Судді й експерти дали оцінку законопроекту №1008

Експерти звертають увагу на значне втручання виконавчої влади у діяльність системи правосуддя. На цьому наголошено під час публічного обговорення проекту закону №1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» із стейкхолдерами, експертами та громадськістю, передає офіційний сайт ВРП.

7 жовтня відбулося публічне обговорення проекту закону №1008  «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» із стейкхолдерами, експертами та громадськістю. Модератори зустрічі — президент Асоціації правників України Денис Бугай та членкиня Асоціації правників України Світлана Глущенко. В обговоренні також взяла участь Ольга Лопушанська, координаторка законопроектної роботи Асоціації правників України.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська зауважила:

«Проект карколомний і вже нашкодив — незалежно від того, буде він прийнятий чи ні. Більш того, таке ставлення до судової системи вже впливає на мотивацію суддів та їхнє загальне самопочуття».

В. Данішевська наголосила на необхідності зменшення кількісного складу суддів саме природним шляхом та підкреслила:

«Система вже закладена, питання в тому, як ми це будемо використовувати. Нам дійсно не потрібно змінювати закони. Для змін роботи вдосталь, але небажання влади співпрацювати значно уповільнює процес».

Керівник проекту Ради Європи «Підтримка впровадженню судової реформи в Україні», спостерігач від Ради Європи у Комісії з питань правової реформи при Президентові України Ілля Черногоренко зазначив:

«Моніторинговий Комітет ПАРЄ звернувся до Венеціанської комісії із запитом про надання висновку щодо проекту закону №1008. Вказане повноваження ПАРЄ визначено статтею 3 Статуту Венеціанської комісії. Важливо, що зверненню ПАРЄ передували рішення Комітету міністрів РЄ та лист Генерального секретаря РЄ, у яких українській владі було запропоновано врахувати стандарти РЄ при ухваленні вказаного проекту закону».

Ольга Лопушанська нагадала, що АПУ висловила заперечення щодо окремих ініціатив законопроекту №1008. Зокрема, АПУ звертала увагу на проблему скорочення кількості суддів, зменшення суддівської винагороди, а також використання інституту люстрації тощо. Пані Лопушанська відзначила, що окремі критичні зауваження правової спільноти щодо деяких положень проекту закону були враховані, зокрема:

• збережено норму чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою внесення змін до цього закону здійснюється виключно законами про внесення змін до нього;
• скасовано пропозицію щодо застосування «люстрації» до осіб, що обіймали посади голів і заступників голів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і Державної судової адміністрації України з 21 листопада 2013 року по 19 травня 2019 року.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України самостійно затверджуватиме свій регламент.

Народний депутат Верховної Ради України Олег Макаров зазначив:

«Ми пропонуємо залишити ту саму процедуру, але при цьому судді, які визначають долю своїх колег, мають пройти тест на доброчесність». Також він переконаний, що без обговорення та залучення громадськості до цього процесу законопроект ухвалювати не можна.

Суддя Верховного Суду Ганна Вронська зазначила, що основним принципом має бути неможливість кардинальних змін у сфері правосуддя без обговорення із залученням судової влади:

«Призначення на посаду пожиттєво — принцип, який забезпечує незалежність судді при зміні влади. Тому для нас є важливим обговорення критичних зауважень. Ми бачимо загрозу для незалежності всієї судової гілки влади, не лише ВСУ».

Г. Вронська також підкреслила, що немає жодних підстав для скорочення кількості суддів.

Суддя Верховного Суду Олександра Яновська зазначила:

«Якби був запит на порушення всіх можливих стандартів, враховуючи висновки ЄСПЛ, тоді цей закон був би дійсно вартий того. Усі стандарти щодо забезпечення незалежності передбачають, що статус суддів має бути непорушним, а Вища рада правосуддя не має бути інструментом тиску. Тим не менш, цей законопроект має безліч положень, які суперечать здоровому глузду».

Член Вищої ради правосуддя, член Першої Дисциплінарної палати ВРП Ігор Фомін наголосив на проблемі відсутності незалежності судової влади:

«По-перше, ситуація, коли у її діяльність втручається і законодавча, і виконавча влади, є неприпустимою.  По-друге, незалежність суду ґрунтується, в першу чергу, на неможливості звільнити суддю з посади. Законопроект пропонує зворотне — звільнити половину суддів вищої судової інстанції — Верховного Суду».

Крім того, як підкреслив Ігор Фомін, залишаються незрозумілими процедура та мотивація такого скорочення. Він також наголосив на необхідності збереження фінансової незалежності судів.

На думку Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Сергія Козьякова, було повністю провалено комунікацію щодо розробки цього законопроекту. Він також звернув увагу на пропозицію щодо анонімних скарг, прийняття якої, на переконання Голови ВККСУ, є неприпустимим:

«Якщо це буде дозволено, на другий день після цього буде створено «ботоферму», яка окремо під конкретні процедури буде виконувати замовлення на певну порцію скарг», — вважає він.

«У першу чергу, потрібно зосередитися на наявних проблемах», — зазначив голова Ради суддів України Богдан Моніч. Серед них він виокремив брак суддів у судах та різний рівень оплати праці при однаковому навантаженні.

Суддя Верховного Суду Володимир Кравчук наголосив на необхідності проведення державної просвітницької політики у суспільстві щодо сенсу та процесу роботи суду.

Зі свого боку, керівник українсько-канадського Проекту підтримки судової реформи в Україні Любомир Маркевич наголосив на необхідності налагодження діалогу із суспільством.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» писала, що генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич у своєму терміновому листі до міністра закордонних справ України Вадима Пристайка висловила занепокоєння щодо проекту закону №1008.

А голова Комітету ВР з питань правової політики Ірина Венедіктова вважає, що при розробці законопроекту №1008 враховані пропозиції суддів першої та апеляційної інстанцій, конкурсантів та громадськості.