Приводжу у своєму блозі думку члена Федерації оцінювачів бізнесу та інтелектуальної власності, Сертифікованого бухгалтера та Члена комітету з питань оподаткування Української Асоціації Сертифікованих бухгалтерів та аудиторів Марії Ростецької. Роздуми на тему: Чи втрачає шанс працювати з підприємствами з 1 квітня фізична особа підприємець, що сплачує єдиний податок? Чи він таки може зберегти собі підприємства в якості клієнтів?
З 1 квітня 2011 року вступає в силу III розділ Податкового Кодексу України «Податок на прибуток підприємств». Відповідно до ст. 139.1.12 цього розділу підприємство не може зменшити прибуток до оподаткування на витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації.)
Чи означає це, що з 1 квітня фізична особа підприємець, що сплачує єдиний податок втрачає шанс працювати з підприємствами? Чи він таки може зберегти собі підприємства в якості клієнтів?
По-перше, всі підприємства з точки зору оподаткування підрозділяються на ті, що є на спрощеній системі оподаткування та ті що на загальній системі оподаткування.
Якщо, підприємство на спрощеній системі оподаткування, то співпраці між підприємцем та підприємством ніщо не загрожую, тому що базою оподаткування є дохід (виручка), а не прибуток.
Якщо, підприємство на загальній системі, то для того, щоб зрозуміти чи є погроза співпраці треба дізнається, чи попадає це підприємство під «податкові канікули», чи ні.
Якщо попадає, то ніякої загрози для співпраці також не має.
Але якщо не попадає, то деяка загроза є, але і з цим треба спокійно розібратися і можна разом з підприємством вирішити, чи вигідно працювати разом, чи ні?
Для цього подивимося це з обох точок зору: підприємства та підприємця.
З точки зору підприємця, якщо він працює на спрощеній системі, то на ведення обліку він витрачає мінімум часу та може не залучати бухгалтера.
В зв’язку з цим собівартість його товару чи послуги мінімальна.
Якщо він переходить на загальну систему, то він змушений витрачати більше часу на облік, а відповідно менше часу саме на основний бізнес. Або, щоб не відкликатися від основної справи найняти бухгалтера. Крім того його відрахування в бюджет та в пенсійний фонд замість 412,53грн в квітні та 434,39грн в грудні будуть складати як найменш 51,76 % від чистого доходу. Інакше, кажучи, якщо підприємець в місяць отримає чистий дохід в розмірі 1 500 грн., його відрахування в пенсійний фонд та в податкову складає 776,40 грн. Так чи інакше собівартість товару, послуг підприємця збільшується і як слідство ціна продажу також збільшується.
З іншого боку підприємство, яке сплачує податок на прибуток та є прибутковим. Якщо він користується послугами підприємця на спрощеній системі оподаткування, то його витрати на податок на прибуток збільшується, а якщо послугами підприємця на загальній системі оподаткування, то витрати на податок на прибуток зменшуються.
Але ж в решті решт підприємству цікаво збільшити суму прибутку після оподаткування, а за рахунок який статей витрат це відбудеться великого значення не має.
Тепер на числовому прикладі подивимося варіанти співпраці підприємства з «єдинщиком» та з підприємцем на загальній системі оподаткування.
Наприклад, якщо «єдинщик» може надати послугу за 1 000 грн, то підприємець на загальній системі оподаткування вимушені за цю ж послуги брати 1 500 грн.
З іншого боку, наприклад, підприємство отримало дохід в розмірі 100 000 грн. У нього є витрати, які можна відносити на валові витрати в розмірі 70 000 грн. І стоїть перед вибором отримати послугу від підприємця «єдинщика» чи від підприємця на загальній системі.
В першому випадку його податок на прибуток буде складати (100 000 – 70 000)*23% = 6 900 грн. Прибуток після оподаткування складає 100 000 – 70 000 – 6 900 - 1 000 = 22 100 грн.
В другому випадку податок на прибуток буде складати 6 555 грн. ((100 000 – 71 500)*23%). А прибуток після оподаткування складе 21 945 грн.( 100 000 – 71 500 – 6 555). Тобто менше.
Ми бачимо, що при цих цифрах підприємству економічно вигідніше продовжувати працювати з «єдинщиком»
Інакше кажучи, в разі якщо підприємець «єдинщик» надає послуги чи продає товар по ціні на 30% нижче ніж підприємець на загальній системі, і в першу чергу, за рахунок дешевизни обліку та менших відрахувань в бюджет та в пенсійний фонд у нього є всі шанси співпрацювати з підприємством на загальній системі оподаткування.
Марія Ростецька
Сертифікований бухгалтер практик, Член комітету з питань оподаткування Української Асоціації Сертифікованих бухгалтерів та аудиторів