Відвід у конституційному провадженні

Андрій Сагайдак,
учасник конституційного провадження

Нещодавно Конституційний Суд України розпочав передбачений змінами до Конституції України розгляд конституційних скарг від осіб, які вважають, що застосований в остаточному судовому рішенні в їх справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано (ст. 151 ¹ Конституції України).

Громадянину України, Сагайдаку Андрію Васильовичу (надалі за текстом Заявник) вже двічі випала нагода просити Конституційний Суд України вирішити питання про відповідність Конституції України окремих положень законів України, та хоча використані в моїх справах положення законів України поки що не були визнані такими, що не відповідають Конституції України, проте, ставши учасником конституційного процесу в Україні (№18/401(18) від 25.01.2018 року та 18/2137 (18) від 27.04.2018), я отримав певний корисний досвід.

Вперше в січні 2018 року Заявник подав конституційну скаргу до КСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 361 КАС України.

Згідно з Ухвалою КСУ від 20.02.2018 року №5-у/2018, Заявнику, як учаснику конституційного провадження стало відомо, що Велика палата Конституційного Суду України у складі суддів: Кривенка Віктора Васильовича — головуючого, Городовенка Віктора Валентиновича, Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Касмініна Олександра Володимировича, Колісника Віктора Павловича, Литвинова Олександра Миколайовича, Мельника Миколи Івановича, Мойсика Володимира Романовича, Саса Сергія Володимировича, Сліденка Ігоря Дмитровича, Тупицького Олександра Миколайовича, Шаптали Наталі Костянтинівни, Шевчука Станіслава Володимировича, розглянули на засіданні клопотання суддів Конституційного Суду України про продовження строку постановлення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах за конституційними скаргами. Ухвалили подовжити строк постановлення колегіями суддів Конституційного Суду України ухвал про відкриття або про відмову у відкритті конституційних проваджень у справах на строк, необхідний для утворення колегій суддів Конституційного Суду України, та на 20 днів з дня їх утворення у справах: За конституційною скаргою Сагайдака Андрія Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (розподілено 26 січня 2018 року судді Конституційного Суду України Запорожцю М.П.).

Дізнавшись про склад суддів КСУ, який приймав ухвалу від 20.02.2018 року №5-у/2018, яка стосувалася конституційної скарги Сагайдака А.В. № 18/401(18) від 25.01.2018 року, в березні 2018 року Заявником було подано до КСУ заяву про відвід одного з Суддів КСУ від конституційного провадження за даною конституційною скаргою, оскільки в Заявника, як учасника конституційного провадження, були інші обставини, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості цього Судді КСУ до Заявника, і за результатами розгляду заяви про відвід до одного з Суддів КСУ мало бути застосовано відвід (самовідвід) в даному конституційному провадженні. Цей Суддя відповідно до положень §44. РЕГЛАМЕНТУ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ не міг брати участі у підготовці, розгляді та прийнятті рішень, виконувати інші повноваження у питаннях, щодо яких у нього наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів.

В подальшому Заявник, як учасник конституційного провадження, звертався до КСУ з електронним листом, в якому на підставі пунктів 3, 4, 9, 10, 12 параграфу 44 Регламенту КСУ просив надати у відповідь сканкопію ухвали, яка мала бути постановлена за результатами розгляду заяви Сагайдака А.В. про відвід судді КСУ в справі №18/401(18), але констатую, що ухвала КСУ за результатами вирішення заяви про відвід судді КСУ на поштову чи електронну адресу так і не надійшла.

Оприлюднення ухвали, яка мала бути постановлена за результатами розгляду заяви Сагайдака А.В. про відвід Судді КСУ в справі №18/401(18), як акта Суду на офіційному веб-сайті КСУ також не було здійснено.

Ухвалою Першої колегії суддів Другого сенату КСУ від 10.04.2018 року у справі №3-147/2018(401/18), було відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина України Сагайдака Андрія Васильовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 1 частини другої, частини четвертої статті 361 КАС України.

