Арбітражні керуючі визначили, за яким принципом вони скликатимуть свій з’їзд

Арбітражні керуючі, які, згідно з вимогами Кодексу з процедур банкрутства мають утворити єдину самоврядну організацію, провели у Києві першу зустріч робочої групи Координаційної ради, на якій визначилися з найголовнішим питанням. Воно стосувалося принципу скликання та проведення з’їзду арбітражних керуючих України, який має затвердити створення єдиної СРО, а також основні документи, що визначатимуть її діяльність.

Учасники зустрічі вирішили запропонувати Міністерству юстиції як державному регулятору, який має скликати установчий з’їзд арбітражних керуючих, затвердити такий порядок, щоб на з’їзді міг бути присутнім кожен бажаючий арбітражний керуючий, а рішення приймалися без застосування кворуму.

Про це «Судово-юридичній газеті» розповів учасник зустрічі, член робочої групи Координаційної ради, адвокат Юліан Хорунжий.

За його словами, першим позитивним моментом початку створення єдиної СРО був той факт, що на зустріч зібралося значно більше представників арбітражних керуючих, ніж при створенні робочої групи Координаційної ради. Зокрема, більш вагомо були представлені регіони, додалися певні лідери думок.

Крім того, незважаючи на те, що розробка порядку проведення з’їзду є компетенція Мін’юсту, на зустрічі було вирішено все ж донести до регулятора, як арбітражні керуючі бачать проведення свого з’їзду.

«Абсолютна більшість учасників зустрічі підтримала ідею персональної присутності на з’їзді арбітражних керуючих. Це значною мірою убезпечить їх від маніпулювання їхніми інтересами з боку будь-яких осіб державного чи приватного права», — переконаний член робочої групи.

Міністерство юстиції, на його думку, може не дослухатись до висловлених пропозицій, адже воно також розглядає можливість делегування повноважень при проведенні з’їзду, за аналогією адвокатів, чи приватних виконавців. Втім, ключовий аргумент, чому не треба так робити, - негативний досвід існування деяких органів самоврядування правничих спільнот з точки зору їх незалежності.

Крім того, персональна участь представників спільнот призводить, як правило, до прийняття зважених, відповідальних і легітимних рішень.

Не треба також боятися, де розмістити приблизно 1 200 арбітражних керуючих, якщо вони всі захочуть бути присутніми на з’їзді. Відповідних приміщень у Києві вистачає.

Єдине, що не підтримали учасники зустрічі — це ідею делегування права голосу по довіреності, хоча це питання ще залишається відкритим.

Мудрою позицією стало те, зазначив Юліан Хорунжий, що робоча група Координаційної ради зі створення єдиної СРО відмовилася формалізувати своє утворення і обирати керівників. На початку засідання обирається тільки модератор. Таким чином, відсутність керівних персоналій сприяє тому, що усі зусилля спільноти спрямовується на робочі моменти.

Щоправда, Статуту майбутньої СРО не вдалося цього разу приділити достатньо уваги. Вирішили, що до кінця липня кожний учасник робочої групи має можливість надати своє бачення. Потім їх узагальнять і запропонують з’їзду фінальну редакцію. Положення, відносно яких думки розійдуться, матимуть альтернативні позиції, які будуть виставлені на голосування на з’їзді.

«Наразі процесу створення єдиної СРО нічого не загрожує. Якщо він і надалі триватиме не гірше, ніж зараз, то однозначно на кінець жовтня у спільноти будуть напрацьовані усі необхідні рішення, і буде якась консолідована позиція стосовно ключових моментів», — підсумовує Юліан Хорунжий.