«Законодавча прогалина у питанні вручення судових повісток у справах про адміністративні правопорушення дає змогу винним уникати адміністративної відповідальності», — член Вищої ради правосуддя Микола Худик

Микола Худик, 
член Вищої ради правосуддя

Прогалини Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо належності повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи судом було виявлено в результаті аналізу дисциплінарних проваджень щодо суддів та дій суддів під час прийняття рішень про закриття проваджень за результатами розгляду протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП «Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

Як показав проведений аналіз, основною підставою для закриття проваджень є закінчення передбаченого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення судом. У багатьох випадках закінчення зазначеного строку було безпосередньо пов’язане з неодноразовим відкладенням розгляду справи через відсутність у суду доказів сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи. Численними є й випадки скасування судами апеляційної інстанції постанов судів першої інстанції про притягнення осіб до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справах у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення з підстав відсутності у матеріалах справи доказів належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи. Наприклад, у випадках, коли направлені на правильну адресу повістки не вручалися адресатам з незалежних від суду причин, зокрема поверталися з відміткою відділення поштового зв’язку про закінчення строку зберігання, відсутність адресата тощо.

Нинішнє правове регулювання питання

Ч. 2 ст. 38 КУпАП встановлено, що стягнення у справах про адміністративні правопорушення може бути накладене не пізніше, як через 3 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше, ніж через 3 місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у ч. 3, 4 цієї статті. Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу, є обставиною, що виключає провадження у справі. У цьому випадку провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Ст. 277 КУпАП встановлено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у 15-денний строк з дня отримання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Зупинення строку розгляду справ про адміністративні правопорушення (у разі умисного ухилення особи від явки до суду або з поважних причин) передбачене лише у справах про корупційні правопорушення. Такий стислий строк розгляду справ зумовлений у т. ч. обмеженим строком, протягом якого може бути накладене адміністративне стягнення.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. У разі ухилення від явки до суду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, може бути піддана приводу лише за розгляду тих справ, у яких присутність особи є обов’язковою (ч. 2 ст. 268 КУпАП).

Ст. 277² Кодексу передбачено, що повістка, у якій зазначаються дата і місце розгляду справи, вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не пізніше, ніж за 3 доби до дня розгляду. А от у яких випадках така особа вважається належним чином повідомленою (сповіщеною) про розгляд справи, вказаною статтею не регламентовано. Відсутність такого законодавчого врегулювання зумовлює наявність різного підходу судів як першої, так і апеляційної інстанцій до вирішення цього питання.

Судова практика неоднорідна

Прикладами наведеного вище можуть стати численні судові справи.

Так, постановою судді Голопристанського районного суду Херсонської області від 21.09.2017 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа №654/2238/17), особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на рік. У постанові зазначено, що в судове засідання порушник не прибув, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Вина особи у вчиненні правопорушення підтверджується наявними у матеріалах справи протоколом про адміністративне правопорушення з особистими письмовими поясненнями порушника, результатом тесту на алкогольне сп’яніння та письмовими поясненнями свідків.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 24.11.2017 вказану постанову скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу). У вказаній постанові зазначено, що судовий розгляд справи в суді першої інстанції проводився без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при цьому суд вважав, що остання у визначеному законом порядку повідомлена про день та час розгляду справи, оскільки за місцем проживання порушника направлялися судові повістки.

У суді апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять даних про отримання вказаною особою судових повісток про виклик до суду, оскільки наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення повернуто на адресу суду без вручення адресату (з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання). Наведене, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином та у спосіб, визначений діючим законодавством, повідомлена про день та час розгляду справи. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено право особи, яка притягається до адміністративної відповідності, на захист та справедливий судовий розгляд, оскільки доводи її в судовому засіданні не досліджувались, що вплинуло на прийняте судом рішення. Відтак, це судове рішення не можна визнати законним, і воно підлягає скасуванню.

З аналогічних підстав постановою апеляційного суду Херсонської області від 04.12.2017 скасовано постанову Голопристанського районного суду від 21.07.2017 у справі №654/1234/17 та закрито провадження у справі.

