Процедуру здійснення публічних закупівель планують змінити: деталі

На сайті Міністерства економіки України було розміщено для обговорення проект закону, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Деталі інформує портал Дебет-кредит.

Зокрема законопроектом пропонується внести ряд змін ідеологічного характеру, а саме:

• підвищити поріг з 200 тисяч гривень до 500 тисяч гривень для здійснення замовниками закупівель товарів та послуг шляхом застосування процедур закупівель, що забезпечить оперативне проведення закупівель, зменшення навантаження на орган оскарження та підвищення конкуренції на ринку;
• запровадити можливість проведення замовниками процедури відкритих торгів для укладання зарезервованих контрактів, що надасть можливість посилити  підтримку державою  працевлаштування осіб з інвалідністю. Така підтримка забезпечуватиметься шляхом надання замовникам можливості укладати зарезервовані контракти з учасником процедури закупівлі, який є виключно підприємством або організацією, що засноване(а) громадською організацією осіб з інвалідністю та отримало(а) дозвіл на право користування пільгами з оподаткування відповідно до законодавства за результатами проведення процедури закупівлі відкритих торгів з урахуванням особливостей, передбачених законопроектом;
• регламентувати здійснення закупівель для боротьби з COVID-19 із застосуванням порядку проведення спрощених закупівель та/або з використанням електронного каталогу незалежно від вартісних меж таких закупівель на період дії встановленого КМУ карантину відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (перелік товарів,  послуг буде затверджуватись КМУ за поданням центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я);
• запровадити практику подання замовниками інформації про країну походження товару, яка буде зазначатися замовником у звіті про виконання договору про закупівлю, що в подальшому може стати підґрунтям для формування політики розвитку вітчизняного виробництва, підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних компаній, а також сприятиме зростанню рівня зайнятості, доходів населення та  надходжень до бюджету;
• надати можливість централізованим закупівельним організаціям проводити спрощені закупівлі, що в свою чергу забезпечить потреби замовників в оперативних закупівлях, а також виконання централізованими закупівельними організаціями своїх функцій та проведення якісних і успішних закупівель;
• регламентувати організацію процесу здійснення замовниками закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, шляхом надання права замовнику визначати відповідальних за такі закупівлі уповноважених осіб та/або його службових (посадових) чи інших осіб, які є працівниками, а також надання права замовнику здійснювати такі закупівлі в електронній системі закупівель шляхом застосування порядку проведення спрощених закупівель і електронного каталогу;
• надати право замовникам, які зобов’язані здійснювати через централізовану закупівельну організацію закупівлю товару, вартість якого є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1-3 частини першої статті 3 Закону, самостійно здійснювати закупівлю таких товарів з використанням електронного каталогу в разі, якщо такий товар до нього включений з метою оперативного забезпечення замовників необхідними товарами та зменшення навантаження на централізовані закупівельні організації;
• визначити обов`язок подання замовниками інформації про ціну за одиницю товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі з метою відстеження  зміни вартості номенклатурних позицій предмета закупівлі з моменту укладення договору про закупівлю та протягом його виконання.

Крім того, за результатами практики застосування суб’єктами сфери публічних закупівель виникла необхідність у вдосконаленні таких існуючих механізмів:

• перегляд ознак для замовників з метою однозначного трактування положень Закону;
• визначення аномально низької ціни електронною системою закупівель виключно за результатами проведеного електронного аукціону;
• уточнення переліку оприлюднення інформації в річному плані щодо виду закупівлі, а також інформації про закупівлю, яку замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель;
• регламентація діяльності адміністратора електронної системи закупівель на рівні Закону;
• зазначення замовником у тендерній документації переліку формальних помилок, що затверджується Уповноваженим органом, без необхідності їх опису та надання прикладів;
• можливість продовження учасником процедури закупівлі строку дії своєї тендерної пропозиції з власної ініціативи у зв`язку із продовженням строків проведення закупівлі через оскарження процедур закупівель;
• з метою недопущення дискримінації учасників-нерезидентів замовники від таких учасників можуть вимагати виключно передбачені законодавством країни їх реєстрації документи, які подаються ними у складі тендерної пропозиції/пропозиції;
• встановлення єдиного підходу до механізму відхилення та відміни конкурентних процедур, переговорної процедури закупівлі, а також спрощеної закупівлі;
• перегляд підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 17 Закону з метою посилення контролю за закупівлями та зменшення ризиків зловживань (як учасників, так і замовників);
• оприлюднення в електронній системі закупівель суб’єктом оскарження/замовником рішення суду щодо рішення органу оскарження, прийнятого за результатами розгляду скарги, що було оскаржене суб’єктом оскарження/замовником до суду, протягом 10 робочих днів з дня набрання рішенням суду законної сили;
• самостійне здійснення закупівель товарів та послуг замовниками, які зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію, із застосуванням переговорної процедури закупівлі у разі відсутності конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена;
• перегляд випадків коли умови договору про закупівлю можуть відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури (у разі зміни найменування без зміни ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань замовника та/або переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі).

Нагадаємо, Нацбанку дозволили витрачати мільйони на адвокатів без проведення тендерів: Рада ухвалила закон.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.