«Нарушить закон земного притяжения можно, но это большие деньги. Закон всемирного притяжения - очень большие деньги. Не знаю, как в других странах, у нас главное - найти, кому дать. Нашел, сунул - полетел». (Михаил Жванецкий)
Часи приватизаційних війн та рейдерських баталій минули разом з епохою помаранчево-майданних вождів, але їх відголоски ще й досі лунають у повну силу. Скільки на Вашу думку коштує 22 тисяч кв. метрів будівлі столичного ЦУМу, яка має статус пам’ятки архітектури місцевого значення? За оцінкою фахівців, навіть криза не зменшила ринкову вартість такої нерухомості, яка складає сотні мільйонів доларів. За часів суцільного помаранчевого «дерибану» держмайна, Україна примудрилася втратити Київський ЦУМ. Але ставити крапку в цій «детективній» історії поки зарано.
ДОВГА ДОРОГА ДО ЦУМу
Історія з ЦУМом почалась ще 16 років тому. 27 червня 1994 року між Фондом державного майна України (ФДМУ) та організацією орендарів орендного підприємства «Київський центральний універмаг» було укладено установчий договір про створення та діяльність Відкритого Акціонерного Товариства «Київський центральний універмаг» - правонаступника орендного підприємства. Акції між акціонерами були розподілені таким чином, що приватні акціонери (на той час - орендарі) отримали більшість -75,34 %, а держава в особі Фонду державного майна – 24,66 % .
При створенні ВАТ «Київський центральний універмаг» право господарського управління нежитловим приміщенням ЦУМу було передано власником – ФДМУ, в якості нематеріального активу до статутного капіталу ВАТ, що до того ж надавало ВАТ пільгові умови у вигляді не сплати орендної плати за користування зазначеним приміщенням. При цьому, право господарського управління передбачало наявність у ВАТ виключно право володіння та користування будівлею ЦУМу. Тобто власником зазначеного приміщення залишалась держава в особі ФДМУ. Також, у відповідності до пункту 7.2 Статуту створеного ВАТ, держава залишала за собою право заборони прийняття будь-яких рішень органами управління та акціонерами ВАТ щодо зміни пакету акцій, які належать державі. Свої законні права держава начебто захистила, але це тільки на перший погляд.
Наприкінці 2006 року мажоритарні приватні акціонери ВАТ «Київський центральний універмаг», зокрема Голова Наглядової Ради Мазур В.Л. та інші, які до того ж й досі очолюють керівні органи управління цього товариства, прийняли рішення про збільшення статутного капіталу шляхом додаткової емісії акцій ВАТ. Фонд держмайна, на чолі з відомою «захисницею» державної власності Валентиною Семенюк, дивним чином «забуває» про право на незмінність пакету акцій держави та не оскаржує додаткову емісію акцій. В порушення вимог Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про державну програму приватизації», які встановлюють виключний перелік підстав та способів приватизації, ФДМУ передало у власність ВАТ об’єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення ЦУМу, шляхом внесення нематеріального активу до збільшеного статутного капіталу товариства – право розпорядження будівлею ЦУМу, визначивши його ринкову вартість у сумі 25556000 грн.. Внаслідок чого держава залишилась власником пакету акцій ВАТ, але втратила право власності на будівлю ЦУМу. Було здійснено такий собі «приватизаційний кульбіт». Відбулось незаконне привласнення керівництвом ВАТ (приватними акціонерами) нежитлового приміщення ЦУМу без сплати жодної копійки до Державного бюджету за об’єкт приватизації!
Але на цьому зухвале порушення законодавства не закінчилось. Мажоритарні приватні акціонери ВАТ, зокрема Голова Наглядової Ради Мазур В.Л., запропонували внести до збільшеного статутного капіталу особисті додаткові грошові внески у розмірі більш ніж 75 млн. грн. Згідно чинного законодавства, в процесі приватизації засновники (покупці) зобов’язані надати Декларацію про отримані доходи, засвідчену податковим органом, для підтвердження законності походження грошових коштів, що додатково вносяться до статутного капіталу. Крім того, юридичні особи мають правові підстави на додаткові внески до інших товариств виключно за рахунок прибутку, який залишається після сплати податків. Проте, в порушення зазначених норм чинного законодавства, мажоритарні приватні акціонери ВАТ, зокрема Голова Наглядової Ради Мазур В.Л, незаконно збільшили свої додаткові внески у статутному капіталі ВАТ, здійснюючи додаткову емісію акцій товариства.
Також важливо відзначити, що внесені мажоритарними приватними акціонерами ВАТ (керівниками товариства) до статутного капіталу грошові кошти (75 млн.грн.) на той час дозволяли товариству придбати щонайменше три аналогічних нежитлових приміщення ЦУМу, ринкову вартість якого визначили у сумі 25,6 млн. грн. Проте, після перерахування особистих додаткових внесків до статутного капіталу ВАТ, керівництво товариства, навпаки, незаконно повернуло частку грошей на рахунки юридичних осіб - акціонерів, тобто на власні рахунки, а іншу частку перевело у готівку.
