Вячеслав Хрипун,
Наталья Мамченко,
«Судебно-юридическая газета»

«Судебно-юридическая газета» в прошлый раз проанализировала кандидатов в Антикорсуд и Верховный Суд из ученой среды. В этом номере мы продолжаем наше исследование.

Ситуация с конкурсами в Верховный Суд и Высший антикоррупционный суд постепенно проясняется. Уже известны точные даты экзаменов, близится к завершению формирование списка кандидатов, которые примут участие в экзамене, установлен минимальный балл, заявлено примерное время окончания конкурсов. Опыт, приобретенный Высшей квалификационной комиссией судей во время первого конкурса в ВС, должен помочь максимально оптимизировать конкурсные процедуры и провести их в сжатые сроки.

Экзамены близко

Высшая квалификационная комиссия судей 18 октября сообщила, что экзамены в кассационные суды Верховного Суда, Антикоррупционный суд и его Апелляционную палату состоятся одновременно 12 и 14 ноября. В первый день кандидаты в ВС и ВАС сдадут анонимное письменное тестирование, а во второй — анонимное практическое задание.

Письменное тестирование будет включать проверку на знание норм права и состоит из обновленной базы тестовых заданий, впервые примененной во время экзамена в ВС в 2017 г. Задания будут учитывать новое процессуальное законодательство, вступившее в силу 15 декабря 2017 г., а также другие законодательные изменения, произошедшие за последний год. Что касается практических заданий, то они будут основываться уже на практике нового Верховного Суда, а не ВСУ и высших специализированных судов, как ранее. Экзамен в ВАС будет учитывать еще и соответствующую специализацию. На анонимное письменное тестирование выделено 150 минут (2,5 часа), а на выполнение практического задания — 330 минут (5,5 часа).

Минимально допустимый балл за обе стадии экзаменов в этот раз ВККС решила определить заранее — 3 октября она сообщила, что минимально на тестировании нужно будет набрать 54, а за практическое задание — 72 балла. Совокупный минимальный балл за экзамен, необходимый для прохождения кандидатов на следующий этап конкурса, составит 126 баллов (в прошлом году минимально допустимый балл для каждого кассационного суда был свой). Для проверки экзаменационных работ будут сформированы коллегии из членов Комиссии.

Напомним, в 2017 г. из 625 допущенных к экзамену кандидатов к следующей стадии — психологическому тестированию были допущены 381 претендент на мантии судей ВС, т. е. стадию экзамена не смогли преодолеть 244 кандидата (39,05%).

Допуск подходит к завершению

Процедура допуска к конкурсам в ВС и ВАС в основном завершена. По состоянию на 26 октября ВККС не нашла проблем в документах 576 кандидатов в Верховный Суд. Недопуск получили 76 претендентов. Еще пять заявлений кандидатов были оставлены без рассмотрения, в связи с их отказом от участия в конкурсе.

Что касается Антикоррупционного суда, то здесь допуск получили 183 претендента в ВАС и 88 претендентов в его Апелляционную палату. «Сняты с дистанции» были 57 кандидатов в ВАС и 12 кандидатов в апелляцию. Один кандидат отказался от участия в конкурсе.

Интересно, что ряд кандидатов получили допуск на конкурсы как в ВС, так и в ВАС. Таким образом, теперь им надо решать лично, на конкурс в какой суд они все же пойдут, возможно, этот выбор кандидатам предстоит сделать непосредственно в день экзаменов.

Среди причин отказа в допуске к экзаменам наиболее распространенная — несоответствие квалификационным требованиям. Чаще всего кандидатам просто не хватает стажа для участия в конкурсе или, как в случае с представителями адвокатуры, они не могут его документально подтвердить. Еще одна распространенная причина — ст. 7 Закона «О Высшем антикоррупционном суде», которая предусматривает, что кандидаты, в течение 10 лет перед конкурсом хотя бы некоторое время работавшие в правоохранительных органах и ряде других государственных структур, не могут быть судьями ВАС. Кроме того, кандидат в Антикоррупционный суд, судья Октябрьского райсуда Полтавы Лариса Гольник сообщила, что причиной ее недопуска к экзамену стало непогашенное дисциплинарное взыскание, полученное в мае этого года.

Как долго будут длиться конкурсы

Что касается сроков, в течение которых будут длиться конкурсы в ВС и ВАС, то тут вряд ли возможны точные прогнозы. По информации, размещенной на сайте ВККС, проверку экзаменационных работ кандидатов предполагается провести в течение ноября-декабря. Собеседования, таким образом, состоятся в декабре 2018 и январе 2019 или в январе-феврале 2019 г. Оба конкурса, по прогнозам ВККС, должны завершиться в феврале, максимум к марту 2019 г.

Впрочем, если конкурс в ВС вполне может состояться в четко заявленные сроки, то вот к срокам конкурса в ВАС есть определенные вопросы. Важную роль во время этого конкурса должен сыграть Общественный совет международных экспертов (ОСМЭ). На членство в этом Совете претендуют 11 (ранее 12) иностранных экспертов, специализирующихся на противодействии коррупции. Поскольку никто из них не владеет украинским языком, материалы досье кандидатов, а также другие документы должны для них переводиться на английский язык максимально быстро.

18–19 октября ВККС провела собеседования с претендентами в ОСМЭ, результаты которых, видимо, станут известны уже скоро. Однако возникает проблема формирования секретариата ОСМЭ, который нужно сформировать в максимально короткие сроки, чтобы обеспечить эффективную работу ОСМЭ.

Что касается уже привычного Общественного совета добропорядочности, ранее задействованного в конкурсе в ВС, то 11 ноября истекает 2-летний срок полномочий его состава, избранного в 2016 г. 24 октября ВККС объявила о начале кампании по формированию нового состава этого органа. По уже имеющимся признакам, новый состав ОСД будет отличаться от старого.

Досье кандидатов. Кто претендует на мантии судей Антикорсуда и Верховного Суда

Біцюк Андрій Володимирович, суддя Заводського районного суду Миколаєва — кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду

Резонансні справи

Брав участь у розгляді резонансних кримінальних справ. У 2018 р. у складі колегії розглядав справу екс-судді Малиновського районного суду Одеси Олексія Бурана, який влаштував стрілянину при затриманні та якого підозрюють в отриманні хабара в сумі 500 тис. грн. Розглядав також питання про відвід судді при обранні запобіжного заходу депутату Миколаївської міськради від «Опоблоку» Ігорю Копійці та іншим фігурантам справи про хабар прокурору. Як написав генпрокурор Юрій Луценко на своїй сторінці у Фейсбук, «поліцією та прокурорами затримано на гарячому членів злочинної організації, керівником якої є заступник голови фракції «Опозиційний блок» Миколаївської міської ради І. Копійка за участі свого сина М. Копійки, помічника, двох керівників підконтрольних йому підприємств у сфері ЖКГ». За його словами, ця організація систематично протягом 2016–2017 рр. здійснювала розкрадання бюджетних коштів. «У грудні 2017 р. члени ОЗУ, намагаючись приховати свою злочинну діяльність, були викриті на передачі хабара у сумі 250 тис. грн співробітнику прокуратури, який завчасно повідомив про це своє керівництво», — написав очільник відомства.

Як пишуть «Известия Николаевские», як слідчий суддя А. Біцюк розглядав клопотання прокуратури про обрання запобіжного заходу екс-начальниці управління охорони здоров’я Миколаївської облдержадміністрації Маргариті Капусті. Вона підозрювалася в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК «Зловживання владою або службовим становищем» та ч. 1 ст. 366 КК «Службова підробка». Ухвалив не задовольняти клопотання сторони обвинувачення і обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, але при цьому здати на збереження всі документи, які дозволяють виїхати за межі міста або країни, щовівторка М. Капуста повинна була з’являтися до слідчого, не виїжджати за межі Миколаєва, утриматися від спілкування зі свідками.

Також як слідчий суддя дозволив позапланову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності комунального виробничого підприємства з організації харчування у навчальних закладах за період з 2012 по 2017 р. у рамках кримінальної справи щодо колишнього директора КП Надії Шуліченко (повідомлення «НикВести» від 11.10.2017).

Біографія

Закінчив Одеську національну юридичну академію. Має також вищу економічну освіту. У 1989 р. працював робочим гаража та робочим з догляду за тваринами, у 1994–1995 — бухгалтером у Миколаївській обласній санаторній школі-інтернаті, потім — економістом у філії Київського народного банку та юрисконсультом. У 1999 р. — юрисконсульт Миколаївської філії АКБ «Причорномор’я», керуючий філією — до 2007 р. У 1999–2005 рр. здійснював підприємницьку діяльність арбітражного керуючого та з надання юридичних послуг.

У 2007–2008 рр. — стажист нотаріуса, юрист. З 2008 р. — суддя Казанківського районного суду Миколаївської області, заступник голови цього суду в 2014 р., з 2014 — Заводського районного суду Миколаєва. Тричі подавав заяви про переведення до Заводського суду, отримував рекомендацію ВККС, але переведено його було лише з третьої спроби.

