Назвали стан імплементації рекомендацій ЄСПЛ

Через розбалансовану систему державного управління в Україні нині спостерігається безлад практично у всіх сферах буття країни, що призводить до рішень ЄСПЛ про порушення прав громадян, передбачених у Конвенції. Про це заявив Іван Ліщина, який обіймав посаду Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з липня 2016 року, повідомляє «ECHR.Ukrainian Aspect».

1 вересня Кабінет Міністрів звільнив І.Ліщину з посади заступника міністра юстиції – Уповноваженого у справах ЄСПЛ за власним бажанням (розпорядження № 1026-р).

Системна робота фахівців Мін’юсту протягом 2019-2021 років як у напрямі законодавчого врегулювання проблеми, так і його практичного забезпечення, наблизило Україну до імплементації рекомендацій ЄСПЛ, заявив він.

«Важливим кроком у цьому напрямі стало утворення Комісії з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини. Її діяльність сприяє ефективній взаємодії органів державної влади щодо виконання рішень ЄСПЛ у справах проти України, вирішенню системних і структурних проблем, констатованих у його рішеннях. Також було розроблено законопроекти щодо виконання рішень ЄСПЛ. Тож, завдяки злагодженій роботі Уряду Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за виконанням 1 129 рішень ЄСПЛ у справах проти України», – наголосив ексчиновник.

За його словами, важливими законодавчими ініціативами при цьому стали проекти законів, розроблені Мін’юстом, які направлені на врегулювання, зокрема, питань щодо гуманізації окремих норм кримінального законодавства стосовно застосування покарання у вигляді довічного позбавлення волі, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після набрання рішенням суду законної сили, проведення страйків на підприємствах транспорту та порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).

Також було схвалено «Національну стратегію розв’язання проблеми невиконання рішень судів, боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа, організація на період до 2022 року» та План заходів щодо її реалізації.

Значимим у сфері виконання рішень ЄСПЛ стало ще й створення за запуск для користування україномовного інтерфейсу бази даних Європейського суду з прав людини HUDOC.

«Ця база надає доступ до практики Європейського суду, Європейської Комісії з прав людини (рішень та звітів) та резолюцій Комітету Міністрів. Україномовний інтерфейс HUDOC має поглибити розуміння практики ЄСПЛ серед юристів та широкої громадськості. Вкрай важливо, щоб європейські стандарти ширше застосовувались національними судами, які стоять на захисті прав людини», – стверджує І.Ліщина.

Ні для кого також не є секретом, що протистояння України з Росією відбувається в усіх сферах нашого життя. Постійна запекла боротьба ведеться й на юридичному фронті, зокрема у Європейському суді з прав людини. І хоча таке протистояння – процес нешвидкий і потребує значної попередньої підготовки, та останні два роки видалися для української сторони успішними у цьому напрямі.

Так, у провадженні ЄСПЛ перебуває 4 міждержавні справи щодо Криму, щодо порушень прав людини на окремих територіях Донецької та Луганської областей, у т.ч. щодо збиття літака рейсу МН17, щодо політичних в’язнів та щодо захоплених українських моряків.

Першою ж проміжною перемогою у серії справ України проти Росії у ЄСПЛ стало його рішення у січні 2021 року про визнання прийнятною справи «Україна проти Росії (щодо Криму)» та перехід до розгляду справи по суті. У своєму рішенні ЄСПЛ підтвердив, що РФ мала ефективний контроль над Кримом ще з лютого 2014 року, а не з часу так званого «референдуму». «Тобто, цим рішенням повністю спростовуються заяви Росії про «добровільне приєднання Криму». ЄСПЛ визнав окупацію Криму Російською Федерацією з 27 лютого 2014 року і встановив, що саме з цього часу Росія відповідає за всі порушення прав людини, які відбувались на півострові», – говорить І.Ліщина.

Попереду ще чимало роботи у напрямі виконання рішень ЄСПЛ, переконаний ексзаступник міністра юстиції. Але згодом саме це призведе до забезпечення в Україні дотримання прав людини, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; усунення причин порушення Конвенції; впровадження в судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; створення передумов для зменшення кількості заяв до ЄСПЛ проти України.

Раніше ЄСПЛ визначив, коли компенсація моральної шкоди є недостатньою.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.