Міністерство культури планує ввести посаду омбудсмена з протидії дезінформації

Міністерство культури, молоді та спорту України розглядає можливість введення посади омбудсмена з питань інформації, який буде протидіяти фейкам і дезінформації. Таку заяву зробив перший заступник голови відомства Анатолій Максимчук під час публічної дискусії «Свобода слова, захист журналістів і інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції і фейків)».

«Омбудсмен — це той інститут, який вже присутній, вони називають себе по-різному в різних країнах. Але те, що пропонується до обговорення — це омбудсмен з питань інформації як незалежна особа, основна мета діяльності якого — звернення до суду або моніторинг і виявлення дезінформації та звернення до суду з тим, щоб її заборонити.  Насправді, якщо взяти до уваги кейс про розп’ятого хлопчика і фосфорні бомби, то немає суб’єкта, інтереси якого порушені і який може звернутися до суду... Коли з’являється омбудсмен, то він презставляє інтереси суспільства, і в цьому випадку він може йти в суд», — зазначив Максимчук.

До функцій такого омбудсмена пропонується віднести моніторинг інформаційного простору, перевірку інформації на предмет наявності ознак дезінформації із залученням фактчекінгових організацій та розгляд скарг щодо дезінформації та звернення до суду з метою захисту інтересів суспільства.

У той же час він уточнив, що в міністерстві пропонують не вважати дезінформацією оціночні критичні судження, сатиру, а також недостовірну інформацію про особу, що не шкодить суспільним інтересам.

Анатолій Максимчук, заступник генерального директора StarLightMedia, дав визначення дезінформації, яка може в тому чи іншому вигляді увійти в новий закон про медіа, який зараз розробляють у відомстві.

За його словами, дезінформація — очевидно неправдива або та, що вводить в оману інформація, яка в сукупності:

• створена, представлена ​​і поширена з метою економічної вигоди або навмисного введення в оману громадськості;
• може завдати шкоди суспільству через загрозу демократичним політичним процесам і процесам вироблення політики, а також таким суспільним благам як захист здоров’я громадян, навколишнє середовище та безпека.

Він зауважив, що це поняття не охоплює недостовірну рекламу, помилки у звітності, сатиру і пародію, очевидні необ’єктивні новини та коментарі та не є порушенням юридичних зобов’язань, кодексів саморегулювання рекламних послуг і стандартів недостовірної реклами.

У міністерстві кажуть, що взяли це визначення з кодексу практики ЄС щодо протидії дезінформації, який набрав чинності рік тому.

Також Максимчук уточнив, що дане визначення в українському законі не з’явиться.

«Для України повинні бути розроблені свої дефініції», — наголосив він.

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» повідомляла, що міністр культури пояснив термін «стандарт новин» в указі Зеленського.

Крім того, ми писали, що до 31 грудня 2019 року Кабінетові міністрів доручено розробити та внести на розгляд уряду законопроект щодо врегулювання діяльності медіа в Україні. 

Також відомо, що уряд має намір ввести кримінальну відповідальність для журналістів за маніпулювання.