Кваліфікаційне оцінювання ще не проходив. У травні 2018 р. викладав у Національній школі суддів (Одеське регіональне відділення), зокрема, брав участь у проведенні підготовки суддів. Член Асоціації слідчих суддів України.

Цікаві справи

У якості цікавих справ згадав кримінальну справу з обвинуваченням особи у підробці документу та його використанні. Предметом протиправних, на думку сторони обвинувачення, дій було посвідчення електрика, записи в якому засвідчувались самим підприємством, у якому працював обвинувачений, а пізніше цим же підприємством його було звинувачено у підробці. А. Біцюк особу виправдав. «Справа цікава тим, що рішення про виправдання особи прийнято на підставі доказів, наданих стороною обвинувачення, оскільки виправданою особою та її захисником майже ніяких доказів додатково не надавалось», — зазначив кандидат у анкеті.

Також відзначив справу щодо керування ТС у стані алкогольного сп’яніння, під час якої захисником оспорювалися показання алкотестера з підстав неправильного зазначення температурних показників (19°С), які не відповідали температурі повітря під час огляду (8°С). «Довелось провести ретельний аналіз експлуатаційних можливостей алкотестера, визначити масову концентрацію етанолу у видихнутому повітрі за певних температурних режимів», — відзначив кандидат.

Мотивація

«Корупційні злочини мають досить велику інтелектуальну складову, тому кримінальні провадження за вказаними злочинами цікаві для мене з точки зору як слідчого судді на досудовому слідстві, так і судді при судовому провадженні. Вони потребують нестандартних підходів при їх розслідуванні на стадії досудового слідства та на стадії судового провадження», — зазначає А. Біцюк та додає, що має досвід підприємницької діяльності та роботи у банківській сфері, а тому не з чуток знає про проблеми корупції у нашій країні.

Родинні зв’язки

Дружина Біцюк Тетяна Євгенівна — приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу. Син — студент НУ «ОЮА». Батьки — пенсіонери, мати працювала у Миколаївській обласній санаторній школі-інтернаті.

Декларація

Має у власності дачу 61,7 кв. м, земельну ділянку 1191 кв. м у Весняному Миколаївської області, у дружини там же земельна ділянка 1200 кв. м, а також квартира у Миколаєві 31,9 кв. м та підвальне приміщення 226,7 кв. м і частка у власності квартири 81,90 кв. м. Крім того, у родини є житловий будинок у Миколаєві 163,90 кв. м. Сім’я також вказала у декларації 4 авто: KIA CERATO KOUP 2011 р. в., RENAULT SANDERO 2014 р. в., Тойота AURIS E 15 UT 2007 р. в. та право користування від Гули Євгена Олексійовича KIA SEFIA 2000 р. в.

Рекомендації

Вказав двох суддів Апеляційного суду — Миколу Міняйло та Володимира Гулого та колегу по районному суду Сергія Щербину.

Грушовець Євген Анатолійович, партнер адвокатського об’єднання «Юридична фірма «АРІО» — кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду

Біографія

Закінчив НЮА ім. Ярослава Мудрого. У 2006–2007 рр. працював слідчим Голопристанського РВ УМВС України в Херсонські області, потім — торговим представником ТОВ »Арма Моторс», юристом у ТОВ »ЮФ »Гамбіт», помічником адвоката у Наумова Андрія Євгеновича. ФОП з 2009 р. (діяльність у сфері права). З 2011 р. має право на заняття адвокатською діяльністю, з 2016 — партнер АО. Спеціалізується на кримінальних справах.

Щодо досвіду представництва у Верховному та вищих спецсудах вказав 5 випадків. Справ у Європейському суді з прав людини не має.

Рекомендації

Серед осіб, які можуть його рекомендувати, зазначив народного депутата України Руслана Сидоровича, президента Асоціації правників України, керуючого партнера АО »Василь Кісіль та партнери» Андрія Стельмащука, виконавчого директора Transparency International Ukraine Ярослава Юрчишина, партнера АО «Василь Кісіль та партнери», екс-заступника Генпрокурора Віталія Касько, виконавчого директора ГО «Адвокат майбутнього» Андрія Вишневського.

Родинні зв’язки

Одружений з Грушовець (Москаленко) Аліною Сергіївною, яка теж адвокат. Мати дружини — депутат Бехтерської сільської ради з 1996 р.

Справи, якими пишається

«Після подій на вул. Банковій клієнта затримали за вчинення злочину — посягання на життя та здоров’я працівника правоохоронного органу. У зв’язку з прийняттям т. зв. закону про амністію він одним з перших був звільнений від відповідальності», — зазначив кандидат. Також він навів справу, де клієнта обвинувачували у привласненні бюджетних коштів на будівництво. «Судом не було задоволено клопотання прокурора про обрання застави у десятки мільйонів гривень, відсторонення від посади. Цілодобовий арешт змінено на домашній. Перспектива винесення обвинувального вироку досить сумнівна», — відзначив Є. Грушовець.

Щодо «антикорупційних» справ зазначив, що наразі здійснює захист у Дарницькому райсуді Києва обвинуваченого по ст. 368 КК, справа по якому підслідна НАБУ, хоча розслідувала Генеральною прокуратурою.

Прокуратурою Харківської області здійснюється досудове розслідування провадження, яке підслідне НАБУ, і кандидат здійснює захист інтересів підозрюваних по ч. 5 ст. 191 КК. Підслідність визначено ГПУ.

Активний у резонансних публічних справах

Назвав ряд рейтингів юридичних фірм, які готуються, зокрема, українськими юридичними виданнями, де його називають «помітною особистістю кримінальної практики», «активним у резонансних публічних справах» тощо.

У 2016–2017 та 2017–2018 рр. — член Ради громадського контролю Національного антикорупційного бюро. Член Асоціації правників України.

Власні погляди

Серед оприлюднених особистих поглядів, «які мають значення для розвитку правової системи України», вказав своє інтерв’ю щодо організації роботи РГК НАБУ та заяву про необхідність брати участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду під час експертної дискусії, організованої Transparency International.

Організував флеш-моб #ЯПІДТРІМУЮЦОКОЛ.

«Про своє ставлення до судді Печерського суду Лариси Цокол. Багато хто пов’язує суддю Л. Цокол з рішеннями у політичних справах. Це так, бо це Печерськ, це той район, у якому знаходиться ГПУ, яку очолює політик. Але зараз про інше. Насправді правосуддя «на Печерську» здійснюється не тільки у політичних справах, а щоденно. Я б навіть сказав, ЦІЛОДОБОВО і під ТИСКОМ, у постійному НАПРУЖЕННІ (влада, суспільство, ЗМІ, окремі групи населення, і т. д., і т. п.).

І я не впевнений у тому, що кожен може таке витримати. І для мене була особистою втратою нещодавня смерть судді Печерського суду Васильєвої Наталі Петрівни, яка до самого кінця свого життя вершила ПРАВОСУДДЯ. Уявіть собі, що з 30 суддів на Печерську правосуддя здійснюють 5–6!!! Частина не призначені, частина хворіють, відпустки, у деяких відвертий «саботаж», а інші відсторонені… Як адвокат і представник потерпілих можу публічно сказати, що Л. Цокол ЯКІСНО забезпечувала дотримання принципу змагальності, законності і справедливості у кримінальному процесі, що особисто мені давало надію, що є світло в кінці тунелю. Йдучи до судді Л. Цокол у засідання, я розумів, що вона зможе надати належну правову оцінку правовій «імпотенції» прокурора чи слідчого. Я розумів, що посилаючись на принципи кримінального процесуального законодавства, пані Л. Цокол зможе встановити строк розслідування (коли правоохоронці не можуть захистити потерпілого) і, що саме головне, вона розгляне скаргу в РОЗУМНІ СТРОКИ і вирішить її по суті», — написав Є. Грушовець на своїй сторінці у Фейсбук.

Декларація

Має у власності земельні ділянки 1000 та 437 кв. м і житловий будинок 69,4 кв. м у Боярці, ще одну земельну ділянку 451 кв. м у Голій Пристані Херсонської області, житловий будинок там же площею 126 кв. м. Також має у власності земельну ділянку 2500 кв. м у Залізному Порті Херсонської області і недобудований будинок у Боярці 296 кв. м. У родини два авто — Мерседес-Бенц Е280 2007 р. в. та Вольво ХС60 2012 р. в. Крім того, має корпоративні права у адвокатському бюро «Євгена Грушовця». Дохід від заняття підприємницькою діяльністю за 2017 р. склад 982 414 грн. Також кандидат отримав заробітну плату за основним місцем роботи (в якості джерела доходу він вказав самого себе) у розмірі 72 933 грн. Дружина за декларацією доходу не мала.

