Відповідно до пп. 266.1.1 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Про це нагадала Державна податкова служба України.
Відповідно до пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ не є об’єктом оподаткування Податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Положеннями пп. 14.1.235 ПКУ визначено, що сільськогосподарським товаровиробником є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа – підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (пп. 14.1.234 ПКУ).
Отже, для права застосування зазначеної норми ПКУ платник Податку має одночасно відповідати таким умовам:
Практика адміністрування Податку свідчить про необхідність надання роз’яснень, зважаючи на деякі обставини, що виникають у платників Податку.
Враховуючи положення пп. 14.1.235 ПКУ, здійснення сільськогосподарським товаровиробником господарської діяльності, зокрема операцій з постачання, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, є однією із обов’язкових умов при застосуванні для об’єктів положень пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ.
Якщо підприємство призупинило діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, то у такому разі у підприємства немає підстав для застосування пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ.
Згідно з Класифікатором сільськогосподарські силоси та складські будівлі, що використовуються для сільського господарства, відносяться до коду 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі».
Водночас у разі використання підприємством елеватора для надання послуг складського зберігання стороннім організаціям на елеватор не поширюється дія пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ, оскільки у такому разі елеватор не використовується за призначенням у сільськогосподарській діяльності самого підприємства у розумінні пп. 14.1.235 ПКУ.
Надання об’єктів нерухомості в оренду, лізинг, позичку позбавляє Товариство права при визначенні податкового зобов’язання з Податку застосовувати пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ.
Виключення з переліку об’єктів оподаткування, передбачене пп. «ж» пп. 266.2.2 ПКУ, стосується будівель та споруд, а не їх частин. Тому якщо в оренду підприємством надається частина площ об’єктів, то позбавлення права на користування зазначеною нормою стосується всієї площі будівель та споруд, частина яких надається в оренду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.