Поліпшення інвестклімату в Україні: Рада схвалила законопроект

Верховна Рада у другому читанні підтримала проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (№1059).

За це рішення проголосували 272 депутати.

Метою Закону є поліпшення інвестиційного клімату України за окремими напрямами, обраними внаслідок комплексної оцінки відповідності законодавства України кращим світовим практикам, описаним Групою Світового банку у методології рейтингу Doing Business.

Законом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного, Земельного, Господарського процесуального кодексів України, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України «Про нотаріат», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законів України.

Закон є комплексним документом, який передбачає усунення юридичних прогалин, а також впровадження в правову систему України інноваційних правових інструментів.

Основні положення закону передбачають:

• у сфері захисту прав акціонерів — відповідальність осіб із заінтересованістю та посадових осіб акціонерного товариства за збитки, завдані правочином із заінтересованістю, укладеним на неринкових умовах, згода на вчинення якого була надана мажоритарним акціонером або призначеними ним особами; включення питання про вибір незалежного аудитора публічного акціонерного товариства до виключної компетенції загальних зборів акціонерів; поширення правила про обов’язкову пропозицію викупу на акціонерів, які придбавають 50% акцій товариства; розширення переліку правочинів, які вважаються правочинами із заінтересованістю;
• у сфері правосуддя — забезпечення можливості витребовування господарським судом групи однотипних доказів (без зазначення індивідуальних ознак кожного документа, що витребовується); впровадження стандарту доказування "більшої вірогідності" в господарських справах;
• у сфері забезпечення виконання договірних зобов’язань — зобов’язання може бути забезпечене шляхом передання кредиторові у довірчу власність майна — об’єкта забезпечення; кредитор виступає власником майна (на відміну від застави) та може реалізувати об’єкт забезпечення від свого імені у випадку невиконання боржником своїх зобов’язань; об’єкт забезпечення не входить до ліквідаційної маси боржника або кредитора, а тому порушення провадження у справі про банкрутство не зможе завадити зверненню стягнення на майно (на відміну від застави, де процедура банкрутства може заблокувати звернення стягнення на майно на кілька років); боржникам надаються певні гарантії, які зменшують ризики зловживання кредиторами (довірчими власниками) своїми правами; статус кредитора як довірчого власника обмежує можливість боржника вивести об’єкт забезпечення з-під обтяження та уникнути виконання зобов’язання;
• у сфері будівництва — скасовується обов’язок сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту;
• у сфері договорів застави земельних ділянок — скасовується обов'язковість проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок приватної власності, які передаються у заставу;
• у сфері діяльності товариств з обмеженою відповідальністю визначаються особливості створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, що діють на підставі модельного статуту.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що скасування пайового внеску забудовників може розорити бюджети територіальних громад.

Також ми повідомляли, як українці відреагували на скасування внеску на розвиток інфраструктури.