Постановою Новокаховського міського суду Херсонської області від 03.06.2016 (справа №661/1295/16-п) особу визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, 122-4 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на рік. У постанові зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з’явилася і про причини неявки суду не повідомила, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Вина вказаної особи підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема протоколами про адміністративне правопорушення, висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, схемою місця огляду ДТП, письмовими поясненнями самої особи та свідків.

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 07.09.2016 вказану постанову скасовано і провадження у справі закрито на підставі ст. 38 КУпАП у зв’язку із закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. У вказаній постанові зазначено, що розгляд справи відбувався без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки конверт поштового відправлення від 6.05.2016 не був вручений адресату і повернувся з відміткою поштового відділення про те, що за зазначеною адресою адресат не проживає, а повідомлення про вручення кореспонденції адресату не містить такої інформації. За таких обставин суд першої інстанції повинен був або уточнити адресу проживання правопорушника, або направити повістку про виклик повторно.

Постановою Зарічного районного суду Сум від 10.05.2018 (справа №677/152/18) особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на рік. У постанові зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час розгляду адміністративного матеріалу повідомлялася належним чином, але у зазначений час до суду не з’явилася, і її захисником втретє подано клопотання про відкладення судового розгляду.

Вказана особа знала, що відносно неї в суді розглядається справа про адміністративне правопорушення, та скористалася правом на захист. Представництво її інтересів у суді здійснював фахівець у галузі права, який заперечував проти розгляду адміністративного матеріалу за відсутності правопорушника, але його поведінку можна розцінювати як навмисне затягування розгляду справи з метою уникнення відповідальності шляхом забезпечення перебігу визначеного ст. 38 КУпАП 3-місячного строку, протягом якого може бути застосовано адміністративне стягнення. При винесенні постанови суддею враховано, що факт вчинення адміністративного правопорушення та вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підтверджуються низкою належних та допустимих доказів, які не були спростовані у суді; будь-яких порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення встановлено не було.

Постановою апеляційного суду Сумської області від 13.06.2018 вказану постанову скасовано через порушення суддею суду першої інстанції норм процесуального права, а провадження у справі закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент апеляційного розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП. У постанові зазначено, що телефонограма не є доказом належного повідомлення особи про дату і місце судового засідання відповідно до вимог ст. 2772 КУпАП, а наявні об’єктивні (поважні) причини відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні унеможливлюють судовий розгляд справи, внаслідок чого постанова підлягає скасуванню. При цьому судом апеляційної інстанції підтверджено факт вчинення особою зазначеного адміністративного правопорушення та визнано її винною у його вчиненні, проте з урахуванням дати вчинення адміністративного правопорушення та дати апеляційного розгляду справи, якою скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення, провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строку, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Постановою Малиновського районного суду Одеси від 16.08.2017 (справа №677/152/18) особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на рік. Постановою апеляційного суду Одеської області від 05.03.2018 вказану постанову скасовано та провадження по адміністративній справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу). При цьому в постанові зазначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлялася про розгляд адміністративної справи 20.06.2017 о 10:00 у Малиновському районному суді Одеси, однак судовий розгляд відбувся 16.08.2017 за відсутністю вказаної особи, оскільки рекомендоване повідомлення про направлення судової повістки було повернуто у зв’язку із закінченням строку зберігання. У цьому зв’язку апеляційний суд Одеської області констатував, що суддею Малиновського районного суду Одеси не були дотримані вимоги ст. 268, 277-2 КУпАП та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була сповіщена про час і місце розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування постанови суду у зв’язку з порушенням права на захист.

