Суддя КГС ВС Ганна Вронська: інтерв’ю до річниці створення Верховного Суду

Поєднання досвіду суддів Верховного Суду-вихідців з різних правових сфер дає змогу більш ефективно вирішувати судові спори. Такої думки дотримується секретар судової палати з розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду Ганна Вронська, яка розповіла «Судово-юридичній газеті» про свої враження від першого року роботи нового Верховного Суду.

— Чим особисто Вам запам’ятався початок роботи нового Верховного Суду?

— Як для судді Верховного Суду, яка не мала попереднього досвіду роботи суддею, для мене це був одночасно найважчий та найцікавіший рік роботи за всю мою юридичну кар’єру. Робота судді касаційної інстанції вимагає значної концентрації уваги на ретельному вивченні кожної справи, вміння аргументувати та відстоювати власну позицію, працювати в умовах великого навантаження, навичок колективної роботи та іноді навіть творчого підходу до складних завдань. Водночас ця робота приносить велике задоволення, адже вирішуючи кожну конкретну справу, ти розумієш, що можеш використати весь свій попередній досвід та набуті знання.

— Чи вдалося об’єднати та налагодити роботу в одному колективі суддям-вихідцям з адвокатури, з вченого кола та з суддівського середовища?

— Поєднання досвіду суддів, які прийшли з наукового середовища, суддів, які були адвокатами, та суддів, які мали попередній досвід роботи суддями, на мою думку, дає змогу більш ефективно вирішувати судові спори. У Касаційному господарському суді якихось проблем з поєднанням такого різного досвіду немає. Під час обговорення дискусійних питань враховуються всі точки зору, а досвід роботи науковцем, адвокатом чи суддею першої чи апеляційної інстанції допомагає більш виважено та всебічно розглянути всі аргументи сторін у справі.

— Які сподівання щодо нового Верховного Суду справдилися, а які ні? З якими труднощами довелося зіткнутися?

— Давати якісь оцінки діяльності нового Верховного Суду варто скоріше професійній спільноті чи громадянському суспільству. Найбільш об’єктивно результати роботи як судді, так і всього суду можна оцінити за його рішеннями. Слід відзначити, що Верховний Суд усе частіше почав аргументувати свої рішення з посиланням на принцип верховенства права, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішення ЄСПЛ. У зв’язку з цим не можу не згадати постанову КГС ВС у справі №918/92/17 від 27.02.2018, якою було вирішено корпоративний спір про захист права учасника ТОВ на мирне володіння своїм майном.

Варто також зазначити, що за перший рік роботи нового Верховного Суду було розглянуто багато «резонансних» справ, які залишились у спадок від ВСУ та ВГСУ. Часом розгляд таких справ супроводжувався активною участю громадськості та представників ЗМІ. На сьогодні судді Касаційного господарського суду розглянули всі справи, що були у «залишку», та розглядають справи у поточному режимі з дотриманням процесуальних строків, визначених ГПК.

— Які рішення Верховного Суду за цей рік Ви вважаєте визначальними?

— Як секретар судової палати з розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду хочу відзначити, що судді нашої палати ретельно розглядають кожну справу. Наразі йде процес напрацювання усталеної судової практики з корпоративних спорів з урахуванням останніх змін у законодавстві. Ми розуміємо, що забезпечення єдності судової практики, у т. ч. при розгляді корпоративних спорів, є однією з передумов поліпшення інвестиційного клімату в країні. При цьому варто згадати судові рішення Верховного Суду у корпоративних спорах щодо захисту права учасника на отримання дивідендів, захисту права акціонера/учасника на проведення аудиту, захисту права учасника товариства на отримання інформації про діяльність товариства, застосування позовної давності у корпоративних спорах, недопустимості втручання кредиторів у діяльність товариства, відмови у визнанні недійсними рішень загальних зборів внаслідок відсутності порушення корпоративних прав та деякі інші.

Окремо слід відзначити перехід деякими суддями Верховного Суду на нову структуру викладення постанов. Так, у Касаційному господарському суді за новою структурою викладають свої постанови більшість суддів. Сподіваюсь, з часом таких суддів стане ще більше, адже структуроване викладення постанови суду касаційної інстанції було дуже позитивно сприйняте професійним середовищем. Крім того, все частіше судді першої та апеляційної інстанцій також викладають свої судові рішення за новою структурою.

— Які наступні кроки має зробити Верховний Суд, щоб стати досконалим взірцем для судової системи України?

— Найближчим часом, на мою думку, найбільшу увагу слід зосередити на забезпеченні єдності та сталості судової практики, у т. ч. з питань застосування процесуального законодавства. Окремо слід звернути увагу на належну вмотивованість судових рішень. Сподіваюсь, із запровадженням «електронного судочинства» буде оптимізований процес пошуку правових позицій Верховного Суду з різних категорій спорів. Це має значною мірою полегшити сторонам посилання на відповідні постанови Верховного Суду для належної аргументації їх позицій у справах.

Наприкінці, користуючись нагодою, хочу привітати колег з річницею діяльності Верховного Суду, а всіх суддів та представників апарату судів — з Днем працівників суду! Хай щастить у новому році! Миру, злагоди та професійних досягнень!