Кінець року для багатьох — метушливий період, а не час відпочинку. Кожен з нас так чи інакше підсумовує: що вдалося зробити, а що — ні. І це особливо приємно робити, коли розумієш, що весь рік дійсно докладалися зусилля, для того щоб світ навколо став трішечки кращим.
«Судово-юридична газета» теж підводить підсумки. Тут я коротко викладу наше бачення того, що встигло змінитися у судовій владі за 2018 рік.
1. Ми всі відчули, як насправді змінилося ставлення до найвищого судового органу. Сказати, що судді Верховного Суду для цього працювали, — нічого не сказати. Вони намагалися зробити неможливе: розглянути тисячі залишків справ, які накопичилися, і відкрити провадження у максимальній кількості нових спорів, хоча в багатьох випадках закон дозволяє застосувати «фільтри». В тому числі і Велика Палата Верховного Суду, адже судді нового ВС в повній мірі усвідомлюють, що закон не звільняє їх від величезної соціальної відповідальності — скерувати судову практику в потрібне русло задля захисту прав людини.
2. Судді всіма силами намагаються бути прозорими й відкритими — і у 2018-му їм було в цьому не дорікнути. На відміну від деяких інших державних органів.
За 2018 рік справді запрацював інститут суддів-спікерів, суди зрозуміли, що в умовах обмеженого ресурсу лише самі можуть донести людям правдиву і, головне, оперативну інформацію. І найцікавіше, що завдяки змінам до процесуального законодавства жодне ЗМІ більше не почує: «У нас заборонено знімати» (крім обмеженої кількості випадків, прямо передбачених законом).
3. Суди роблять усе можливе в умовах реформи: працівники суду працюють до пізньої ночі, для того щоб встигнути зісканувати всі матеріали (задля запуску електронного суду), судді — вчасно пояснити мотивацію своїх рішень. Практично кожен суддя готовий показати свої доходи і родинні зв'язки — багатьом іншим держорганам (і навіть громадським активістам) далеко до такого рівня відкритості. Кожен випадок втручання в правосуддя підлягає публікації і розгляду на засіданні Вищої ради правосуддя. І це вперше, коли судова влада не просто може, а й зобов'язана говорити про тиск.
4. Окремо необхідно сказати про роботу Ради суддів України. Цього року вона взяла на себе зобов'язання перевіряти організацію роботи судів і усувати всі системні помилки, які впливають на доступ до суду. І незважаючи на критику, успішно впоралась з таким завданням.
5. В Україні ми спостерігаємо унікальне явище — судді в соціальних мережах. Саме в нашій країні судді вперше відверто розповідають про свої враження від роботи, висловлюють зауваження щодо інших гілок влади, відкрито кажуть про свої рішення, розкривають особисте життя — і це варте багато чого. Європейські колеги висловлюють величезне здивування від такої відкритості. Разом з тим ми розуміємо, що таке явище має під собою непросте підгрунтя — відсутність інформаційних майданчиків для суддів від всеукраїнських ЗМІ, можливості висловити свою думку, розповісти, чому прийнято одне рішення, а не інше.
Зі свого боку «Судово-юридична газета» всіляко підтримує судову владу в її прагненні донести людям свою позицію простою мовою, зробити зрозумілим кожне рішення, пояснити, що судді — такі ж патріоти України, як і будь-яка інша людина, що живе в нашій державі.
Ми сподіваємося, що ці спільні зусилля не будуть марними. Що ми всі, нарешті, зрозуміємо: критика рухає зміни, але зміни живляться на лише критикою, а й діалогом.
У новому році від себе та від редакції бажаю нашим читачам та всім громадянам України злагоди, миру, добра та благополуччя! Нехає прийдешній рік супроводжується для вас новими досягненнями у професійному та особистому житті, нехай ваші мрії будуть реалізовані, а сподівання втілені! Святкового настрою та натхнення до подальших звершень!
Святослав Пограничний,
шеф-редактор «Судово-юридичної газети»