Мобілізація та система правосуддя: чи можна зберегти баланс

Роман Бабій, український правник, політик, народний депутат України IX скликання.

Мобілізація та система правосуддя: чи можна зберегти баланс?

4196 – саме таку кількість правок подали народні депутати до законопроекту №10449 про мобілізацію. Близько 50 з них мого авторства і багато з них мають відношення до системи українського правосуддя. 

Мова йде про бронювання працівників юридичних професій, які є важливими для системи правосуддя. Щоб було зрозуміло, порядок бронювання, конкретні умови, обставини, які роблять його можливим, мають встановлюватися Кабміном. В законопроекті лише зазначено, які категорії працівників бронюються та за якими квотами.

Навіщо під час війни бронювати окремих працівників, дотичних до судової системи?

Серед моїх пропозицій є, зокрема, можливість для бронювання адвокатів. Відповідно до Конституції, адвокатура є складовою частиною системи правосуддя, так само як і прокуратура. Засади їх діяльності регулюються розділом «Правосуддя». І якщо є бронювання для прокурорів, які підтримують обвинувачення, то симетричне становище має бути і у адвокатів, які здійснюють захист. На жаль, наразі маємо непоодинокі випадки, коли сторона обвинувачення через інструмент вручення повісток від ТЦК лякає неугодних їй захисників, штучно усуваючи їх від судових процесів.

Також я пропоную законодавчо закріпити бронювання приватних виконавців. Знову ж таки, мова про правосуддя і про виконання судових рішень, яке є завершальною стадією судового провадження. Приватних виконавців не так вже і багато – трохи більше 300 осіб, з них до 200 чоловік військовозобов’язаних. У порівнянні з державними виконавцями цей інститут працює ефективніше. У стягувачів має бути альтернатива державним виконавцям. А внаслідок мобілізації 8 областей можуть взагалі опинитися без приватних виконавців.

Ще одна пропозиція – встановити вищу квоту бронювання для судових працівників, а саме для секретарів судових засідань та IT спеціалістів. Законопроект, як і для інших держслужбовців відповідної категорії, пропонує встановити квоту до 50 % від числа військовозобов’язаних. Моя пропозиція – ця квота має бути не менше 50 %. 

Посади секретарів судових засідань – проблемна ділянка для судів. Охочих йти на таку мізерну зарплату небагато, а секретар судового засідання – обов’язковий учасник будь-якого судового процесу. Якщо при наявному кадровому голоді на посадах секретарів вилучати багато працівників, які залишаються там працювати, то ситуація з можливістю проводити судові засідання може стати критичною, в деяких судах - гарантовано. 

Щодо IT спеціалістів – при нинішньому використанні комп’ютерної техніки, мережі Інтернет, системи електронного суду, відеоконференцій, реєстру судових рішень тощо вони є одними з ключових працівників для нормального функціонування суду. Їх, як правило, в судах, особливо місцевих, працює небагато, часто це одна людина. Зарплату на цій посаді важко назвати конкурентоспроможною. Якщо не встановити гарантії, що як мінімум половина IT-шників залишиться працювати і обслуговувати техніку, сервери, електронну систему суду, то їх відсутність може паралізувати роботу суду. 

Якщо профільний комітет, а потім і Парламент підтримають ці позиції, це стане першим кроком до фактичної реалізації бронювання. В подальшому Кабмін має розробити і ухвалити зрозумілі та справедливі правила бронювання для цих категорій правничих професій та тих професіоналів, які забезпечують діяльність системи правосуддя. Ми маємо збалансовано підходити як до виконання обов’язку громадян захищати країну, так і до обов’язку держави забезпечити роботу судової системи під час воєнного стану.

Чи потрібні санкції за неявку до ТЦК?

Серед правок, які розглядає оборонний комітет , є пропозиції  застосовувати до військовозобов’язаних, які не з’являються на виклик ТЦК, тимчасові санкції: арешт грошей на банківських рахунках, позбавлення права керувати транспортними засобами та заборону виїзду за кордон. Реалізувати це пропонувалося через зміни до Кодексу адміністративного судочинства України.

Такі пропозиції отримали чимало критики - вони суперечать Конституції, не будуть працювати на практиці в такому вигляді, а негативний ефект від таких змін створить ще більше проблем і однозначно перевищить очікуваний Кабміном позитивний результат. Про проблемність пропозиції свідчить і те, що до цієї частини законопроекту подано більше 330 правок.

Попередньо опрацювавши їх, профільний комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки запропонував змінений варіант тексту. Арешт рахунків як найбільш негативну і дискусійну санкцію пропонують виключити. Так само виключать санкцію заборони виїзду за кордон. Цілком логічно, бо чинного регулювання для заборони виїзду цілком вистачає, це обмеження і так працює. Навіщо додатково завантажувати ТЦК і суди цією роботою, яка за великим рахунком нічого не змінить – незрозуміло. 

Попередня позиція оборонного комітету  - залишити лише обмеження керування транспортними засобами. В цій частині також запропонували виключення: обмеження не накладаються, якщо водійське посвідчення забезпечує основне джерело засобів для існування або ТЗ використовується особами з інвалідністю 1-ї чи 2-ї групи чи особами, які їх утримують.

Я, так само як і багато моїх колег, своїми правками пропонував прибрати ці зміни взагалі. Як мінімум тому, що перевагу потрібно надавати не каральному способу поповнення лав наших захисників. Ще одна, суто юридична причина – неправильно покладати застосування цих санкцій на адміністративні суди. Вони створені для захисту прав та інтересів громадян якраз від порушень державних органів, а не навпаки. Якщо вже дуже хочеться вводити санкції, для цього не треба руйнувати чи спотворювати засади судової системи, навіть якщо в якійсь юрисдикції більш якісно врегульований процес. Справи такого роду мають розглядатися саме по Кодексу про адмінправопорушення, і санкції логічно закріплювати тут, а не в Кодексі адмінсудочинства. 

Це засадничі причини недоцільності запропонованих змін. А ще неважко змоделювати, як ці норми працюватимуть на практиці, скільки проблем вони створять: 

• суттєве збільшення навантаження на суди; 
• дуже короткі строки розгляду (за 15 днів суду потрібно належно повідомити особу, яку ТЦК повідомити чи знайти не змогли, призначити засідання, і скоріше за все не одне, зібрати докази, вивчити їх та винести рішення); 
• негайне виконання, незалежно від подання апеляції; 
• незрозумілість як саме знімати ці обмеження (якщо особа виконає свій обов’язок, то щоб зняти обмеження, їй потрібно пройти ще той квест) тощо.

Нещодавно профільний комітет почав розгляд правок. Перше засідання в основному було присвячено змінам до КАСУ. Результат – мінімальною більшістю голосів (7 – за, 6 – утримались) проголосували не вносити зміни до КАСУ та не вводити (принаймні поки що) ці санкції взагалі. Це, звісно, не фінальний результат, бо комітет ще може змінити своє рішення (це важче, бо буде потрібно більше половини голосів від повного складу комітету) або ж підтримана комітетом правка про виключення змін до КАСУ може бути поставлена на підтвердження в парламентській залі і не набрати 226 голосів. Але я вважаю правильним саме таке рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.