      

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що висновки, викладені у вказаних довідках чи актах, є відображенням дій податкових інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків, а відповідно, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Тому колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.

З рішенням у справі № 814/2124/14 можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала правовий висновок ВС щодо юрисдикції спорів про оскарження реєстраційних записів.