На письмове звернення Заявника Секретаріат КСУ надіслав лист від 27.04.2018 року №4-15-18/1289, в якому нагадав про винесену ухвалу КСУ від 10.04.2018 року у справі №3-147/2018(401/18) про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою громадянина України Сагайдака Андрія Васильовича, в цьому листі також зазначено: «Відповідно заява А.В. Сагайдака про відвід судді … Конституційним Судом України не розглядалась».

Абзац про те, що заява про відвід Судді КСУ Конституційним Судом України не розглядалась спонукав Заявника дослідити існуючі особливості, які стосуються розгляду заяв про відвід Судді (Суддів) КСУ та/або виявлення можливих недоліків зазначеного процесу.

Відповідно до вимог част. 2 ст. 147 Конституції України діяльність Конституційного Суду України ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, гласності, обґрунтованості та обов’язковості ухвалених ним рішень i висновків.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована ВРУ 17.07.97 р.) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

За одним з положень ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право звернутись із конституційною скаргою до Конституційного Суду України з підстав, установлених цією Конституцією, та у порядку, визначеному законом.

У відповідності до п. 1 статті 71 ЗУ «Про Конституційний Суд України» учасник конституційного провадження зокрема має право: 5) заявляти клопотання; 6) подавати заяви про відвід Судді; 7) користуватися іншими правами, передбаченими цим Законом та Регламентом.

В статті 60 закону України «Про Конституційний Суд України», вказано наступне: 1. Суддя Конституційного Суду не може брати участі у підготовці, розгляді та прийнятті рішень, виконувати інші повноваження у питаннях, щодо яких у нього наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. 2. У разі наявності у судді Конституційного Суду реального чи потенційного конфлікту інтересів він повинен протягом одного робочого дня письмово поінформувати про це Суд та заявити самовідвід. 3. З тих самих підстав відвід судді Конституційного Суду можуть заявити особи, які є учасниками конституційного провадження. 4. Відвід (самовідвід) застосовується, зокрема, якщо:

1) Суддя безпосередньо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

2) Суддя є членом сім’ї або близьким родичем осіб, які беруть участь у справі;

3) є інші обставини, що викликають сумнів в об’єктивності та неупередженості Судді.

5. Заява про відвід (самовідвід) подається у письмовій формі та розглядається Судом у порядку, встановленому Регламентом.

Примітка. Терміни «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання корупції».

В статті 1 ЗУ «Про запобігання корупції» визначено, що у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: потенційний конфлікт інтересів — наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до §44 Регламенту  КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ, що був ухвалений на спеціальному пленарному засіданні КСУ Постановою КСУ від 22 лютого 2018 року № 1-пс/2018, визначено Конфлікт інтересів та відвід ( самовідвід) Судді, визначено наступне: 1. Суддя не може брати участі у підготовці, розгляді та прийнятті рішень, виконувати інші повноваження у питаннях, щодо яких у нього наявний реальний чи потенційний конфлікт інтересів. 2. Реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом Судді та його службовими повноваженнями, що впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Потенційним конфліктом інтересів є наявність у Судді приватного інтересу у сфері, в якій він виконує свої службові повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. 3. Відвід (самовідвід) застосовується, зокрема, якщо:

1) Суддя безпосередньо або опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

2) Суддя є членом сім'ї або близьким родичем осіб, які беруть участь у справі;

3) є інші обставини, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості Судді.

