Яка інформація стане відкритою для громадян: постанова КМУ

На сайті Кабміну оприлюднено оновлену постанову №835 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України щодо відкритих даних». Цю постанову протягом 9 місяців розробляло Агентство з питань електронного урядування у співпраці з громадськістю для більшої прозорості держави та боротьби з корупцією. Оскільки у новообраного Президента відкритість його як людини та державного діяча є важливою частиною кампанії, можна з впевненістю казати, що процес відкриття даних буде розвиватись в Україні й надалі.

У зазначеній постанові регулюються такі питання:

• 900 наборів даних (реєстрів та баз даних), обов'язкових для відкриття органами влади;
• методика та показники оцінки органів влади щодо відкриття даних (відкритий рейтинг);
• порядок премодерації даних (тільки якісні дані).

Для чого

Звичайно, окрім простого інтересу, хто ж саме власник того чи іншого авто, а також побутової зручності для громадян, відкриття наборів даних має й більш глобальні цілі:

1. Протидія корупції. Відкриті дані можуть допомогти виявити корупцію і попередити її. Проте наразі відкритість є своєрідним привілеєм для держави, адже відкриті тільки 11% урядових наборів даних.
2. Покращення економіки. Як можна судити з досвіду інших країн та перших результатів роботи відкритих даних в Україні, тенденція наразі йде до зростання фінансування держави.
3. Європейський курс. Більшість західних країн давно проводять політику саме відкритих даних, хоча її впровадження в Україні обумовлено й принципами «Хартії відкритих даних».

Основні тези постанови КМУ

По-перше, зростає кількість обов’язкових до відкриття наборів даних — з 616 до майже 900.

У тому числі будуть оприлюднені такі набори даних, як:

• інформація про зареєстровані транспортні засоби;
• інформація щодо залишків імунобіологічних препаратів у регіонах України (залишки вакцин);
• єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля;
• дані системи розгляду дозвільних документів та інші.

Було проведено громадське обговорення та визначено набори даних, що є найбільш затребуваними серед громадянського суспільства та бізнесу.

По-друге, вводяться індикатори оцінювання розвитку відкритих даних у ЦОВВ та органах місцевого самоврядування. Індикатори відповідають шести принципам Міжнародної хартії відкритих даних, при їх розробці враховано найкращий міжнародний досвід. Така норма, коли обов’язкове звітування міністерствами та іншими органами центральної влади щодо відкриття даних закріплене на нормативному рівні, є безпрецедентною практикою у світі.

Механізм дії індикаторів окреслений у «Порядку щорічного оцінювання стану оприлюднення і оновлення відкритих даних розпорядниками інформації», який затверджений постановою №835. Він визначає процедуру проведення щорічного оцінювання стану оприлюднення і оновлення відкритих даних міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та розпорядниками інформації. Згідно Порядку, таке оцінювання стає складовою моніторингу стану оприлюднення та оновлення наборів даних на офіційних веб-сайтах державних органів та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

По-третє, постанова уточнює та актуалізує низку формулювань з урахуванням сучасних умов розвитку відкритих даних. Зокрема, закріплюється поняття премодерації, яка відбувається перед публікацією наборів відкритих даних на оновленому порталі відкритих даних data.gov.ua.

Відкрито, але незручно: проблеми системи

Для того, щоб постанова №835 дійсно дала очікувані результати, розпорядникам даних варто зважати саме на зручність у їх використанні потенційними користувачами та всіляко з ними комунікувати, доносячи інформацію про набір даних до всіх зацікавлених осіб.

Саме так наразі виглядає інтерфейс набору даних щодо власників авто

Значна частина наборів даних не використовується лише тому, що про їх існування загалу невідомо. Ще однією важливою проблемою є якість розміщених даних, вони не завжди зрозумілі та доступні для використання широким колом громадян. За кордоном для вирішення цих питань використовується система  dog feeding: органи-розпорядники використовують свої вже опубліковані набори даних та тестують, наскільки вони придатні до користування.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала інформацію про те, як у Верховній Раді просувається розгляд закону про електронні реєстри.

Також ми писали про те, як захистити свої права в інтернеті.