Лошаков Дмитро Сергійович, віце-президент АО «Юридична компанія «Капітал» — кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Біографія

Закінчив КНУ ім. Тараса Шевченка. Отримав адвокатське свідоцтво у 2004 р. У 2004–2013 рр. працював заступником начальника юридичного відділу в дочірньому підприємстві «БКС-Капітал» та заступником директора за сумісництвом, з 2007 р. — директор. У 2004—2009 рр. за сумісництвом працював директором у »Лейкнекс Корпорейшин», у 2009–2010 за сумісництвом був головою правління ВАТ «Банкомзв’язок». У 2007–2013 рр. був віце-президентом об’єднання «Юридична компанія «Капітал», у 2014–2017 рр. — президентом АО »Юридична компанія «Капітал», нині — віце-президент.

Конкурс до Верховного Суду та інформація ГРД

Брав участь у конкурсі до ВС у 2017 р. і вибув за результатами підсумкового рейтингу. Загальний бал за результатами кваліфікаційного оцінювання — 668,67 (48 місце в рейтингу). По кандидату не було негативного висновку ГРД, але була інформація. Зі слів представника ГРД, у декларації за 2015 р. кандидат не задекларував долю в ТОВ »Компанія «КОН» та ТОВ »ДСЛ АВТО». Д. Лошаков надав пояснення, що не вказав корпоративні права помилково. Крім того, серед грошових активів кандидат вказав інформацію про позику 8 млн грн на користь ТОВ »Розвиток-2012». Як вказала ГРД, ця операція викликає сумніви у достовірності декларування майна, у т. ч. грошових коштів, оскільки сума кредиту більша, ніж розмір доходів, отриманих за 2012–2016 рр. «Ця юридична особа фігурує у розслідуванні Служби безпеки України щодо доведення до банкрутства ПАТ «Український професійний банк», — зазначив член ГРД. На це Д. Лошаков пояснив: «Основні мої доходи отримані від підприємницької діяльності з надання юридичних послуг. З 2003 р. я зареєстрований ФОП. Накопичені кошти розміщував на банківських депозитах, в результаті чого отримував дохід у вигляді банківських процентів. Наявне у мене нерухоме (доля в квартирі, садовий будинок, земельна ділянка) та рухоме майно (два автомобілі) придбані за кошти, накопичені від підприємницької діяльності».

Не лише адвокат

Учасник та директор ТОВ »Видавництво «Піонер», учасник та директор ТОВ »Торгова компанія лідер-продукт», учасник та директор ТОВ »Торговий дім «НАТСІ», учасник ТОВ »Авто ЮГ», директор ТОВ »А. Г. Р. О. — З», учасник та директор ТОВ »Ефективна безпека», учасник ТОВ »Компанія «КОН». Член наглядової ради ПрАТ «Банкомзв’язок» з 2013 р. донині. Працює як арбітражний керуючий з 2007 р. Також є адвокатом БВПД з 2015 р. Займався викладацькою діяльністю у 2013–2016 рр. Член Ради адвокатів Києва з 2012 р. по цей час. Також є членом ГО »Ділова рада України» з 2009 р. Член громадської ради при Міністерстві юстиції у 2015–2017 рр.

Декларація

Є власником земельної ділянки 778 кв. м у Гнідині Бориспільского району Київської області та дачного будинку площею 248,4 кв. м; двох авто: БМВ 5351 2014 р. в. та Форда Куга Титаніум 2012 р. в.

Має у спільній власності з дружиною квартиру 127 кв. м у Києві. Дружина разом з родичами має квартиру в Києві 82,5 кв. м.

Має корпоративні права в »Юридичній компанії «Капітал» вартістю 3,8 млн грн та в ряді підприємств. За 2017 р. отримав заробітної плати в ЮК «Капітал» 92 516 грн, дохід від підприємницької діяльності в сумі 20 тис. грн (джерело доходу — Демідова Інна Юріївна) та в сумі 60 тис. грн від ТОВ »Лендінвест 3000», дохід від заняття незалежною професійною діяльністю склав 71 763 грн (джерело доходу — Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»), мав також проценти тощо.

Позичив ТОВ »Розвиток-2012» 6 млн грн. У »Приватбанку» розмістив на рахунку $88 308 тис. Готівкою має $20 тис. Також вказав, що стягнув за рішенням суду 204 290 грн, а дружина стягнула за рішенням суду 192 674 грн.

Клієнт подав позов

У Дніпровському районному суді Києва знаходиться справа №755/9391/18 за позовом клієнта Рівєра Жіля Марселя (один із засновників ТОВ »ДСЛ АВТО») до ФОП Д. Лошакова про визнання договору про надання правової допомоги недійсним.

Адвокатська діяльність

За останні 10 років виступав як єдиний адвокат у більш як 100 справах. З’являвся/виступав у слуханнях у суді по 5 разів на місяць. Більша частина (40%) — це господарські справи. Справи ЄСПЛ у практиці відсутні.

Родинні зв’язки

Дружина Щербина Леся Володимирівна — адвокат, юрисконсульт ТОВ »Київпроект», брат — адвокат. Є син.

Розвиток-2012

ТОВ «Розвиток-2012», якому Д. Лошаков позичив 6 млн грн, фігурує в кримінальному провадженні №42015100000000795 щодо збанкрутілого «Українського професійного банку» за ознаками злочинів, передбачених ст. 218-1 «Доведення банку до неплатоспроможності», 366 »Службове підроблення», 209 »Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом», 191 »Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем».

Згідно з інформацією СБУ, в період з 25 по 28 травня 2015 р. службові особи УПБ здійснили незаконні внутрішньобанківські проводки по рахунках, «в результаті яких штучно створено позитивний залишок на рахунку ТОВ »Розвиток-2012» у сумі 614 778 952,00 грн». «Внаслідок спільних дій колишніх службових осіб ПАТ «УПБ», власників ТОВ »Розвиток-2012» та ТОВ »ФК Аурум Фінанс» ПАТ «УПБ» безпідставно втратив права вимоги за кредитними договорами на особливо велику суму, а також право задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна, тобто ПАТ «УПБ» спричинено збитки на суму понад 100 млн грн», — зазначено у матеріалі zik.ua від 16.10.2016 «Службові особи «Українського професійного банку» довели його до банкрутства», — СБУ».

Рекомендації

Інна Рафальська (АО »Київська міська муніципальна колегія адвокатів»), Тетяна Козаченко (АО »Юридична компанія «Капітал»).

Надточиєва Анна Петрівна, керуюча адвокатським бюро Надточиєвої Анни, голова адвокатського об’єднання «Лойєрс груп» — кандидат до Вищого антикорупційного суду

Біографія

Отримала кваліфікацію спеціаліста в Миколаївському гуманітарному інституті Українського державного морського технічного університету (2000 р.), магістра економіки — в КНЕУ ім. В. Гетьмана (2006 р.). Отримала свідоцтво адвоката у 2009 р. До 2013 р. працювала адвокатом та провідним юрисконсультом на підприємстві. У 2013–2015 — член АО »Миколаївська обласна колегія адвокатів», у 2015–2017 — керуючий АБ »Питомець Ганна і партнери». З листопада 2017 р. — керуюча АБ Надточиєвої Анни (назва змінена у зв’язку зі зміною прізвища кандидатом). Голова АО «Лойєрс Груп» з 2017 р. Член Ради адвокатів Миколаївської області.

Мотивація

У мотиваційному листі зазначає, що стала свідком та відчула на собі наслідки руйнування судової та правоохоронної системи, втрати суспільством довіри до цих інститутів. Намагається робити все на «відмінно»: золота медаль у школі, два дипломи про вищу освіту з відзнакою, семінари, курси, форуми та тренінги в України і за кордоном.

Щодо важливих справ, які адвокатів просять зазначити в анкеті, послалася на адвокатську таємницю. «Найважливіші з кримінальних проваджень, у яких я брала участь, були закриті на стадії досудового розслідування», — зазначила кандидат.

Волонтерська робота

Надає юридичні консультації на волонтерській основі за зверненнями від Громадської організації «Юридична сотня». У зв’язку з цим нагороджена грамотою міністра оборони України від 14.01.2017 «За особистий внесок в організацію та надання всебічної допомоги особовому складу військових частин та підрозділів Збройних сил України та активну громадську позицію».

Родинні зв’язки

Колишній чоловік Вячеслав Питомець був керівником ТОВ «Океан-Сервіс», у 2016 р. боровся за посаду директора ГКП «Николаевводоканал». Троє дітей. Сестра проживає на тимчасово окупованій території.

Декларація

Задекларувала 8 об’єктів нерухомості: має у власності квартиру 65,7 кв. м у Миколаєві, недобудовану квартиру 50 кв. м в Одесі, недобудовані житловий будинок 300 кв. м та дачу 60 кв. м у Миколаєві, земельні ділянки 1400 та 473 кв. м у Воскресенську у спільній власності (не вказано з ким), офіс в оренду 23,2 кв. м. У матері — квартира в Лутугино Луганської області. Також задекларувала три авто: Хюндай Ассент 2012 р. в. та у спільній власності (не вказано з ким) Тойота Камрі 2007 р. в. та Тойота Корола 2003 р. в.