В п. 4 §44 Регламенту вказано, що з тих самих підстав відвід Судді можуть заявити особи, які є учасниками конституційного провадження. 5. Заява про відвід ( самовідвід) Судді подається у письмовій формі Суду. 6. Заява про відвід Судді подається до початку розгляду справи на пленарному засіданні Сенату, Великої палати. 7. У разі наявності у Судді реального чи потенційного конфлікту інтересів він повинен протягом одного робочого дня письмово поінформувати про це Суд та заявити самовідвід. Суддя може подати заяву про самовідвід на будь-якій стадії конституційного провадження. 8. Неповідомлення Суду Суддею про наявність у нього реального конфлікту інтересів, вчинення ним дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягне за собою відповідальність згідно із законодавством. 9. Заява про відвід ( самовідвід) Судді, подана після постановлення ухвали про відкриття конституційного провадження у справі, але до початку розгляду справи на пленарному засіданні Сенату, Великої палати, розглядається Судом на засіданні Сенату, Великої палати. Якщо заява про відвід ( самовідвід) Судді подана під час розгляду справи Колегією, секретар Колегії невідкладно повідомляє головуючого у відповідному Сенаті про необхідність скликання засідання Сенату або Великої палати для вирішення питання про задоволення заяви про відвід (самовідвід) Судді. У разі задоволення заяви про відвід ( самовідвід) Судді на засіданні Сенату, Великої палати вирішується питання про тимчасове залучення іншого Судді до складу відповідної Колегії. 10. Для розгляду заяви про відвід (самовідвід) Судді, поданої після початку розгляду справи на пленарному засіданні, Сенат або Велика палата оголошує перерву у пленарному засіданні і вирішує питання щодо задоволення чи незадоволення заяви на засіданні Сенату, Великої палати. Заява про відвід (самовідвід) Судді та постановлена за результатами її розгляду ухвала проголошуються на пленарному засіданні Сенату, Великої палати, після чого розглядається питання про повноважність відповідного пленарного засідання. 11. На засіданні Сенату, Великої палати заслуховуються пояснення Судді, щодо якого заявлено відвід чи який подав заяву про самовідвід, якщо він бажає їх дати. 12. Ухвала про відвід ( самовідвід) Судді постановляється Сенатом, Великою палатою без участі Судді, щодо якого заявлено відвід (який заявив самовідвід). 13. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) Судді-доповідача у справі відповідне звернення до Суду розподіляється у порядку, визначеному §41 Регламенту.

Згідно з частиною 1 ст. 83 ЗУ «Про Конституційний Суд України» визначено, що Суд ухвалює рішення, надає висновки, постановляє ухвали, видає забезпечувальні накази. А відповідно до частини 1 статті 86 ЗУ «Про Конституційний Суд України» визначено, що для вирішення питань, пов’язаних із відкриттям, відмовою у відкритті, закриттям провадження у справі, іншими процесуальними діями, клопотаннями, процедурою розгляду справ, Суд постановляє відповідні ухвали.

Відповідно до част. 1 ст. 42 ЗУ «Про Конституційний Суд України» визначено, що Акти Конституційного Суду, засідання Суду та інформація щодо справ, які розглядає Суд, є відкритими, якщо інше не встановлено цим Законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в Суді усної або письмової інформації про результати розгляду його справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до рішення Суду в порядку, встановленому цим Законом.

Аналізуючи вищенаведені вимоги положень Конституції України, ЗУ «Про Конституційний Суд України» та Регламенту Конституційного Суду України та отримавши власний досвід звернення з конституційною скаргою до КСУ, приходжу до наступних висновків відносно особливостей реалізації права подавати заяви про відвід Судді в конституційному провадженні, які можуть бути цікаві юридичній спільноті та особам, які мають намір звертатись з конституційними скаргами:

Якщо в учасника конституційного провадження є обставини, що викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості Судді КСУ (напр. обставини, що свідчать про існування потенційного конфлікту інтересів) в його конституційному провадженні, такий учасник звичайно має задеклароване право заявити в письмовій формі відвід Судді з цих підстав до початку розгляду справи на пленарному засіданні Сенату, Великої палати КСУ.

Якщо самовідвід Суддею КСУ не буде заявлено з цих підстав, то учаснику конституційного провадження, відносно якого Судом ще тільки вирішується питання про відкриття або  відмову у відкритті конституційного провадження за конституційною скаргою, розраховувати на розгляд заяви про відвід судді КСУ та постановлення відповідної ухвали не слід.