Внаслідок цих дій керівництва ВАТ, товариство, в якому державі належить значний пакет акцій, замість придбання основних засобів та збільшення ринкової вартості акцій, перетворилось на збиткове та майже збанкрутіле, що підтверджено даними фінансово-бухгалтерської звітності ВАТ за останні 3 роки. Більше того, значну кількість працівників товариства було звільнено та на теперішній час в зазначеному товаристві працює лише 15 працівників.
СУДОВА КАРУСЕЛЬ
Але як же можна обійтися без судової системи в «дерибані» державного майна?! Сумнівну оборудку слід було «легалізувати» в суді. Тому у листопаді 2007 року ВАТ «Київський центральний універмаг» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання права власності на нежитлове приміщення ЦУМу на підставі додаткового внеску до збільшеного статутного капіталу ФДМУ нематеріального активу - права розпорядження зазначеним приміщенням, у зв’язку з тим, що у встановленому законодавством порядку зареєструвати право власності на це приміщення було неможливо. Оскільки в межах розгляду позовних вимог судом не передбачалась перевірка законності збільшення статутного капіталу ВАТ шляхом проведення додаткової емісії акцій, а предметом розгляду були виключно підстави набуття права власності на вищевказане нежитлове приміщення, рішенням суду від 06.11.2007 по справі ?38\318 було визнано право власності на об’єкт нерухомого майна – нежитлове приміщення ЦУМу за товариством, яке в подальшому було залишено без змін Постановою Київського Апеляційного господарського суду від 18.02.2008р.
Важливо, що на той час, пунктом 4.2. нової редакції Статуту ВАТ (після збільшення статутного капіталу), було передбачено заборону відчуження, або передачі в заставу нежитлового приміщення ЦУМу до продажу пакету акцій ВАТ, що належать державі в особі ФДМУ.
Проте, на позачергових загальних зборах акціонерів, приватні акціонери ВАТ, користуючись кваліфікованою більшістю голосів, незважаючи на заперечення ФДМУ, прийняли рішення про реорганізацію ВАТ «Київський центральний універмаг» - шляхом виділу. Як наслідок, з’явилась інша юридична особа – ЗАТ «Торговий дім «Київський центральний універмаг» (яке в подальшому було реорганізоване шляхом перетворення в ТОВ «Торговий дім «Київський центральний універмаг»), якому в результаті виділу, в порушення вимог чинного законодавства, було передано нежитлове приміщення-будівля ЦУМу.
Отже, завдяки наведеному переліку протиправних дій з боку Голови Наглядової Ради Мазура В.Л., Голови Правління Семенової О.Б., заступника Голови Правління з питань безпеки Діхтяренко В.Ф, було безкоштовно виведене із власності держави нерухоме майно - нежитлове приміщення столичного ЦУМу.
ЯК ПРОДАТИ ПОВІТРЯ
Погодьтеся, схема, гідна самого Остапа Бендера. Не витративши жодної копійки отримати будівлю ЦУМу, ринкова вартість якої понад 100 млн. доларів, а державу залишити ні з чим. Внаслідок зазначеної реорганізації ВАТ та перерозподілу часток, держава в особі ФДМУ стала власником пакету акцій у розмірі 39,64% статутного капіталу вже збиткового ВАТ, що не мало як раніше у власності нежитлове приміщення ЦУМу, яке по суті становило основний актив товариства та забезпечувало інвестиційну привабливість державного пакету акцій.
Під час кризи, державі потрібно поповнювати бюджет. Тому прийшов час продавати «повітря». Фондом державного майна України на 05.02.2010 року було призначено конкурс з продажу пакету акцій ВАТ «Київський центральний універмаг» у розмірі 39,647% статутного капіталу товариства за початковою вартістю 25618146 грн., хоча насправді зазначений пакет акцій без будівлі ЦУМу вже нічого не вартий.
Також Наказом Фонду державного майна України від 01.12.2009 за ? 20-КК «Про створення конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ «Київський центральний універмаг», із змінами до нього, внесеними Наказом від 01.02.2010 за ? 129 було затверджено склад конкурсної комісії, до якої включили …. Голову Наглядової Ради ВАТ «Київський центральний універмаг» Мазура В.Л.! Не зупинив ФДМУ той факт, що він є основним мажоритарним акціонером ВАТ та створеного внаслідок незаконної реорганізації ЗАТ «Торговий дім», якому незаконно було передано у власність нежитлове приміщення ЦУМу. При цьому заяви про участь у даному конкурсі подали дві компанії, перша - ТОВ «Керуюча компанія складами», співвласником якої є заступник ВАТ «Київський центральний універмаг» з питань безпеки Діхтяренко В.Ф., а друга - підконтрольна самому Мазуру В.Л.
