Законопроекти стосовно судоустрою: Раді пропонують закріпити обов’язковість розгляду висновків ВРП

З такою пропозицією Голова ВРП Андрій Овсієнко звернувся до Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрія Костіна, передає офіційний сайт ВРП.

«Одним із провідних напрямків забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя є надання Вищою радою правосуддя обов’язкових до розгляду консультативних висновків щодо законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, – наголошується у листі. – Усі проекти законів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуальних законів та загальніше будь-які законопроекти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи в якості рекомендації».

Голова ВРП, нагадав про те, що з серпня 2019 року на розгляді Верховної Ради України перебувала низка законопроектів, що започаткували нові структурні зміни у системі правосуддя. Зазначені законодавчі ініціативи, зауважив він, отримали численні застереження представників системи правосуддя, неоднозначні оцінки з боку міжнародних партнерів, громадськості та бізнесу. Так, за інформацією з сайту Верховної Ради України, суб’єктами законодавчої ініціативи до Верховної Ради України ІХ скликання внесено 38 законопроектів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів (без урахування альтернативних), з них: народними депутатами України – 25, Кабінетом Міністрів України – 10, Президентом України – 3. З них три надіслано Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики на погодження до Вищої ради правосуддя. Більшість з них порушують питання оплати праці суддів, притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності та комплексного реформування судової системи в Україні.

За результатами розгляду вказаних законопроектів ВРП прийняла 28 консультативних висновків. У більшості з них, наголосив Голова ВРП, Вища рада правосуддя висловлювала застереження стосовно законопроектів, в яких містилися пропозиції, що не відповідають нормам Конституції України, міжнародним стандартам та посягали на незалежність судової влади. Значна частина застережень Вищої ради правосуддя та органів системи правосуддя не була належним чином врахована під час опрацювання законопроектів.

«За відсутності належного правового регулювання повноваження Вищої ради правосуддя щодо забезпечення незалежності судової влади зводяться до формального закріплення в законодавстві та не є ефективним механізмом, який гарантує незалежність судової влади, що не відповідає конституційному принципу поділу влади на виконавчу, законодавчу та судову», – зазначено у листі.

При цьому, за словами Андрія Овсієнка, законодавство не містить імперативної норми стосовно обов’язкового надсилання Вищій раді правосуддя законопроектів суб’єктами законодавчої ініціативи чи апаратом Верховної Ради України для отримання відповідного консультативного висновку, що ускладнює здійснення повноважень Вищою радою правосуддя в частині забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

Голова ВРП звернувся з проханням до Голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрія Костіна сприяти внесенню змін до Регламенту Верховної Ради України та Закону України «Про комітети Верховної Ради України», якими передбачити порядок надсилання відповідальним комітетом Верховної Ради України проектів законів до Вищої ради правосуддя у разі, якщо вони стосуються питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у ВРП обговорили особливості діяльності судових інституцій в умовах пандемії COVID-19.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.