При цьому відмова Суду розглядати заяву учасника конституційного провадження про відвід Судді КСУ та недотримання відповідних положень Регламенту КСУ на даному етапі Конституційним Судом України та іншими судовими органами не буде сприйнято, оскільки, як зазначив Верховний Суд в постанові від 14.03.2018 року у справі №П/800/120/14, «Регламент є внутрішнім документом Конституційного Суду України, а не нормативно-правовим актом». Порядок та відповідна процедура розгляду Судом заяв про відвід Суддів КСУ в законі України «Про Конституційний Суд України» чітко не деталізована.

Положення про те, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6), які викладено в Конвенції про захист прав і основних свобод людини, в конституційному провадженні відносно поданих заяв про відвід Судді КСУ в межах вирішення конституційних скарг також фактично не діють.

В частині кращого розуміння учасниками конституційного провадження, що собою являє Конституційний Суд України у т.ч. в процесі реалізації права заявити відвід судді КСУ (за наявності певних обставин), звертаємось до висновків Верховного Суду з постанови від 14.03.2018 року у справі №П/800/120/14, а саме: «Конституційний Суд України не розглядає конкретні юридичні справи у спорах між певними суб'єктами права, а може визнавати неконституційними нормативні акти (тобто діяти як негативний законодавець) та здійснювати обов'язкові для застосування тлумачення Основного Закону і за чинною на той час редакцією Конституції України тлумачення законів (тобто діяти як позитивний законодавець). Ці обставини суттєво відрізняють Конституційний Суд України від судів загальної юрисдикції, оскільки зазначене вище свідчить про те, що цей орган є більшою мірою політичним, ніж судовим. Те, що Конституційний Суд України не є судом у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, випливає також із рішень Європейського суду з прав людини у справах «Фішер проти Австрії» та «Цумтобель проти Австрії». За таких обставин цілком виправданим є висновок, що суб'єкт призначення судді Конституційного Суду України має право застосувати до призначеного ним судді заходи політичної відповідальності в разі встановлення цим суб'єктом призначення ознак невідповідності поведінки такого судді високим вимогам, які пред'являються суспільством до судді Конституційного Суду України».

Учасник конституційного провадження, що звернувся із заявою про відвід Судді КСУ, звичайно може сподіватись на те, що, якщо заявлено відвід, Суд не має права розглядати справу до вирішення питання відводу по суті, при цьому рішення з приводу відводу оформлюється судом окремою ухвалою, як зазначено, наприклад, у висновку ВСУ від 31 травня 2017р. у справі №21-3473а16. Сподіватись, що без прийняття рішення з приводу заявленого учасником справи відводу судді, колегії суддів чи всьому складу суду, сам Суд не має права вчиняти інші процесуальні дії, тобто продовжувати розгляд справи.

Але, тільки зрозумівши, що Конституційний Суд України відрізняється від судів загальної юрисдикції, оскільки зазначене вище Верховним Судом свідчить про те, що цей орган є більшою мірою політичним, ніж судовим, учасники конституційного провадження, які подали конституційні скарги та які подали заяви про відвід судді КСУ можуть стикатись з ситуацією, коли КСУ, діючи саме як політичний, а не як судовий орган, може розглядати конституційну скаргу (або відмовити у відкритті конституційного провадження по такій скарзі) до вирішення питання заявленого відводу судді КСУ по суті, при цьому рішення КСУ з приводу відводу Судді окремою ухвалою оформлюється та оприлюднюватися не буде, а подана заява про відвід Судом не розглядатиметься.

Пам’ятаємо, що згідно вимог статті 151² Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Зміна ситуації можлива шляхом законодавчого доповнення частини 1 статті 86 ЗУ «Про Конституційний Суд України» положеннями про вирішення заявлених відводів Судді/Суддям КСУ шляхом обов’язкового постановлення Судом відповідної ухвали до вирішення інших пов’язаних з конституційними скаргами, поданнями або зверненнями питань.