Про те, які рішення ВС можна вважати визначальними, та які кроки ще необхідно здійснити для покращення роботи, «Судово-юридичній газеті» розповів суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Микола Мазур.
— Хоча офіційною датою початку роботи Верховного Суду стало 15 грудня 2017 р., мені запам’яталася копітка робота суддів з підготовки до старту його діяльності. Необхідно було у вкрай стислі строки здійснити невідкладні заходи щодо проведення першого Пленуму Верховного Суду, визначення структури нового державного органу, організації діяльності його апарату, вирішення низки технічних питань щодо запуску автоматизованої системи документообігу суду, яка мала розподіляти між суддями справи, скарги та інші матеріали, тощо. Зрештою новопризначеним суддям вдалося за місяць вжити всіх необхідних заходів для забезпечення швидкого старту діяльності Верховного Суду та відбутися як єдиний працездатний колектив.
— Із самого початку роботи Верховного Суду судді зосередилися на запровадженні нових підходів до діяльності найвищого судового органу. Зокрема, були створені робочі групи з питань структури судового рішення, антикорупційної політики, комунікаційної політики, ефективного менеджменту. Деякі результати діяльності цих груп уже впроваджені в практику. Зокрема, з метою підвищення якості мотивування судових рішень суд почав структурувати свої рішення; організовано новий, більш ефективний формат забезпечення діяльності судді касаційного суду через так звані «офіси судді», до яких входять помічники, консультант і секретар судового засідання; запроваджено нові підходи до реалізації антикорупційної та комунікаційної політики тощо.
З того, що не виправдалося — досі не запроваджено «електронний суд», але його функціонування заплановано на початок 2019 р. Головна складність у діяльності новоствореного суду полягала у величезному навантаженні через наявність великого залишку справ, нерозглянутих вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України. Оскільки значна їх частина очікували розгляду понад рік, два чи навіть більше, особливо важливо було оперативно розглянути згадані справи. Вважаю, що Верховний Суд в цілому виконав це завдання, розглянувши більшу частину цих справ.
— Рік роботи довів, що судді Верховного Суду, які до призначення були суддями, адвокатами й науковцями, здатні працювати в єдиному колективі. Більше того, таке поєднання у багатьох випадках формує виважений підхід до зміни судової практики для того, щоб уникнути як невиправданого консерватизму, так і зайвого активізму.
— За цей рік Верховний Суд постановив багато рішень, які мали значний вплив на правову систему. Як суддя Касаційного кримінального суду зазначу, що такі рішення ухвалювалися й у сфері кримінальної юстиції. Це, наприклад, рішення Великої Палати Верховного Суду про можливість апеляційного оскарження ухвал слідчих суддів про призначення позапланових перевірок, нещодавнє рішення Касаційного кримінального суду ВС про можливість апеляційного оскарження рішень місцевих судів про застосування до особи адміністративного нагляду тощо.
Показовим було рішення Великої Палати Верховного Суду щодо так званого «Закону Савченко», яке засвідчило дієвість встановлених Кримінальним процесуальним кодексом України механізмів забезпечення єдності судової практики.
— Верховному Суду і в подальшому слід працювати в напрямі забезпечення єдності судової практики, адже різні питання щодо правильного застосування тих чи інших норм матеріального чи процесуального права виникають постійно.
У наступному році належить запровадити «електронний суд», який має дещо пришвидшити судовий процес у цілому та, зокрема, касаційний розгляд. Доцільно ініціювати внесення деяких змін до процесуального законодавства з метою оптимізації процесу.