Механізми контролю за діяльністю директора ДБР та Бюро в цілому відсутні, а це породжує вседозволеність, — Олег Шрам

Державне бюро розслідувань фактично приступило до роботи в кінці листопада 2018 року. Втім, при ДБР досі не створена дисциплінарна комісія. Відсутність в органі державної влади, яким є ДБР, дисциплінарного органу, механізму подачі скарг на дії посадових і службових осіб, а також можливості притягнення працівників ДБР до дисциплінарної відповідальності порушує конституційні права громадян на захист своїх прав та інтересів.

Як зазначив раніше заступник директора ДБР Олександр Буряк, «у даній ситуації за відсутності дисциплінарної комісії та начальника Управління внутрішнього контролю провести якусь перевірку та службове розслідування буде неможливо».

Екс-радник директора ДБР Романа Труби в черговий раз нагадав, що така ситуація фактично означає безконтрольність ДБР.

«Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» контроль за діяльністю Державного бюро розслідувань здійснюється в порядку, визначеному Конституцією України, Законом України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» та іншими законами України.

Однак Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» втратив свою чинність ще 08.07.2018, у зв’язку з чим Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України втратили можливість здійснення контролю за діяльністю цього новоствореного правоохоронного органу. А Конституція України та інші закони України, до яких відсилає процитована ст. 23 Закону, не передбачають відповідних процедур.

Вказаний факт не може бути не відомим керівнику ДБР.

Водночас ЗУ про ДБР передбачає інший механізм здійснення контролю за діяльністю Бюро — громадський контроль.

Так, в ст. 26 ЗУ Про ДБР встановлено, що з метою забезпечення прозорості та цивільного контролю за діяльністю при Державному бюро розслідувань утворюється Рада громадського контролю.

У минулому році, а саме 26.04.2018, директором ДБР був затверджений склад Ради громадського контролю при ДБР. І вказана Рада громадського контролю, на мою думку, діяла досить ефективно. В цьому можна пересвідчитись, ознайомившись із протоколами засідання Ради за посиланням.

Однак така діяльність Ради громадського контролю, вочевидь, не задовільнила керівника ДБР, а тому він у березні цього року ініціював зміни до порядку її формування, передбачивши, що участь в голосуванні за склад Ради можуть брати громадяни будь-якої держави, які перебувають на території України. Крім того, директор Бюро отримав право на власний розсуд в будь-який момент, тобто свавільно, припиняти повноваження будь-якого окремого члена Ради (такого права не має жодний керівник будь-якого іншого державного органу).

Внаслідок таких змін директор ДБР фактично отримав право контролювати діяльність Ради громадського контролю, і цей інститут громадського контролю, всупереч вимогам Закону, по суті знівельований.

Такі очевидно протиправні зміни порядку формування Ради громадського контролю були справедливо оскаржені до суду, а їх дія зупинена судом до вирішення справи по суті.

Але цього керівнику Бюро виявилося замало, і 26.04.2019, після того як Рада громадського контролю надала негативну оцінку звіту про діяльність Бюро за 2018 рік, він взагалі припинив її повноваження.

Варто зазначити, що постановою КМУ № 1086 від 20.12.2017 дійсно передбачено, що строк повноважень Ради становить один рік, але така норма відсутня в самому ЗУ Про ДБР. Навпаки, згідно Закону Рада громадського контролю створюється та, відповідно, існує і діє безперервно.

Отже, при ухваленні рішення про припинення повноважень РГК перед директором Бюро стояв вибір:
1. виконати вимоги Закону та забезпечити безперервну діяльність Ради громадського контролю або
2. припинити повноваження незручної та неконтрольованої ним Ради громадського контролю, посилаючись на окрему норму підзаконного нормативно-правового акту.

Що маємо в залишку:
1. Закон України «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави», який передбачав певні механізми здійснення контролю за діяльністю ДБР, втратив свою чинність ще 08.07.2018., відповідно вищі органи державної влади втратили повноваження щодо контролю за діяльністю Бюро та його керівника.
2. Повноваження Ради громадського контролю при ДБР припинені з 26.04.2019, у зв’язку з чим громадськість позбавлена встановлених Законом повноважень щодо контролю за діяльністю Бюро.
3. Управління внутрішнього контролю ДБР не сформоване (в управлінні працює лише два поліграфологи), а керівник цього підрозділу звільнений.

Current situation: механізми контролю за діяльністю директора ДБР та Бюро в цілому відсутні, а це породжує вседозволеність.

Очевидно, що такий стан повною мірою задовольняє керівника новоствореного правоохоронного органу.

P.S. Керівник управління внутрішнього контролю ДБР звільнений з посади після викриття директора Бюро в протиправних діях, вчинених в інтересах керівника патронатної служби. Про ці протиправні дії ще до свого звільнення керівник УВК повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції.

Отже, рішення про звільнення керівника УВК ДБР з посади директором Бюро ухвалено в умовах реального конфлікту інтересів, а це вже можна кваліфікувати як корупційне адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

P.P.S. Директор ДБР, припинивши всупереч вимогам Закону повноваження Ради громадського контролю, заблокував створення та діяльність Дисциплінарної комісії Бюро, що унеможливлює притягнення працівників Бюро до відповідальності за вчинення будь-якого дисциплінарного проступку.

Такі справи», — написав Олег Шрам у соцмережі.

Нагадаємо, раніше заступники директора ДБР Ольга Варченко та Олександр Буряк розповіли «Судово-юридичній газеті» про кадрові чистки в ДБР і про те, що 7 керівників управлінь, тобто кожен третій, звільнені Романом Трубою.

Також ми розповідали, як боротьба за Раду громадського контролю при ДБР висвітлила принципові проблеми цього органу.