Щороку трава у скверах, прогулянкових зонах та обабіч тротуарів Рівного вигорає і сохне. Через посуху та непродумане косіння. Частина її відновлюється, частина – гине, утворюючи прогалині в трав’яному покрові. Це не лише негарно, але й шкідливо для довкілля. 4vlada.com розповідає, чи треба косити траву в місті і як це робити без шкоди для середовища.
Трава має значення
Трав’яний покрив у місті має велике значення для створення здорової екосистеми.
Координаторка громадської ініціативи «Сад історій» Оксана Майборода каже, що зараз багато розвинених міст зважають на кліматичні зміни й перевагу в озелененні надають не газонам, а лучним травам. Щоб адаптувати місто до змін клімату.
Львівські екологи з організації «Плато» перелічують основні переваги різнотрав'я:
Майборода додає ще кілька переваг: наприклад, висока трава ліпше захищає ґрунт від вивітрювання та працює, як кондиціонер, охолоджуючи середовище навколо. Крім того, це екосистема зі своїми мешканцями.
– Знищуючи траву, ми знищуємо і ті живі організми, які у ній живуть, – пояснює Майборода.
У польському місті Люблін уже три роки діє програма «Тут косимо рідше». Цього року до неї долучать ще 14 гектарів території, пише львівська громадська організація з озеленення «Плато».
«Рослинний покрив формує структуру ґрунту, надійно закріплює поверхню ґрунту та оберігає її від ерозії», пише «Українська правда». Одним із наслідків пересихання ґрунту є пилові бурі. Цьогоріч одна з таких накрила Київ у квітні.
Пообіцяли, але не зробили
У 2019 році рівняни підтримали петицію Оксани Майбороди про те, що дерева треба підливати, а траву треба менше косити під час спеки. Петицію розглянув міський голова Володимир Хомко.
У відповіді мер обіцяв, що «Рівненський міський трест зеленого господарства у посушливі періоди обмежить косіння газонів ручними мотокосами, застосовуючи газонокосарки з дотриманням відповідної висоти покосу».
Але, за словами Оксани Майбороди, працівники тресту не виконують цю обіцянку.
Тому у місті в спекотні періоди можна побачити не лише «лисі» місця обабіч тротуарів, а ще й понівечені стовбури дерев.
Мотокоси – зло
На думку Майбороди, найбільша шкода для трав’яних насаджень від використання мотокіс.
– Мотокоси часто виривають траву з корінням, бо люди косять під нуль, – каже координаторка «Саду історій».
Докладніше про шкоду від мотокіс та переваги різнотрав’я можна прочитати в публікації львівського еколога й голови організації «Плато» Миколи Рябика.
За словами Оксани Майбороди, у Рівному цього року вже двічі косили траву.
– Мабуть, думають, що поки посухи немає, то можна, – припускає вона.
З її слів, на цю роботу, а також на висадку однорічних квітів міська влада виділяє тресту зеленого господарства в середньому по два мільйони гривень щорічно. Ці гроші можна було б зекономити і використати на догляд за деревами, кущами та багаторічними рослинами – на це виділяється в десятки разів менше.
Не всяка трава – газон
На думку Майбороди, комунальники не дуже розуміють, що таке газон і що таке трав’яний покрив. Газон у класичному розумінні – це ділянка зі штучно насіяною чи вирощеною специфічною травою. Ця трава має бути однорідна, густа, без моху і бур'янів.
– Газони для того, щоб люди відпочивали, сиділи, гралися, влаштовували пікніки… Це може бути галявина в парку чи відкритий міський простір. Або це простір біля представницьких будівель, як місцеві адміністрації, – пояснює Оксана Майборода.
У Рівному газон є перед будівлею Рівненської обласної державної адміністрації та обласної ради на майдані Просвіти, 1.
На думку Майбороди, газони треба косити тільки газонокосарками. А високу траву скошувати не більше ніж на третину висоти: якщо виросла до 30 сантиметрів, то скошується лише 10, а не до землі, як у нас звикли.
Узбіччя берлінських вулиць та інші зелені зони засівають медоносними й злаковими травами. Суміші підбирають біологи, ботаніки, ландшафтні дизайнери і садівники.
Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.