ЄСПЛ у справі «Kruglov and Others v. Russia» від 4 лютого 2020 року зазначив, що національні суди на жодному етапі не намагалися зважити обов'язок щодо захисту конфіденційності стосунків адвоката та клієнта по відношенню до потреб кримінальних розслідувань. Навпаки, видаючи ордери на обшук, суди очевидно мали на увазі, що конфіденційність стосунків адвокат-клієнт може бути порушена в будь-якому разі якщо триває кримінальне розслідування, навіть якщо таке розслідування ведеться не проти адвокатів, а проти їх клієнтів.
Про обставини справи повідомила суддя Європейського суду з прав людини Ганна Юдківська на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook:
«А Європейський суд знов передає вітання органам слідства і судам, які не поважають конфіденційність стосунків адвокат-клієнт.
На жодному етапі національні суди не намагалися зважити обов'язок щодо захисту конфіденційності стосунків адвоката та клієнта по відношенню до потреб кримінальних розслідувань.
Наприклад, суди не вивчали можливості отримання потрібної інформації з інших джерел (наприклад, від клієнтів самих адвокатів). Крім того, немає інформації, що у судів були якісь правила, за якими визначати, коли можна, а коли не можна допустити порушення конфіденційності юридично привілейованих документів ... Навпаки, видаючи ордери на обшук, суди очевидно мали на увазі, що конфіденційність стосунків адвокат-клієнт може бути порушена в будь-якому разі якщо триває кримінальне розслідування, навіть якщо таке розслідування ведеться не проти адвокатів, а проти їх клієнтів.
Суд приходить до висновку, що коли видавався ордер на обшук, національні суди не зважували конфліктні інтереси і не перевіряли, чи втручання у права заявників відповідало нагальній соціальній потребі та було пропорційним законним цілям, які переслідувалися.
У заяві №19667/16 апеляційний суд відмовився розглядати скаргу скаргу заявника на ордер на обшук на тій підставі, що на той момент кримінальна справа проти третіх осіб, в рамках якої було видано цей ордер, була направлена в суд. Суду не було надано пояснень, чому факт незавершеного кримінального провадження проти третіх осіб повинен вплинути на право заявниці перевірити законність судового ордеру щодо обшуку щодо її будинку. Таким чином, він вважає, що в цій справі заявницю було позбавлено ex post facto судового перегляду судового ордера на обшук, виданого стосовно її будинку.
Таким чином було порушено статтю 8 Конвенції стосовно всіх заявників».
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про практику ЄСПЛ щодо витребування персональних даних операторами мобільного зв’язку.