У Раді хочуть затвердити порядок притягнення до відповідальності суддів за порушення Конвенції про захист прав людини

У Верховній Раді з’явився текст законопроекту № 5578 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиконання рішень Європейського суду з прав людини».

Основною метою прийняття законопроекту є запровадження правового механізму, який гарантував би виконання рішень Європейського суду з прав людини та визначав порядок притягнення до відповідальності суддів, інших посадових і службових осіб державних органів, винних у вчиненні дій (бездіяльності), які стали підставою порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, відповідно, прийняття негативного для України, як її Договірної Сторони, рішення Європейського суду з прав людини.

Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Відповідно до частини четвертої статті 382 Кримінального кодексу України, умисне невиконання службовою особою рішення Європейського суду з прав людини є кримінальним правопорушенням, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох рокі.

Водночас, що Україна є однією із країн лідерів щодо невиконання рішень ЄСПЛ, жодну особу не було притягнуто до відповідальності за частиною 4 статті 382 КК України, що свідчить про неефективність цих законодавчих положень і необхідність пошуків інших механізмів виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційської комісії) у своєму Висновку для Конституційного Суду Республіки Молдова про право регресу держави до суддів від 13 червня 2016 року № CDL-AD (2016)015 зазначає, що відповідальність суддів є допустимою лише за умови свідомого (умисного або з огляду на грубу недбалість) вчинення відповідного проступку. Тому відповідальність суддів, спричинена негативним рішенням ЄСПЛ, повинна ґрунтуватися виключно на висновку національного суду про наявність умислу або грубої недбалості в діях судді (підпункти «а», «с» пункту 77); помилкові рішення необхідно оскаржувати в межах апеляційного провадження, а не притягати суддів до індивідуальної відповідальності, крім випадків, коли помилка виникла внаслідок умислу або грубої недбалості з боку судді (пункти 77-79).

Попри те, що формально суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав порушення прав людини і основоположних свобод, на практиці такі випадки відсутні.  Тобто чинне законодавче регулювання не визначає жодної відповідальності для суддів, інших посадових і службових осіб державних органів, винних у вчиненні дій (бездіяльності), які стали підставою порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, відповідно, прийняття негативного для України, як її Договірної Сторони, рішення Європейського суду з прав людини. Так само законодавчо не визначений і механізм притягнення таких посадових і службових осіб до відповідальності.

Існування процедури, за якою суддю, іншу посадову і службову особу державних органів може бути притягнуто до індивідуальної відповідальності за ухвалені на національному рівні рішення, що оскаржені до Європейського суду з прав людини і наслідком яких є встановлення порушення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод державою-членом у рішенні є необхідною, оскільки дозволить підвищити ефективність діяльності судової системи, удосконалити порядок притягнення до відповідальності осіб, дії яких призвели до порушення Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, рівень виконання вже прийнятих Європейським судом з прав людини рішень щодо України є ненабагато вищим від рівня виконання рішень національних судів, тобто низьким.

Раніше ЄСПЛ висловився щодо свободи вираження поглядів у соцмережах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.