Європейський суд з прав людини у рішенні «Форталнов та інші проти Росії» констатував порушення статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Право на свободу та особисту недоторканність).
Порушення полягало в затримці фіксації поліцією фактів обмеження волі (арешту) підозрюваних.
Перед тим, як офіційно зафіксувати арешт, 13 (тринадцять) підозрюваних громадян Росії, які народились у різний час та мешкають у різних частинах Російської Федерації, у різних справах (заяви об’єднані ЄСПЛ в одне провадження) протягом певного часу різної тривалості (від 7 до 83 годин) утримувалися поліцією під вартою, в ув’язненні, яке не було зареєстроване.
На що скаржилися заявники:
Двоє з заявників також скаржилися відповідно до статті 5 §3 (Право на свободу та захист/право на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження) на те, що їх утримання під вартою не грунтувалося на відповідних та достатніх підставах.
Що передбачає Конвенція
Відповідно до статті 5 Конвенції кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не можна позбавляти свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановлених законом:
Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання, здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене правовою санкцією право на відшкодування.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ЄСПЛ виніс рішення щодо побачення ув’язнених з родичами.
Також ми писали про право на справедливий суд. Загальні вимоги справедливості, що містяться у статті 6, застосовуються до всіх кримінальних проваджень, незалежно від типу правопорушення, що розглядається.