Із заробітків: у 2017 р. отримала від адвокатського бюро свого імені поворотну фінансову допомогу 30 тис. грн, а також зарплату 42 тис. грн. Тобто на місяць дохід кандидата складав близько 6 тис. грн. В анкеті вказала, що має фінансові зобов’язання з повернення безпроцентної позики адвокатському бюро Надточиєвої Анни в сумі 30 тис. грн. Крім того, отримала дохід від відчуження нерухомого майна 54 620 грн. Від АО »Лойєрс Груп», де є головою, доходу не отримувала.

Синєгубов Олег Васильович, декан факультету Харківського національного університету внутрішніх справ, адвокат — кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду

Біографія

З липня 2004 по травень 2005 р. — слідчий слідчого відділення УМВС України на Південній залізниці, з травня 2005 по грудень 2007 р. — ад’юнкт Харківського національного університету внутрішніх справ, з січня по липень 2008 р. — слідчий слідчого відділення ЛВ станції «Основа» УМВС України на Південній залізниці; з серпня 2008 по березень 2009 — старший викладач кафедри цивільно-правових дисциплін ННІ права, економіки та соціології ХНУВС; з березня 2009 по липень 2011 — доцент тієї ж кафедри; з липня 2011 по листопад 2015 — заступник декана з навчально-методичної роботи ННІ права та масових комунікацій ХНУВС; з листопада 2015 по теперішній час — декан факультету №6 ХНУВС.

Закінчив Національний університет внутрішніх справ. К. ю. н., тема дисертації — «Цивільно-правовий захист честі, гідності та ділової репутації працівників міліції» (Харківський національний університет внутрішніх справ). Д. ю. н., тема дисертації — «Здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб, що не досягли повноліття» (Національна академія прокуратури ГПУ). Вчене звання — доцент кафедри цивільного права та процесу (з 2014 р.).

З вересня 2016 р. — заступник голови спеціалізованої вченої ради з правом прийняття на розгляд та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) юридичних наук за спеціальностями 12.00.01, 12.00.03, 12.00.05. Займався підготовкою к. ю. н., зокрема Батрин Олесі Василівни за темою «Право апеляційного оскарження рішення в цивільному судочинстві».

Адвокатська діяльність

Як адвокат 9 років працює зі справами різної спеціалізації. Виступає в суді приблизно 5 разів на місяць. Протягом 10 років брав участь приблизно у 100 справах. Входить до складу ТОВ «Синєгубов, Соболєв та партнери».

Наукова робота

Має ряд наукових праць, у т. ч. монографію, присвячену проблемам здійснення та захисту особистих немайнових прав працівників міліції (2010 р.), зокрема прав на гідність, честь та ділову репутацію. Особлива увага приділена дослідженню правового статусу працівників міліції як учасників цивільних правовідносин. Також має у доробку підручник з цивільного права та науково-практичний коментар Цивільного кодексу України.

Мотивація

Вважає, що своєю роботою зможе виправдати очікування народу України від реформ на шляху євроінтеграції.

Нагороди

У 2016 р. отримав Почесну грамота Кабінету міністрів України. Двічі нагороджений грамотами Харківської обласної державної адміністрації. У липні 2015 р. — стипендія у галузі науки ім. Василя Пилиповича Маслова.

Родинні зв’язки

Дружина — асистент кафедри внутрішньої медицини №3 та ендокринології Харківського національного медичного університету. Батько — директор ТОВ «Насіння Слобожанщини». Сестра Мартовицька Олена Василівна наразі — доцент кафедри кримінального процесу та організації досудового слідства Харківського національного університету внутрішніх справ. Раніше працювала заступником начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров’я особи, у слідчому управлінні Нацполіції у Харківській області.

Декларація

Має у власності квартири 51,9, 42,9 та 51,5 кв. м у Харкові. У дружини — квартира в Харкові площею 156,5 кв. м та два місця для паркування 17,6 та 16,5 кв. м. Також має у спільній власності квартиру 69,6 кв. м у Харкові. Крім того, у дружини є авто Порш Кайен 2010 р. в., у самого кандидата — Шкода Суперб 2007 р. в., яку він придбав у 2015 р. за 49 тис. грн.

У 2017 р. задекларував 242 166 грн заробітної плати, а також 75 тис. грн дивідендів, тобто дохід родини на місяць складав близько 27 тис. грн. Родина задекларувала $40 тис. готівки.

Рекомендації

Колеги з Харківського національного університету внутрішніх справ Валерій Сокуренко, Дмитро Швець, Анатолій Клочко, Михайло Бурдін.

Свінціцький Ігор Анатолійович, адвокат АО «Об’єднання київських адвокатів» — кандидат до Вищого антикорупційного суду

Біографія

У 1986–1991 рр. працював на посадах діловода, секретаря суду, секретаря судового засідання. У 1991–1992 прийнятий на посаду працівника по обслуговуванню Ватутінського райсуду Києва, переведений на посаду судового виконавця. У 1993–1994 працював заступником головного редактора газети «Бізнес», оглядачем журналу «Капітал».

Закінчив НЮА ім. Я. Мудрого. Склав присягу адвоката у 2000 р. У 2003–2008 рр. — АО ЮК «Ярославів Вал», у 2009 — АО »Ліга правового захисту», з 2008 р. — АО »Об’єднання київських адвокатів». За останні 10 років був єдиним адвокатом у близько 300 справ. З 2013 р. співпрацює з центром БВПД. З 2013 р. кількість кримінальних справ складає 80%, інші 20% складають цивільні справи та 15 адміністративних справ за дорученням БВПД.

Резонансні справи

Був представником потерпілого у справі щодо замовного вбивства за допомогою гранати (потерпілий вижив). Вирок 2007 р. — 10 та 11 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Брав участь як єдиний адвокат у справі про обрання запобіжного заходу, де особа підозрювалася в розбійних нападах на паливні заправки у Києві із застосуванням зброї. Обрано домашній арешт. Мав виправдувальні вироки як результат захисту в справах щодо збуту наркотичних засобів, крадіжки з проникненням у житло, крадіжок з авто тощо.

У повідомленні УКМЦ «Сторона захисту у справі Януковича є необхідною попри тиск на неї — адвокат Іван Ангелін» (https://goo.gl/d1cxzU) зазначено наступне: «Задля зменшення тиску на адвокатів, які призначаються державою та беруть участь у провадженнях, що стосуються державних службовців, практикуючі адвокати вирішили об’єднатися та допомагати їм. «Ми вирішили зробити групу адвокатів, які будуть співпрацювати та допомагати адвокату, призначеному відповідно до доручення. Ми будемо допомагати для того, щоб унеможливити ризики, які будуть виникати», — зазначив адвокат-наставник Офісу громадського захисника Ігор Свінціцький.

Родинні зв’язки

Дружина — лікар, син — ФОП. Тесть і теща — громадяни Росії.

Декларація

Має у власності квартири в Києві 71,8 та 33,9 кв. м, а також авто Шевроле Авео 2009 р. в., у дружини — квартира в Києві 46 кв. м та житловий будинок 66,5 кв. м у Требухові.

Не заробив нічого?

У декларації кандидата за 2017 р. відсутні будь-які дані щодо доходів його та членів його родини. При цьому надав довідку з АО »Об’єднання київських адвокатів» від 10.08.2018, що дохід за 2017 р. склав 76 625,43 грн. Дохід за період з 1 січня по 31 липня 2018 р. склав трохи більше 25 тис. грн.

Працює адвокатом на волонтерських засадах

Як відзначив кандидат у мотиваційному листі, з 2014 р. його адвокатська діяльність характеризується «сильним правозахисним ухилом, фактично на волонтерський засадах. Більшість свого часу я працюю як адвокат БВПД як у кримінальних, так і у цивільних справах». «Практично всюди, де людина стикається з державою, вона має справу з проявами корупції у тому чи іншому вигляді та формі... Моє враження — що люди розчаровані, адже не бачать результатів, у країні є очікування, що політична воля, яка гарантувалася владою, і деякі заходи, впроваджені урядом, матимуть відображення в реальному житті, але реальні кроки дуже невпевнені. Що стосується антикорупційних органів, як розумію, їх створення ще не завершилось, натомість НАБУ розпочало роботу», — зазначає кандидат.

«На жаль, коли суспільство доводять до протестного рівня й змінюється влада, зазвичай це просто замість одних корупціонерів приходять інші», — вважає І. Свінціцький.

Рекомендації

Адвокати Денис Полущенко, Алла Ширант, Надія Фроня.

Давиденко Едуард Володимирович, засновник, керуючий «Адвокатським бюро Едуарда Давиденка», суддя у відставці — кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Біографія

У 1994 р. закінчив Харківський юридичний інститут — Українську юридичну академію. Працював юрисконсультом, стажистом у суді. Суддя Київського райсуду Полтави у 1995–1998 рр., суддя Полтавського обласного суду, Апеляційного суду Полтавської області у 2001–2015 рр., заступник голови Апеляційного суду у 2015–2016 рр. Кримінальна спеціалізація. Наразі суддя у відставці. У липні 2017 р. отримав адвокатське свідоцтво та заснував адвокатське бюро.

