Громадські організації оскаржили призначення аудитора НАБУ

27 червня 2018 року до Касаційного адміністративного суду звернулись представники громадських організацій  "Центр протидії корупції", Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан" та "Трансперенсі Інтернешнл Україна" з вимогою визнати протиправним та скасувати Указ Президента України №169/2018 "Про визначення особи до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України" від 19 червня 2018 року.

Позов вмотивований тим, що Павло Жевбрівський не відповідає вимогам, що висуваються до члена Комісії, оскільки не має досвіду роботи в органах досудового розслідування, прокуратури, судах за кордоном чи міжнародних організаціях. За його плечима лише членство в Українській парламентській делегації в ОБСЄ, однак, на думку позивачів, ця робота, відповідно до ч. 6 ст. 26 ЗУ "Про Національне антикорупційне бюро України", не може бути врахована.  

Оскільки оскаржуваний Указ є актом індивідуальної дії, позивачі додатково зазначили, що він безпосередньо порушує їхні законні інтереси щодо об'єктивної оцінки ефективності діяльності НАБУ та забезпечення незалежності бюро і його очільника.

Втім, останній аргумент виявився непереконливим: суддя Касаційного адміністративного суду Анна Бучик відмовила у відкритті провадження, посилаючись на ст.264 та ст.266 КАС і правові позиції Верховного Суду України, сформульовані, зокрема, у постановах від 15 липня 2014 року у справі №21-273а14, від 3 лютого 2015 року у справі №21-617а14, від 12 квітня 2017 року у справі №П/800/589/16.

«Указ Президента України №169/2018 "Про визначення особи до складу комісії зовнішнього контролю з проведення незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро України" від 16 червня 2018 року є актом індивідуальної дії, який породжує права та обов'язки тільки для того суб'єкта (чи визначеного цим актом кола суб'єктів), якому його адресовано.

Відсутність у будь-кого, зокрема й у позивачів, прав та/або обов'язків у зв'язку з виданням оскарженого Указу не породжує у таких осіб і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

З огляду на усе вищевикладене суд дійшов висновку, що законних підстав для відкриття провадження у справі за заявленим позовом немає, відтак, у відкритті провадження у справі за цим позовом слід відмовити», — йдеться в ухвалі КАС ВС від 2 липня 2018 року.

Із цим процесуальним рішенням позивачі не погодились та оскаржили його до Великої Палати Верховного Суду.

У судовому засіданні, що відбулося 18 грудня, представниця апелянтів зазначила: сам П.Жебрівський визнав, що не має необхідного досвіду роботи, і, крім того, ця вимога не лише закріплена у чинному законодавстві України, а і висунута Міжнародним валютним фондом.

«Відмова Касаційного адмінсуду у відкритті провадження не сприяє підвищенню довіри суспільства до суду. Президент може призначити на посаду будь-кого, а суд буде закривати на це очі лише тому, що громадські організації не можуть бути суб’єктом оскарження таких рішень. Призначення Павла Жебрівського не забезпечить незалежного аудиту і взагалі ставить під сумнів легітимність створення та функціонування антикорупційних органів», — заявила вона.

Разом із тим, представниця скаржників зауважила, що двоє інших аудиторів НАБУ формально відповідають усім заявленим вимогам, а тому знайти третього гідного кандидата на цю посаду замість П.Жебрівського цілком можливо.

Однак Велика Палата не відступила від власної правової позиції: коло суб’єктів, що мають право оскаржувати акти індивідуальної дії, чітко визначене у Кодексі адміністративного судочинства, і мета подання позову (у даній справі позивачі наголошують на своєму прагненні сприяти створенню незалежних антикорупційних органів) не є підставою для того, аби робити виключення з правил, прописаних у процесуальному законі. 

А отже, на думку суддів ВП ВС, підстав для скасування рішення КАС ВС немає. Повний текст постанови буде складено 28 грудня.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» аналізувала рішення Касаційного адміністративного суду та Великої Палати ВС, у яких йшлося про оскарження призначення судді на посаду.