Психологія стосунків адвоката з клієнтом: погляд сімейного адвоката

В психології стосунків адвоката та клієнта є своя особливість: адже існує законодавче закріплення обов’язку адвоката дотримуватися таємниці будь-яких відомостей, що були повідомлені йому клієнтом. А вже відразу ця, так би мовити, узаконена таємничість,  дозволяє адвокатові продемонструвати, що він є дуже відвертим зі своїм клієнтом, та  з відкритим серцем готовий допомогти клієнтові. Саме завдяки існуванню адвокатській таємниці, клієнт може бути більш відвертим та розкутим, і не боятися довіряти адвокатові. Але в цьому ракурсі також важливим є репутація адвоката: він повинен мати репутацію професіонала, який жодного разу не зрадив принципу адвокатської таємниці.

Як тільки адвокат має таку сталу репутацію порядного професіонала, який вміє чітко та правильно берегти адвокатську таємницю, то питання яким чином до нього звертаються клієнти відпадає саме по собі. Такий адвокат ніколи не буде жалітися на те, що у нього немає клієнтів чи вони від нього відмовляються.

Тепер наведу приклад з практики сімейного адвоката. Клієнт звертається до адвоката з апріорі секретним, або навіть інтимним питанням, на кшталт сімейної зради, через яку можливим є розірвання шлюбу. Отже для клієнта важливо в такій ситуації: а) захистити свої майнові права б) вберегтися від роздування брудного та гучного скандалу навколо розлучення. На моє глибоке переконання, сімейний адвокат в таких питаннях просто не може обмежуватися рекомендаціями суто юридичного характеру. Можливо я зараз виходжу певним чином за рамки юридичної професії, бо маю як юридичну, так і психологічну вищу освіту, але я переконана, якщо адвокат  не буде вкладати  душу в кожну справу клієнта, то клієнт не отримає від нього того, що він хоче та піде психологічно не задоволеним.

Тому я звертаюсь до сімейних адвокатів, незалежно від того чи хоче клієнт почути від вас пораду психологічного характеру чи ні і  звертається до вас суто за юридичною порадою – достукайтеся до серця цієї людини. Дізнайтеся, яка була мета чи причини  цієї подружньої зради. Не виключено, що це був випадковий статевий потяг. Тому тут головне «не наламати дров». Але якщо адвокат почне нагнітати ситуацію, розказувати: «Все, давай переводь майно, щоб дружина ані копійки не отримала», тим самим він лише поглибить конфлікт, посіє ще більше проблем в цій сім’ї. Якщо адвокат буде виходити з позиції, що сім’я – це головне як в житті суспільства так і кожної людини, він має ще раз нагадати клієнту, що варто поміркувати, наприклад, заради дітей чи близьких родичів. Адже в кожній сім’ї  є багато рідних людей, яким розлучення завдасть  психологічного болю.

Тому ще раз підкреслю, варто разом з клієнтом проаналізувати ситуацію. Безумовно,  в кожному конкретному випадку це має бути акуратна та тактична розмова. Але,  в будь-якому разі,  адвокату слід вияснити у клієнта, можливо подружня зрада – це була лише миттєва примха, і вона не варта таких кардинальних перебудов в сімейному житті. І якщо клієнт усвідомлює, що він все ж таки завинив перед дружиною, нехай певне майно залишає дружині. Адже адвокату слід допомогти  клієнту прийти до думки, що необхідно справедливо розділяти і матеріальні блага, які створюються у сім’ї і ті моральні цінності, які в ній були створені.

Разом з тим, варто  дати певні поради й дружинам таких клієнтів : не клейміть своїх чоловіків. Поставтесь мудро до таких вчинків, намагайтеся зрозуміти, що стало причиною зради. Можливо Ваша поведінка, певним чином, спонукала чоловіка до таких дій. Звичайно таки вчинки не мають спускати з рук, але я підкреслю, з юридичної точки зори покарання за зраду бути не може. Адже в законодавстві у нас взагалі відсутнє визначення «зради». Тому єдине покарання, яке може бути, лише з моральної точки зору.

Отже, завжди завданням сімейного адвоката, має бути не «розпалити» ще більше вогонь ворожнечі між подружжям, а навпаки, допомогти своєму клієнтові зрозуміти, чому він або його дружина \ чоловік  вдалися до певного вчинку.