Адвокат Струкова

У 2018 р. виступав адвокатом одіозного голови Октябрського райсуду Полтави Олександра Струкова на засіданнях Вищої ради правосуддя. Один із пунктів висунутих проти Струкова звинувачень — тиск на його колегу Ларису Гольник. У своїй скарзі до ВРП вона зазначала, що після скандальної спроби підкупу її у справі полтавського мера Мамая постійно зазнає утисків на роботі: винагороди виплачують проблемно, безпідставно оформляють прогули, а сам голова суду ставиться до неї образливо.

Родинні зв’язки

Дружина — начальник управління у головному управлінні юстиції в Полтавській області. Син — адвокат регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області.

Декларація

Є власником недобудованого будинку 261,3 кв. м у Полтаві, земельних ділянок 1000 (як і будинок, набута у 2016 р.) та 23 кв. м у Полтаві, гаражу 21,9 кв. м. У спільній власності з дружиною та сином має квартиру 66 кв. м у Полтаві. У дружини та сина є відсоток у власності квартири 55,4 кв. м у Полтавській області, а також дружина має авто Тойота Ленд Крузер Прадо 120 2008 р. в.

У статті Ігоря Гавриленко «Метання судді Давиденка» від 06.02.2017 виказуються сумніви щодо прозорості декларації судді Давиденка.

Конкурс до Верховного Суду та висновок ГРД

Претендував на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. Вибув з конкурсу за результатами підсумкового рейтингу з досить високим 33 місцем (проходили перші 30) та 731,75 балами.

За результатами розгляду справи кандидата Громадською радою доброчесності було затверджено висновок про його невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики. В основі претензій — незазначення у декларації родинних зв’язків сина, який є адвокатом. Також кандидат не вважав за потрібне вказати у майновій декларації наявність у нього довіреності на право розпорядження земельною ділянкою і об’єктом незавершеного будівництва.

Кандидат пояснив усе технічними помилками і неправильним тлумаченням вимог щодо заповнення необхідних документів. Дану інформацію він не приховував і свого часу надсилав її у податкові органи, а також своєму керівництву. Зокрема, у квітні 2015 р., після вступу в силу Закону про запобігання корупції кандидат повідомив керівництву суду, де він тоді працював, що його син працює в Центрі безоплатної правової допомоги. Будівництво зазначеного будинку станом на співбесіду у ВККС не було завершено. Кандидат підтвердив, що власником був його батько, який потім подарував недобудований будинок і земельну ділянку онукові, тобто синові кандидата. Спільними зусиллями вони його поступово добудовують.

Члени ВККС також поцікавилися, чи отримує він дохід по 289 акціях київського заводу ім. Петровського, які він вказав у декларації. Той повідомив, що став власником цих акцій у 2001 р., коли обміняв на них свої приватизаційні сертифікати. Спроби з’ясувати, які права і доходи дають ці акції, за словами кандидата, ні до чого не привели. Він навіть не знає, чи вказаний у якихось реєстрах як власник.

Порадившись, ВККС вирішила визнати Е. Давиденка таким, що підтвердив можливість відправляти правосуддя у Верховному Суді. На підтримку такого рішення знайшлося необхідних 11 голосів.

Рекомендації

Суддя Конституційного Суду України Олександр Касмінін, професор НЮУ ім. Ярослава Мудрого Павло Любченко тощо.

Бондарчук Руслан Анатолійович, суддя Апеляційного суду Кіровоградської області — кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Біографія

Закінчив прокурорсько-слідчий факультет НЮА ім. Я. Мудрого. У 1997–2002 рр. працював старшим слідчим прокуратури Кіровограда, в. о. прокурора, прокурором кримінально-судового відділу прокуратури Кіровоградської області, прокурором Новгородківського району Кіровоградської області, старшим прокурором відділу підтримки державного обвинувачення в судах. У 2003–2007 рр. — начальник Новгородківського районного управління юстиції Кіровоградської області. У 2007–2013 — суддя Долинського райсуду Кіровоградської області. З 2013 р. — суддя Апеляційного суду Кіровоградської області. Спеціалізувався на кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення. 9 вересня 2013 р. подавав заявку до ВККС про переведення до Апеляційного суду Києва. Заявка повернута у 2016 р. у зв’язку із закінченням строку чинності документів. Кваліфікаційне оцінювання не проходив.

Судові справи

Зазначив, що виклав окрему думку у зв’язку з тим, що було погіршено становище підозрюваного. Серед важливих справ назвав кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника щодо незаконності вироку суду першої інстанції в інтересах обвинуваченого за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 294 КК України (організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою та погромами, за попередньо змовою групою осіб). Апеляційний суд 10.12.2015 вирок першої інстанції залишив без змін. «Незважаючи на відсутність вітчизняної практики розгляду та кваліфікації політичних злочинів, у рішенні наведено глибокий аналіз доказів», — вважає кандидат.

За повідомленням сайту «Без купюр», мова йде про розгляд апеляційних скарг у справі екс-голови Запорізької облради Віктора Межейка. Суд першої інстанції визнав Межейка винним в організації Антимайдану в Запоріжжі, унаслідок якого від побоїв тітушок постраждали десятки людей. Йому призначено позбавлення волі на 5 років з позбавленням права займати посади, але водночас звільнено від відбування основного покарання з іспитовим строком на 3 роки. В апеляційних скаргах захист екс-голови вимагав визнати свого клієнта невинуватим, прокурор же клопотав про збільшення строку ув’язнення і суми компенсації моральної шкоди потерпілим. Вину організатора Антимайдану було доведено: Межейко надавав вказівки розміщувати в адмінприміщенні і годувати тітушок, які згодом побили євроактивістів. Суддя Бондарчук у складі колегії, до якої також входив суддя Віктор Онуфрієв, постановив ухвалу суду першої інстанції не змінювати.

Таке рішення суддя ухвалив уже після Революції Гідності. За повідомленням сайту «Без купюр» у часи ж Майдану він розглядав апеляційну скаргу активіста Миколи Гречухи, якого суд першої інстанції запроторив за грати на 12 діб за нібито хуліганство — нецензурну лайку на вулиці. Гречуха пояснював, що у момент складення правоохоронцем рапорту про нібито порушення ним громадського порядку їхав автобусом до Малої Виски та надав квиток. Бондарчук тоді лише зменшив покарання до штрафу.

Щодо заслуховування справ з »корупційною» кваліфікацією суддя вказав розгляд апеляційної скарги по начальнику Гайворонської ОДПІ головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, якого засуджено до 6 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 368 (одержання хабара). У колегії був і суддя В. Онуфрієв, який також зазначив цю справу.

Внесення відомостей до ЄРДР

За заявами учасників процесу неодноразово з метою вчинення процесуального впливу вносилася інформація до ЄРДР. Обвинувачення не пред’являлося, не допитувався. На даний час, за словами кандидата, провадження закриті як безпідставні.

Родинні зв’язки

Дружина Бондарчук Анна Юріївна — лікар. Брат Бондарчук Олександр Анатолійович — адвокат, член Ради адвокатів Києва.

Декларація

У декларації кандидат вказав, що має у спільній власності з дружиною та сином будинок 69 кв. м у Новгородці і земельну ділянку площею 1424 кв. м. Також задекларував, що має в оренді квартиру площею 62 кв. м у Кропивницькому, в селищі Новому (власник — Наталія Бондарчук). У дружини судді є право власності у розмірі 1% на земельну ділянку площею 2 тис. кв. м у Долинському районі. Родина їздить на Skoda Superb 1,8 2012 р. в., набутій у 2014 р. Дружина судді задекларувала мотоцикл Geon Pantera GN 150-11 2014 р. в.

Р. Бондарчук задекларував 293 321 грн суддівської винагороди та 17 600 грн матеріальної допомоги за місцем роботи. Подружжя заощадило 150 тис. грн й $6,9 тис. готівки. Суддя вказав свою належність до Українського товариства мисливців та рибалок.

Мотивація

У мотиваційному листі написав, що в Антикорупційному суді мають працювати лише принципові і чесні судді. «Наразі в Україні вже сформовані певні «сословія» — суспільні класи та стани, а саме вищі топ-чиновники країни та олігархи. Останні почувають себе безкарними та стверджують про свою зверхність над законом. При цьому вони беззаперечно вважають себе недоторканими та відкрито заявляють, що можуть купити поліцію, прокуратуру, суди, купити (лобіювати) під себе будь-який закон. Ця тотальна стверджувана безкарність вищих щаблів влади з часом лише міцніє… Та й великий бізнес залишився прерогативою політичних еліт. Через це в Україні на даний час склався вкрай нестабільний та бурхливий інвестиційний клімат. Вказане в цілому негативно відображається на розвитку держави, яка скотилася фактично до рівня «пізнього феодалізму».

Одним із напрямків своєї роботи бачить внесення пропозицій до Верховного Суду з метою прийняття ефективних змін до законодавства.

Рекомендації

Серед осіб, які можуть надати рекомендації, вказав двох колег-суддів, а також прокурора Кіровоградської області Анатолія Коваленка та голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кіровоградської області Олександра Волосяна.

