Законопроект № 6013: гарматний постріл по економіці України

Вадим Коверзнев

доктор юридичних наук, професор

старший науковий співробітник,

Державна установа «Інститут економіко-правових

досліджень імені В. К. Мамутова Національної

академії наук України», м. Київ

09.09.2021 Верховною Радою України зареєстровано проект Закону «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об’єднань у перехідний період», реєстраційний № 6013, розроблений групою народних депутатів на чолі з Русланом Стефанчуком (далі – законопроект).

Мета законопроекту. Аналіз змісту преамбули та пунктів 2–4 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту дає підстави для висновку, що метою його ухвалення є насамперед скасування Господарського кодексу України (далі – ГК України), ліквідація усіх видів підприємств як організаційно-правової форми господарювання, а також створення механізму позбавлення держави і територіальних громад майнової бази функціонування.

Негативні наслідки ухвалення законопроекту. Чинний ГК України визначає господарсько-правовий статус підприємств, у тому числі комунальних, які виконують у державі важливу соціально-економічну функцію та здійснюють господарську діяльність, переважно у тих секторах економіки, які не мають комерційної привабливості, але забезпечують соціальну сферу некомерційних відносин.

Діяльність підприємств передбачено частиною другою статті 46 Конституції України; за приписом статті 143 Конституції територіальні громади села, селища мають право утворювати комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснювати контроль за їх діяльністю.

Слід зазначити, що статті 4–19 законопроекту та пункт 3 його Прикінцевих та перехідний положень передбачають функціонування в України підприємств та їх об’єднань лише протягом перехідного семирічного періоду і суперечать статтям 46, 143 Конституції України, оскільки спрямовані на позбавлення органів місцевого самоврядування права утворення комунальних підприємств та можливості реалізації ними своїх повноважень в інтересах мешканців місцевих громад.

Законопроект передбачає обов’язкове перетворення комунальних підприємств у господарські товариства, які створюються виключно з метою отримання прибутку та не мають на меті забезпечення соціальної сфери економіки.

Крім того, законопроект передбачає скасовування таких правових титулів, як право господарського відання та право оперативного управління, при цьому містить положення про передачу державного та комунального майна, що перебуває у володінні та користуванні державних і комунальних підприємств, в управління суб’єктів комерційної діяльності, створених в організаційно-правових формах господарських товариств.

Відповідно до вимог статті 1029 Цивільного кодексу України управління таким майном буде здійснюватися виключно за плату, яку вноситимуть управителю органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які будуть змушені передати державне та комунальне майно в комерційне управління.

Законопроект не передбачає додаткові джерела надходження до бюджетів усіх рівнів для компенсації вказаних витрат, що призведе до дефіциту бюджетів або до виникнення заборгованості держави та органів місцевого самоврядування перед суб’єктами комерційної діяльності, які здійснюватимуть управління майном.

Накопичення заборгованості держави та органів місцевого самоврядування за послуги управління надасть суб’єктам комерційної діяльності – управителям майна право стягнути її в судовому порядку, в тому числі, за рахунок переданого їм в управління майна. Внаслідок цього держава та органи місцевого самоврядування будуть примусово позбавлені власної майнової бази, що становить основу діяльності будь-якого суб’єкта правовідносин, і фактично втратять свою правосуб’єктність. Натомість в Україні з’явиться невеличка група «нових олігархів», які отримають у власність державне і комунальне майно, що належить народові і територіальним громадам, на безоплатній основі.

У зв’язку з вищевикладеним виникають риторичні запитання:

1. Чи розуміють автори законопроекту негативні наслідки для держави та народу України в разі його прийняття Верховною Радою?
2. Яка економічна доцільність здійснення додаткових бюджетних витрат з оплати послуг комерційних управителів державного та комунального майна, які сягатимуть мільярди грн щороку, в умовах стрімкого падіння росту економіки та неспроможності держави до пенсійного та соціального забезпечення громадян похилого віку і тих, хто потребує соціального захисту, а також достойної оплати праці працівників бюджетної сфери, в тому числі лікарів і вчителів?
3. Невже в умовах, коли Україна фактично є банкротом і не спроможна до самостійного існування без зовнішніх запозичень, головним напрямом діяльності чинної влади повинно бути позбавлення держави та місцевих громад матеріальної бази функціонування та фінансова підтримка наближених до цієї ж влади суб’єктів комерційної діяльності за рахунок звичайних громадян?

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Youtube Право ТВ, щоб бути в курсі найважливіших подій.