Проте, Ухвалою Окружного адміністративного суду від 3 лютого 2010 року було заборонено Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії щодо проведення конкурсу з продажу пакету акцій, який було призначено на 05.02.2010 року. Але нажаль, українська Феміда інколи вміє приймати рішення, які суперечать не тільки Закону, але й логіці. Наступного дня, 04.02.2010 року суддею Господарського суду м. Києва Л. Пукшин (до речі - сестрою колишнього заступника Голови Секретаріату Президента В. Ющенко) була винесена незаконна ухвала по справі за позовом ТОВ «Керуюча компанія складами» до ФДМУ, яка навпаки, забороняла вчиняти будь-які дії направлені на зупинення (призупинення) чи відміну (скасування) конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ. Мабуть «аргументи» сторони були настільки «вагомі», що суддя Л. Пукшин забула про все, в тому числі і про Закон. Наразі, зазначенні неправомірні дії судді Л.Пукшин є предметом розгляду членами Вищої Ради Юстиції.
Розгубившись серед судових рішень, 5 лютого 2009 року ФДМУ призупинив проведення конкурсу, хоча навіть не мав право його розпочинати, а зрештою взагалі його скасував, прийнявши рішення продавати пакет акцій на біржі. Як стало відомо зі ЗМІ, на початку квітня 2010 року ФДМУ, після призначення його нового Голови, призупинив і продаж акцій на біржі.
Наказом ФДМУ від 9 вересня 2009 року за ? 1426 було створено робочу групу у складі фахівців ФДМУ та Служби безпеки України для проведення перевірки дотримання вимог чинного законодавства України у ході реорганізації ВАТ «Київський центральний універмаг».
Перевіркою встановлено та підтверджено, що вищезазначені протиправні дії стосовно реорганізації ВАТ «Київський центральний універмаг» були ініційовані та здійснені Правлінням товариства та мажоритарними приватними акціонерами без згоди ФДМУ. При цьому, у висновках робочої групи зазначено, що відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», є обов’язковим проведення незалежної експертної оцінки майна у випадку визначення вартості внесків учасників, засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою. Проте, під час проведення перевірки ВАТ «Київський центральний універмаг», не було надано документів, які б підтверджували проведення такої експертної оцінки, тому що розподіл майна під час реорганізації ВАТ, в порушення вимог чинного законодавства, відбувався згідно розподільчого балансу.
Отже, із цих фактів вбачається, що рейдери - Мазур В.Л. та Діхтяренко В.Ф., намагаються придбати пакет акцій, якій належить державі, щоб знищити сліди злочинних дій по незаконному заволодінню державним майном - нежитловим приміщенням ЦУМу та ліквідувати ВАТ шляхом банкрутства.
Не зважаючи на таку критичну ситуацію, жоден державний орган й досі не перевірив факти порушень вимог чинного законодавства при збільшенні статутного капіталу ВАТ шляхом додаткової емісії акцій, внаслідок чого держава втратила право власності на нежитлове приміщення ЦУМу, не отримавши при цьому ані копійки до Держбюджету за об’єкт приватизації !
Також досі не надана правова оцінка протиправним діям посадових осіб та одночасно акціонерів ВАТ стосовно незаконного внесення додаткових грошових коштів до статутного капіталу товариства з метою його збільшення та їх подальшого використання.
P.S.
Отже, сумна історія «розбазарювання» державного майна не закінчена. Переконана, що приватні акціонери ВАТ «Київський центральний універмаг» будуть і далі намагатися різними методами придбати у ФДМУ пакет акції, що залишився, задля знищення слідів розкрадання ними будівлі та майна Столичного ЦУМу. Мені стало відомо про цей кричущий прецедент зі звернення вищезгаданого іноземного підприємства, яке мало бажання взяти участь в конкурсі. Коли я, як народний депутат України, звернулась до ФДМУ, СБУ, Генпрокуратури та Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики щодо незаконного відчуження державного майна та протиправних дій певних посадових осіб, я відчула шалений супротив та тиск з боку приватних акціонерів ВАТ. Оскільки я досі не отримала офіційної відповіді щодо подальшої долі конкурсу з продажу пакету акцій ВАТ, бажаючи запобігти «підкилимному» продажу вищезгаданого пакету, вважаю, що ФДМУ має терміново оприлюднити офіційну інформацію щодо подальших дій з продажу пакету акцій. У свою чергу, Генеральна прокуратура України має за результатами перевірки терміново оскаржити до суду, в інтересах держави, прийняті незаконні рішення загальними зборами акціонерів ВАТ про збільшення статутного капіталу шляхом додаткової емісії акцій (у 2006 році) та реорганізацію ВАТ «Київський центральний універмаг» шляхом виділу. Державна Податкова Адміністрація України повинна терміново здійснити перевірку фінансово-господарської діяльності ВАТ «Київський центральний універмаг» за період з 01.01.2006 - 31.12.2009 р. та провести перевірку дотримання вимог податкового законодавства цим товариством.
Обов’язок кожного представника влади – захищати та відстоювати державні інтереси. Отже, я, як народний депутат України гарантую, що влада не повинна та не буде стояти осторонь таких злочинних прецедентів з нахабного розкрадання державного майна, які є «рудиментами помаранчевих часів».
«Итоги»