Онуфрієв Віктор Миколайович, суддя Апеляційного суду Кіровоградської області — кандидат на посаду судді Вищого антикорупційного суду

Біографія

Закінчив Волгоградську вищу слідчу школу МВС СРСР. Обіймав посади слідчого, спеціаліста відділу комунальної власності Кіровоградської ОДА, працював у кількох приватних підприємствах, у 1999 р. очолював міську виборчу дільницю виборчого округу №98, у 2002 займав посаду в. о. начальника районного управління юстиції. У 2002 р. став консультантом Кіровоградського райсуду, у 2003 — суддею цього суду. З 2011 р. — суддя Апеляційного суду, кримінальна спеціалізація. У 2013–2014 рр. був заступником голови цього суду.

У суддівському досьє також вказано, що у 2015 р. В. Онуфрієв подавав заяву до ВККС про переведення до Апеляційного суду Києва.

Пройшов кваліфікаційне оцінювання у 2018 р., набрав 797,4 бали.

Рекомендації

Як відзначив суддя, йому можуть надати рекомендації колеги-судді, серед яких суддя Верховного Суду України Світлана Яковлєва та ще один кандидат до Антикорупційного суду Руслан Бондарчук.

Родинні зв’язки

Дружина працює менеджером аптеки «Ліки Кіровоградщини», син — головним спеціалістом нотаріату головного управління юстиції. Батьки подружжя — пенсіонери. Двоюрідний брат судді Сергій Булацел займає посаду сільського голови Великої Виски.

Судові справи

Серед судових справ, які В. Онуфрієв навів як приклад власної компетентності, був розгляд апеляційної скарги з »корупційною» кваліфікацією. Суддя у складі колегії ухвалив не змінювати вирок суду першої інстанції, яким начальника Гайворонської ОДПІ головного управління Міндоходів у Кіровоградській області засуджено до 6 років позбавлення волі за ч. 3 ст. 368 КК (отримання хабара).

За повідомленням сайту «Без купюр», кандидат надсилав повідомлення про втручання у його суддівську діяльність. Йдеться про випадок розгляду апеляційної скарги у справі активістів «Правого сектору», яких слідство обвинувачувало у пограбуванні залу ігрових автоматів. Тоді «група підтримки» обвинувачених забарикадувала приміщення суду й погрожувала суддям.

Декларація

У декларації судді значаться: будинок у Соколівському площею 328 кв. м, набутий у 2012 р., земельна ділянка 1229 кв. м, Toyota Camry 2008 р. в., придбана у 2011 р. за 148 тис. грн, Chery QQ 2011 р. в., придбана дружиною у 2017 р. за 96 тис. грн. За 2017 р. суддя задекларував 349,1 тис. грн зарплати, його дружина — 34,4 тис. грн зарплати і 16,1 тис. грн пенсії, син заробив 135,6 тис. грн.

Арланов Андрій Миколайович, адвокат — кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Біографія

Закінчив КНУ ім. Т. Шевченка. Працював юрисконсультом у приватних компаніях, зокрема ТОВ «Інвест-Фарм», а з часу набуття права на заняття адвокатською діяльністю, у 2005–2016 рр. — у ТОВ «Агрофірма «Гора», ТОВ «Піріт», ТОВ «Компанія «Основа», ВАТ «Трест «Київміськбуд-2», СФГ «Надросся». Свідоцтво адвоката отримав у 2005 р. (КДКА Київської області).

Щодо роботи у Верховному Суді та вищих спецсудах вказав дві справи. Серед важливих, на його думку, вказав справу в 2005–2009 рр. за ст. 212 КК (ухилення від сплати податків), яку повернули прокурору та закрили провадження, а також адміністративні справи та справи про порушення ПДР.

Мотивація

«Перебуваючи на офіцерській посаді у складі Збройних сил України в середині 90-х років і зіткнувшись з несправедливістю, я виявив намір вступити до вишу й отримати другу вищу освіту за спеціальністю юрист», — пише кандидат у мотиваційному листі. Він вважає, що правосуддя треба здійснювати так, «щоб не боляче було дивитися в очі людині, яка відбула покарання і згодом з’ясується, що злочин вчинено іншою особою, а підпис під судовим рішенням стоїть твій».

Родинні зв’язки

Мати Арланова (Столбець) Лариса Миколаївна — суддя Апеляційного суду Київської області у відставці.

Дружина Арланова Алла Василівна працює заввідділенням ПТ «Ломбард «Сейф» ТОВ «Карат-кредит і компанія», є дочка.

Декларація

Згідно даних Реєстру юридичних осіб та ФОП, А. Арланов є одним із засновників ТОВ «Будівельна компанія житло-центр». Розмір внеску до статутного фонду — 10560 грн. Відповідна інформація у декларації та анкеті кандидата не вказана.

У власності кандидата квартира у Києві 30,1 кв. м і гараж 18 кв. м. Задекларував також два авто Honda CR-V 2012 тв 2004 р. в., власником яких є мати, Лариса Арланова.

Не має доходу від адвокатської діяльності?

У декларації не надав відомостей про дохід від здійснення адвокатської діяльності. Серед доходів у 2017 р. вказана лише соціальна виплата у розмірі 10320 грн. При цьому в анкеті вказав, що за останні 10 років у середньому 5 разів на місяць брав участь у слуханнях справ та з’являвся до суду більше 10 разів на місяць для ознайомлення, отримання та подачі процесуальних документів. Приблизно 50% справ — кримінальні.

У 2017 р. також подавав документи для участі у конкурсі до Верховного Суду. Тоді надав інформацію, що за 2015 р. отримав 16968 грн заробітної плати у СФГ «Надросся», проте від адвокатської діяльності не отримав нічого. Також не вказав, чи є членом НААУ. Витяг з ЄРАУ надав станом на 2013 р. Разом з тим, надав копії судових рішень, у яких виступав захисником.

Рекомендації

Серед осіб, що можуть його рекомендувати, вказав екс-голову Апеляційного суду Київської області Юрія Нечипоренка, а також голову Печерського районного суду Києва у 1998–2001 рр., народного депутата України V скликання Миколу Замковенка, суддю Верховного Суду України у відставці Володимира Пивовара, суддю ВАСУ у відставці Миколу Гуріна, суддю Апеляційного суду Києва у відставці Світлану Курінську.

Батрин Олеся Василівна*, суддя Печерського районного суду Києва — кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Біографія

Закінчила Українську державну юридичну академію. У 1999–2001 рр. працювала стажистом судді, у 2001–2002 рр. — юрисконсультом у ДП «Дослідний завод ХНУРЕ». У 2003–2010 рр. — суддя Замостянського районного суду Вінниці, з 2010 — суддя Печерського райсуду Києва. 8 років працює за цивільно-адміністративною спеціалізацією, має 7 років роботи за кримінальною спеціалізацією. З 2012 р. — слідча суддя. К. ю. н. (Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України). У 2015–2017 рр. була викладачем у Національній школі суддів.

Родинні зв’язки

Розлучена. Екс-чоловік Теремецький Владислав Іванович — професор кафедри цивільного права і процесу Тернопільського національного економічного університету. Батько Батрин Василь Васильович — ФОП, мати Батрин Леоніда Юріївна — вчителька, сестра Мовчан Ольга Василівна — прокурор Харківської місцевої прокуратури №2 з 2008 р.

Надання наукових послуг

У 2015–2016 рр. надавала наукові послуги ГО «Центр протидії корупції». За повідомленням цієї організації, у 2015 р. суддя О. Батрин була залучена у якості тренера для навчання детективів Національного антикорупційного бюро України. Також надавала наукові послуги Раді Європи в Україні у 2016 р., Організації економічного співробітництва та розвитку у 2017 р.

Участь у конкурсі до Верховного Суду

Брала участь у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду ВС. Під час анонімного тестування показала високий результат — 73,5 бали (6 місце за балами). Вибула за результатами підсумкового рейтингу з 53 місцем та 690 балами.

За результатами розгляду справи кандидата Громадською радою доброчесності було прийнято рішення про надання ВККС інформації. Зокрема, ГРД зазначила «непідтвердженість джерел доходу для придбання майна близькими особами кандидата». О. Батрин надала ГРД свої пояснення з цього приводу.

Дисциплінарні стягнення

20 вересня 2018 р. Вища рада правосуддя ухвалила рішення про скасування рішення другої дисциплінарної палати ВРП від 23.05.2018 №1478/2дп/15-18 про притягнення судді Печерського районного суду Києва О. Батрин до дисциплінарної відповідальності та закрила дисциплінарне провадження. Як вбачається з матеріалів дисциплінарної справи, Печерський районний суд Києва (слідчий суддя О. Батрин) ухвалою від 14.09.2017 задовольнив клопотання прокурора про надання дозволу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків до державного бюджету під час здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ.

