А ви отримали судову повістку?

Інколи сторони судового процесу дізнаються про існування судового рішення вже після того, як наша національна “Феміда” цю справу розглянула та ухвалила судове рішення

Саме порядок сповіщення сторін, яке забезпечує їх участь у судовому процесі має суттєве значення для правильного розгляду справи у зв’язку з тим, що без цього не можлива реалізація ч. 1 ст. 2 закону України «Про судоустрій і статус суддів» Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

 Але, який стан справ сьогодні на практиці.

Цивільно-процесуальний кодекс України в главі 7 розкриває поняття судових повісток, порядок їх вручення.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що  Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а судові повістки-повідомлення – особам, які беруть участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов’язковою.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення – завчасно (ч. 4 ст. 74 Цивільно-процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Цивільно-процесуального кодексу України зазначено, що Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Порядок надсилання поштової кореспонденції, а саме рекомендованих листів врегульовано п. 2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, реєстроване поштове відправлення – поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення – реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок “M”, які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Згідно з п. 91 цих Правил підлягають доставці додому: рекомендовані поштові картки, листи, секограми, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів.

Виходячи з вищезазначеного, боржник вважається належним чином повідомленим в тому разі, коли банком не лише направлено на адресу такого боржника лист-вимогу, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.

Саме з цих підстав відповідно до ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від  16 березня 2011 року були скасовані судові рішення першої та апеляційної інстанції: «Згідно із ч. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених ЦПК України, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а в разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам – відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із нею, а за їх відсутності – відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки й цій особі.

Із матеріалів справи вбачається, що 9 листопада 2009 року Соснівський районний суд м. Черкас, а 31 березня 2010 року – апеляційний суд Черкаської області, розглянули справу за позовом ЗАТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки за відсутності відповідачки у справі – ОСОБА_3, яка у порушення вимог чинного цивільного процесуального законодавства України належним чином про розгляд справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом повідомлена не була.

Судові повістки судом першої й апеляційної інстанцій надсилались відповідачці за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві: АДРЕСА_4, вручені ОСОБА_3 не були та повертались із відміткою поштового відділення “не проживає за вказаною адресою”.

Судами як першої так і апеляційної інстанцій не було перевірено за якою адресою зареєстрована відповідачка, хоча позивачем ставилось питання про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_1, з якої позивач також просив ОСОБА_3 виселити.

Керуючись ч. 9 ст. 74 ЦПК України, відповідно до якої відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі, апеляційний суд повідомив ОСОБА_3 про призначення на 31 березня 2010 року слухання справи за позовом ЗАТ КБ “ПриватБанк” до неї через газету “Черкаський КРАЙ”.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені судові повістки.

Отже, відповідачка про слухання справи як у суді першої інстанції так і в апеляційному суді належним чином повідомлена не була та відомості про належне її повідомлення про слухання справи відсутні.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції та апеляційного суду підлягають обов’язковому скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд із підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України».

Але, як сторони про час, дату та місце судового засідання сповіщаються на практиці. В деяких випадках ніяк. Так, наприклад, нещодавно звернувся за порадою Позичальник одного з «мертвих» банків – ТОВ «Укрпромбанк», де суддя настільки прагнув зробити подарунок новому кредитору ПАТ «Дельта-Банк» під Новий рік, що навіть при несповіщеному відповідачеві по справі ухвалив рішення в загальному порядку, а в обґрунтування можливості розгляду справи без сповіщення сторони по справі мотивував наступним: «Направлена судом повістка відповідачу, за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку була повернута судові відміткою пошти про те, що він не з’являється на пошту для одержання судової повістки за залишеним для нього повідомленнями пошти, що на думку суду свідчить про те, що відповідач ухиляється від явки до суду, зловживаючи своїми процесуальними правами та обов’язками, чим створює штучну тяганину у справі» (справа №1522/10522/12).

Але, виникає питання, чому сторона по справі повинна з’являтися на пошту за судовими повістками, якщо такі відповідно до вимог чинного законодавства повинні бути доставлені під розпис адресату до дому (на адресу реєстрації).

Вихід із зазначеної ситуації можливий тільки один – удосконалення системи дисциплінарних покарань представників судової системи за розгляд справ, в яких не має достатніх відомостей про вручення судових повістках, тобто без участі осіб, які належним чином не повідомлені про дату, час та місце розгляду справи за їх участю.