Постановою судді Фрунзенського районного суду Харкова від 3.11.2016 (справа №645/48882/16-п) особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (10200 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. У постанові зазначено, що факт вчинення правопорушення підтверджується відповідним протоколом, актом огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів, поясненнями свідків, рапортом інспектора патрульної служби. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, у судове засідання не з’явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 11.01.2017 вказану постанову скасовано і провадження по справі закрито на підставі п. 7 ч. 1. ст. 247 КУпАП (у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу). У вказаній постанові зазначено, що матеріали справи не містять відомостей про отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, судової повістки про виклик у судове засідання до суду першої інстанції, а надіслання телефонограми не можна вважати належним повідомленням вказаної особи, оскільки іншого повідомлення, ніж повістка, КУпАП не передбачає.

З тих же підстав постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 09.06.2017 скасовано постанову Кіровського районного суду Кіровограда від 13.02.2017 у справі №404/620/17 та закрито провадження у справі, при цьому вину правопорушника суд вважав доведеною.

Аналогічною є справа №404/293/17, де постановою судді апеляційного суду Кіровоградської області від 19.05.2017 скасовано постанову судді Кіровського районного суду Кіровограда від 24.01.2017, якою особу визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, однак провадження у справі закрито, оскільки судом апеляційної інстанції констатовано неналежне повідомлення особи про розгляд справи у суді першої інстанції, яке було здійснено телефонограмою. Те ж відбулося зі справами №263/15698/16-п, №591/4291/17, №243/8113/17 та ін.

Таким чином, відсутність необхідного законодавчого врегулювання питання вручення судових повісток у справах про адміністративні правопорушення дозволяє особам, які вчинили адміністративні правопорушення, уникати адміністративної відповідальності. До того ж, такі особи можуть свідомо у різний спосіб ухилятися від отримання судових повісток, розраховуючи на закінчення строку, протягом якого на них може бути накладене адміністративне стягнення.

Зазначене зводить нанівець завдання КУпАП. І не лише через збитки державі у вигляді сум нестягнутих штрафів (адже лише за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 Кодексу, передбачено штраф у розмірі від 150 до 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Головне, що особа, чия вина доведена судом, не несе жодної відповідальності за правопорушення. Від цього потерпає система протидії правопорушенням та виховання громадян, нівелюється робота правоохоронної та судової систем країни.

Процедура потребує впорядкування

За результатами аналізу судової практики у цій сфері Вища рада правосуддя підготувала пропозиції змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У документі запропоновано ст. 277² «Повідомлення про розгляд справи» доповнити частинами 4–10 такого змісту:

«Повістка надсилається за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання (місця перебування) особи. У разі зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, який підписано особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адреси місця проживання особи, яка не відповідає зареєстрованій, повістка надсилається за такою адресою.

У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Вважається, що повістку вручено, і у разі отримання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім’ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов’язана негайно повідомити про неї адресата.

У разі відмови адресата від отримання повістки особа, яка її доставляє, робить на повістці відповідну відмітку, засвідчує її власним підписом і негайно повертає до суду. Особа, яка відмовилася отримати повістку, вважається такою, що повідомлена про дату, час і місце судового засідання.

У разі невручення повістки за адресою місця проживання (місця перебування) особи суд має право здійснити повторний виклик особи шляхом надсилання тексту повістки електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв’язку на відповідну відому адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, про що відповідальною особою апарату суду складається відповідна довідка із зазначенням дати повідомлення, адресата, адреси електронної пошти чи номера засобу зв’язку, на які надіслано повідомлення, змісту повідомлення, а також посади, прізвища та ініціалів особи, яка надіслала повідомлення. У такому випадку повістка вважається врученою з моменту такого повідомлення.

Юридичним особам, фізичним особам-підприємцям повістка надсилається за адресою їх місцезнаходження (місця проживання), що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та у разі відсутності за такою адресою вважається врученою їм належним чином.

Учасники провадження зобов’язані повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування), місцезнаходження. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо адресат за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Учасники провадження, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов’язані завчасно повідомити про це суд».

Прийняття законопроекту сприятиме виконанню завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення, які полягають у охороні прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством, та дасть змогу протидіяти тим, хто намагається використати недосконалість законодавства, аби ухилитися від відповідальності.