«Встановлені дисциплінарною палатою під час розгляду дисциплінарної справи обставини, викладені у скарзі адвоката В. Колокольнікова, свідчать про неврегульованість нормами КПК України процедури проведення позапланової документальної перевірки, що призводить до різної судової практики застосування кримінального процесуального законодавства стосовно призначення таких перевірок та дає підстави для різного тлумачення закону. Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості», — відмічається у рішенні ВРП.

Також до ВРП надходила скарга представника Торгово-промислової палати щодо нерозгляду суддею протягом 72 годин з моменту надходження скарги на бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення.

Резонансні справи

У інформації проекту «Чесно фільтруй суд» було зазначено наступне:

«За даними інформаційного агентства «Українські національні новини», Олеся Батрин була слідчою суддею у справі щодо притягнення до відповідальності екс-регіоналів Олександра Єфремова та Михайла Чечетова за організацію голосування за диктаторські «закони 16 січня». Суддя застосувала утримання під вартою з одночасним визначенням застави для О. Єфремова 3 654 000 грн та для М. Чечетова — 4 999 890 грн.

За даними інтернет-видання «Українська правда», у лютому 2015 р. суддя О. Батрин заявила самовідвід у справі колишніх «беркутівців» Сергія Зінченка і Павла Амброськіна, обвинувачених у вбивствах 39 активістів Євромайдану.

За інформацією з веб-сайту «Еспресо.TV», у лютому 2015 р. суддя О. Батрин не задовольнила заяву захисту народного депутата Ігоря Мосійчука про відвід слідчого судді Печерського райсуду Києва Володимира Карабаня, який, на думку захисту, мав конфлікт із підсудним.

За інформацією з веб-сайту газети «День», у травні 2016 р. після двох років і двох місяців розгляду справи суддя О. Батрин відмовила у задоволенні позову Гліба Головченка до російського телеканалу «Первый канал» про спростування недостовірної інформації у сюжеті, в якому позивач став героєм фейкового відео про підготовку штурмових бригад для здійснення зміни влади в Україні під час протистоянь на Майдані Незалежності в Києві».

Професійна діяльність

Серед справ, які доводять її компетентність, вказала справу, де повідомлення про підозру адвокату було вручене слідчим, а не відповідним прокурором, у зв’язку з чим адвокат не набув статусу підозрюваного — суддя відмовила у задоволенні клопотання.

Декларація

У декларації за 2017 р. вказала право користування кімнатою 10 кв. м у Києві, а також право користування квартирою 33,7 кв. м у Києві (власник — Батрин Леоніда Юріївна). Крім того, має право власності на авто Мазда 2013 р. в.

За 2017 р. отримала 398 378 грн заробітної плати, а також 2285 грн гонорарів від НШС, 9991 грн — від ГО «Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції» та 8934 грн — від ОЕСР. Крім того, зазначила роботу за сумісництвом в »Університеті сучасних знань» у якості доцента кафедри приватно-правових дисциплін.

Як випливає з декларації сестри кандидата, 01.07.2017 матір’ю кандидата Леонідою Батрин було придбано квартиру в Харкові.

Рекомендації

Суддя Печерського районного суду Києва Тетяна Остапчук, голова ГО »Українське юридичне товариство» Олег Березюк, голова ГО »Відкрита Україна», керівник проекту «Відкритий суд» Станіслав Батрин, професор кафедри цивільного права і процесу Тернопільського національного економічного університету Владислав Теремецький, завкафедри цивільного права і процесу приватного вузу Університет Короля Данила, адвокат АО «Гесторс Інтер» Сергій Короєд.

_____________

* Подала документи також як кандидат на посаду судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Гіда Ольга Сергіївна, суддя Довгинцівського районного суду Кривого Рогу Дніпропетровської області — кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Біографія

У 2000–2003 рр. працювала юрисконсультом на Красноармійському заводі залізобетонних конструкцій, потім — у ЮФ «Астрея». У 2003 отримала адвокатське свідоцтво. У 2003–2007 рр. — заступник директора ТОВ «Українська правова компанія», у 2007–2012 — заступник директора ТОВ »Агентство «СПОЛ» (юридична фірма). У 2013–2014 рр. — асистент кафедри менеджменту організацій Донбаської національної академії будівництва і архітектури. З грудня 2014 по серпень 2015 р. отримувала допомогу по безробіттю в Київському міському центрі зайнятості. У 2015–2017 рр. — юрист ТОВ «Нова Пошта». З лютого 2017 р. — суддя (призначена Указом Президента від 24.09.2016). Правосуддя не здійснювала. У момент призначення перебувала у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами. Наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-річного віку. Проходить кваліфікаційне оцінювання.

Адвокатська практика

Протягом 10 останніх років брала участь у розгляді приблизно 200 справ різної спеціалізації, у т. ч. складних кримінальних справ, де було кілька обвинувачених і епізодів. Входила до складу Ради адвокатів Донецької області.

Мотивація

Має 15 років досвіду роботи у сфері права, за цей час працювала адвокатом, викладачем у вузі.

Родинні зв’язки

Як вказано у анкеті, у шлюбі не перебувала. Має дочку. Як платник аліментів у декларації вказаний Грук Віталій Михайлович. Сестра працює юристом у »Новій пошті», адвокат.

Декларація

Має у власності земельну ділянку 55900 кв. м у Гришиному Донецької області, нежитлові будівлі загальною площею 4650,5 кв. м у Макіївці, автомобіль Фольксваген поло 2015 р. в., у спільній власності зі Спатарем Сергієм Петровичем — квартиру в Донецьку 56,1 кв. м, а також право користування квартирою площею 76 кв. м у Києві (власник — Данько Олексій Олексійович). Крім того, має 1% власності квартири в Ірпіні 41,4 кв. м (власник — В. Грук, котрий вказаний як платник аліментів).

За 2017 р. отримала 2564 грн заробітної плати за основним місцем роботи від КФ ТОВ «Нова пошта». Також вказала отримані кредити у розмірі 198330 грн та погашення кредиту на придбання авто.

Рекомендації

Суддя Дарницького районного суду Києва Олександр Домарєв, суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Людмила Лівочка, суддя Київського апеляційного адміністративного суду Оксана Епель, суддя Касаційного адміністративного суду ВС Ірина Желтобрюх.

Бородовський Станіслав Олександрович, суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області — кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду

Мотивація

Вказав, що завдяки його рішенням та публікаціям у »Часописі ВССУ» було змінено судову практику. Також зазначив, що ще до призначення суддею до нього часто зверталися за порадою судді, які «просили про обґрунтування для них тих чи інших висновків або про критичний аналіз використовуваних правових позицій», а також адвокати за допомогою в обґрунтуванні способу захисту.

Біографія та діяльність із захисту і представництва

У 2012–2014 рр. — суддя Снятинського районного суду Івано-Франківської області, з жовтня 2014 р. — суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

Викладає у Львівському відділенні НШС з 2014 р.

Закінчив Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника. Працював там на 0,5 ставки старшого викладача кафедри цивільного права і процесу. К. ю. н. (ХНУ внутрішніх справ). У 2001–2004 рр. працював у ПП »Перехід», ПП »Баядера», на посадах науково-педагогічного працівника тощо. В анкеті вказав, що до 2012 р. здійснював захист прав учасників цивільних правовідносин у судових установах на волонтерських засадах. Втім, відзначив, що мав право здійснювати адвокатську діяльність.

Як зазначила ГРД у своєму негативному висновку щодо кандидата під час конкурсу до ВС, «у 2009–2010 рр. кандидат займався адвокатською діяльністю та представляв інтереси у суді ПП »**», ТОВ »***», фізичних осіб-підприємців, про що кандидатом надані судові рішення, де С. Бородовський вказаний як представник сторони».

«Згідно з інформаційною довідкою, що міститься у досьє кандидата, у період 2009–2010 рр. на нього видавались довіреності від фізичних осіб на представлення інтересів у суді. Тобто є достатньо підстав стверджувати, що у 2009–2010 рр. кандидат займався адвокатською діяльністю, здійснював представництво інтересів фізичних та юридичних осіб, однак не декларував дохід від такої діяльності», — відмічає ГРД.

Конкурс до Верховного Суду та негативний висновок ГРД

У 2017 р. був кандидатом на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Вибув з конкурсу за результатами підсумкового рейтингу з 84 місцем та 622,25 балами. Отримав негативний висновок ГРД. Зокрема, на інформаційний портал Громадської ради доброчесності надійшла інформація від громадянки, яка повідомила факти про неповагу з боку кандидата до учасників судового процесу та їх загальнолюдських прав, а також про грубе порушення процесуальних прав. «Так, 03.08.2016 Івано-Франківський міський суд у складі судді С. Бородовського при розгляді справи №344/17666/15-ц не забезпечив повної фіксації процесу технічними (звукозаписуючими) засобами. Крім того, судове засідання було призначене на 10.30, розпочалося об 11.30, о 13.00 було оголошено перерву, яка тривала 2,5 години. Після перерви позивач просила перенести розгляд справи у зв’язку з тим, що не має юридичної освіти і не може самостійно представляти свої інтереси у цьому процесі, просила суд дати їй можливість забезпечити присутність її представника в судовому процесі. Оскільки справа була призначена на 10.30, представники на післяобідній час запланували участь у інших судових процесах, у т. ч. кримінальному, про що під час перерви повідомили секретаря. У відповідь на намагання озвучити клопотання позивачки головуючий на порушення Кодексу суддівської етики не дав позивачці висловитись, перебивав, погрожував притягненням до відповідальності», — зазначила ГРД.

