Вирішення проблеми з валютними кредитами: Рада зробила перший крок

Верховна Рада 19 березня прийняла за основу проект Закону 4475 «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" (щодо кредитів, наданих в іноземній валюті)».

Законопроект спрямований на відновлення платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами.

Законопроект передбачає запровадження загального механізму реструктуризації усіх споживчих валютних кредитів фізичних осіб шляхом конвертації їх у гривню і визначає порядок та умови проведення такої реструктуризації.

При подальшому доопрацюванні законопроекту планується передбачити, що обов'язковій реструктуризації мають підлягати лише споживчі кредити в іноземній валюті, які відповідають Закону України "Про споживче кредитування" і по яких станом на 01 січня 2014 року відсутня прострочена заборгованість.

Також планується передбачити, що обов’язкова реструктуризація зобов’язань здійснюється протягом 60 днів з дня надходження до нього письмової заяви позичальника про проведення реструктуризації за курсом, який розраховується як середнє значення між курсом відповідної іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день укладення договору та її курсом, встановленим на день проведення реструктуризації.

Окремо пропонується врегулювати питання реструктуризації за кредитами, зобов'язання за якими забезпечені єдиним житлом, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

Верховна Рада надала доручення Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики доопрацювати зазначений законопроект у частині внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо можливості проведення реструктуризації за кредитними договорами, за якими судом прийнято рішення щодо звернення стягнення на єдине житло позичальника, але таке рішення не виконано внаслідок дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".

Також Комітет має вирішити питання про продовження дії Закону "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" на час проведення реструктуризації.  

Крім того, 19 березня, депутати прийняли за основу проект Закону 4398 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб".

Законопроектом пропонується доповнити ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» новою частиною дев’ятнадцятою, відповідно до якої «Фонд зобов’язаний не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальнику погасити заборгованість за сумою не меншою від оціночної вартості активу шляхом направлення повідомлення на адресу позичальника зазначену у кредитному договорі або шляхом оприлюднення інформації про майно (активи), що продаються, у друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду, на вебсайті банку та офіційному вебсайті Фонду. Вимоги до змісту та строків оприлюднення інформації про продаж майна банків регламентуються нормативно-правовими актами Фонду. Позичальник має право укласти попередню угоду з Фондом (уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банку) про виконання зобов’язань, визначених в письмовому повідомленні Фонду до моменту публічного оголошення про відкриті торги шляхом надсилання письмового повідомлення погасити заборгованість за сумою не меншою від оціночної вартості активу».

З метою захисту прав валютних позичальників законопроектом пропонується частину третю статті 132 Кодексу України з процедур банкрутства після слів «…не може перевищувати 30 розмірів мінімальної заробітної плати» доповнити словами «за винятком виключення зі складу ліквідаційної маси майна боржника, що складається з житла, яке є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів)».

Проектом також передбачається доповнити пункт 5 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства такими положеннями:

- у разі, якщо єдиним кредитором в процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник не має інших активів окрім квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім’ї боржника, що перебувають в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в порядку ст. 116 цього Кодексу, без визначення особи арбітражного керуючого, зазначивши, що проект плану реструктуризації має бути погоджений єдиним забезпеченим кредитором в порядку передбаченим цим пунктом Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу і в такому випадку Господарський суд затверджує план реструктуризації без застосування ст. 126 цього Кодексу, за умови відповідності плану реструктуризації вимогам цього пункту.

- абзац четвертий пункту п’ятого Прикінцевих і перехідних положень після слів «…частково погасив кредит» доповнити словами «(суму основного боргу та нарахованих процентів)»;

- у разі недостатності доходів боржника для виконання умов реструктуризації та проживання боржника в квартирі, площа якої не перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири не перевищує 13,65 квадратних метрів на кожного члена сім’ї боржника, або проживання боржника в житловому будинку, площа якого не перевищує 120 квадратних метрів, за рішенням господарського суду може бути встановлена мінімальна сума щомісячного виконання плану реструктуризації. Зобов’язання з доведення недостатності доходів покладається на боржника. Ринкова вартість майна, що знаходиться у власності або у спільній сумісній власності боржника, яке не є забезпеченням за кредитом, що підлягає реструктуризації, та на яке може бути звернення стягнення, вважається для цілей цієї статті доходом боржника;

- у разі, якщо боржник не має фінансових можливостей погашати вимоги забезпеченого кредитора на умовах, передбачених цим пунктом, господарський суд за клопотанням боржника встановлює мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації до моменту повного погашення реструктуризованого зобов’язання або переходить до наступної процедури.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, як поправили законопроекти про валютні кредити у Комітеті Гетманцева.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.