Надаючи пояснення на співбесіді у ВККС, С. Бородовський вказав, що згідно з журналом судового засідання, те, що було названо у скарзі перервою, насправді було знаходженням судді у нарадчій кімнаті. Суддя розглядав клопотання про перенесення розгляду справи. Він стверджує, що подібні клопотання подавалися неодноразово і були розцінені ним як навмисне затягування процесу. Після того, як суддя вийшов з нарадчої кімнати, виявилося, що представника позивача немає на місці. Доказів того, що представник був на іншому засіданні, надано не було.

Судові справи

Серед справ, які вважає важливими, вказав, зокрема, справи за позовами учасників бойових дій щодо виплати їм щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня. Відмова у задоволенні вказаних позовів здійснюється судом апеляційної інстанції на підставі рішення ЄСПЛ «Великода проти України». «Однак у п. 23 цього рішення ЄСПЛ вказано, що якщо договірна держава має чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соцвиплати, таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу Конвенції відносно осіб, які відповідають її вимогам». Вважає, що такі позови підлягають задоволенню до часу існування у законодавстві України соціальної гарантії щодо відповідних виплат.

Крім того, зазначає, що розглядав справи за позовами про визнання права власності на земельні ділянки, які передавалися фізособам за рішенням органу місцевого самоврядування, ухваленим через 2–3 роки після смерті фізосіб, опублікував з цього приводу статтю у »Часописі ВССУ», на основі чого апеляційним судом було змінено практику розгляду цього виду спорів.

Родинні зв’язки

Дружина Бородовська Наталія Олександрівна — приватний нотаріус. Брат Іванишин Василь Васильович — директор ПП »Терези». Теща Чмир Галина Степанівна з 1996 р. до сьогодні працює завідувачкою відділенням судинної неврології Івано-Франківської обласної клінічної лікарні (у 2015 р. отримала більше 2 929 080 грн доходу від зайняття підприємницькою діяльністю).

Декларація

У декларації за 2014 р. у розділі «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта» вказав три земельні ділянки (площею 2500, 1373 та 585 кв. м) та два житлових будинки (327 та 231 кв. м). З 2015 р. не декларував будь-яких власних речових прав на майно. У наступних деклараціях немає жодного слова про будинок 231 кв. м.

Дружина має у власності житловий будинок 328 кв. м, квартиру 32,5 кв. м, гараж 13 кв. м у Івано-Франківську, земельні ділянки площею 585 кв. м у Черніїві та площею 2500 кв. м у Посічі Івано-Франківської області, а також земельні ділянки у Івано-Франківську площею 473 та 900 кв. м. Крім того, має у власності авто Тойота Аудріс 2008 р. в. Також у дружини є офіс 34 кв. м у Івано-Франківську, який вона отримала у користування від Івано-Франківського архієпархіального управління Української греко-католицької церкви. За 2017 р. дохід дружини від нотаріальної діяльності склав 94 574 грн.

Теща Г. Чмир має квартиру 60,9 кв. м у Крихівці, земельну ділянку 521 кв. м в Івано-Франківську та два авто: Тойота Рав 4 2012 р. в. і Кіа Спортедж 2013 р. в.

У декларації вказав також діда та бабу дружини, пенсіонерів. Крім того, вказав, що зареєстрований у квартирі матері площею 233 кв. м в Івано-Франківську, проте не користується нею та не має права користування. Яким приміщенням він користується для проживання за місцем роботи, в декларації не вказав.

Рекомендації

Голова Івано-Франківського окружного адміністративного суду Андрій Могила, голова Івано-Франківського міського суду Тарас Антоняк, голова Господарського сулу Івано-Франківської області Марина Шіляк, начальник Івано-Франківської експедиції з геофізичних досліджень у свердловинах державного геофізичного підприємства «Укргеофізика» Степан Маринчак, голова КДКА Івано-Франківської області Руслан Попадинець.

Радишевська Олеся Ростиславівна, доцент кафедри адміністративного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, член НКР при Верховному Суді — кандидат на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

Біографія

К. ю. н. (Національний університет державної податкової служби України). З 2015 р. — доцент кафедри адміністративного права Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Працює над докторською дисертацією на тему «Європеїзація адміністративного права України: питання теорії та практики» на вченій раді юридичного факультету КНУ. Була старшим експертом з питань наближення національного законодавства до права ЄС у 2017–2018 рр. для урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабінету міністрів (проект ЄС «Підтримка впровадження угоди про асоціацію між Україною та ЄС» (А4U). Надавала послуги старшого експерта з питань секторальної політики програми залучення фахівців проекту ЄС «Підтримка впровадження угоди про асоціацію між Україною та ЄС» для ЦОВВ у частині підготовки і проведення навчально-методичних тренінгів для державних службовців з питань публічного адміністрування та європейської інтеграції у 2018 р. Виконувала обов’язки директора Центру польського права юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка.

Має сертифікат Центру досліджень польської правової доктрини факультету права та адміністрації Варшавського університету (Республіка Польща). Є членом науково-консультативної ради при Верховному Суді. Член редакційних колегій іноземних науково-практичних журналів.

Участь у програмах ОБСЄ та ЄС

Була учасником зимової школи ОБСЄ з адміністративного права у 2015 р., програми «Юридична методологія університетських викладачів» Вищої школи права ім. Хелени Ходковської у Вроцлаві у 2016 р., «Право ЄС, імплементація ЄС та угоди між Україною та Європейським Союзом» у 2017 р., проходила професійне стажування у адвоката в юридичній канцелярії у Кракові та Ольштині у 2017 та 2018 рр. Має сертифікат учасника програми «Демократія у прогресі» 18-ого Інституту американських студій Посольства США в Україні 2018 р. тощо.

Нагороди, відзнаки та стипендії

Має сертифікати учасника стипендії «Фонд Королеви Ядвіги Ягеллонського університету у Кракові (2001, 2003), стипендії «Каси ім. Юзефа Міяновського» (2002). Відзначена «За вагомий внесок у розвиток проекту ЄС «Підтримка впровадження угоди про асоціацію між Україною та ЄС» та його стипендіальної програми; «За співробітництво в організаційно-науковій сфері між Вищою школою права ім. Хелени Ходковської та центром польського права в Києві», нагороджена «За просування і популяризацію юридичної науки між факультетом права та адміністрації Вищої школи права ім. Хелени Ходковської та юридичним факультетом КНУ ім. Т. Шевченка» тощо.

Родинні зв’язки

У шлюбі не перебуває. Проживає з Петрочуком Юрієм Володимировичем, комерційним директором «ТОВ «Медус». Має сина та дочку. Батько Радишевський Ростислав Петрович — завідуючий кафедрою полоністики КНУ ім. Тараса Шевченка (інститут філології), член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор. Мати Радишевська Марія Іванівна — вчитель української мови та літератури вищої категорії в Українському фізико-математичному ліцеї.

Декларація

Має у власності земельні ділянки 1131 та 600 кв. м у Хотові Київської області, право користування квартирами 42,02 (власник — Радишевська Марія Іванівна) та 58,5 кв. м у Києві (власник — Петрочук Валентина Петрівна). З об’єктів незавершеного будівництва задекларувала квартиру 43 кв. м у Києві. Також задекларувала колекцію марок та ювелірні вироби. Має автомобіль Ніссан 2013 р. в.

За 2017 р. заробила 204 353 грн в університеті та 143 328 грн як гонорари від «Джі-Еф_Ей Консалтинг груп ГМБХ», а також 115 368 грн у Варшавському університеті. Чоловік заробив 93 087 грн.

Має ряд вкладів у банках. Зокрема, у Великобританії зберігає 10786 та 3144 фунтів стерлінгів. Родина зберігає готівки: 12 790 та 1710 фунтів стерлінгів, 16 800 євро, 27 940, 23 340 та 6 880 доларів США, 14 100 польських злотих, 48 600 грн та 24 300 грн.

Законопроектна робота

Працювала над проектом ст. 6 Податкового кодексу та проектом постанови КМУ «Про порядок здійснення перекладу на українську мову актів ЄС acquis communautaire».

Рекомендації

Серед осіб, які можуть її рекомендувати, вказала голову Касаційного адміністративного суду ВС Михайла Смоковича, суддю Воєводського адміністративного суду у Кракові Казімєжа Бандажевскі, генерального директора урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції секретаріату Кабміну Ольгу Стефанішину, доктора права, професора кафедри європейського права, ключового експерта програми залучення фахівців проекту ЄС «Підтримка впровадження угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом» Адама Лазовскі та професора кафедри адміністративного права юридичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка Анатолія Берлача.