У Національній академії наук підтримали скасування переведення годинників і пояснили чому

Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», годинники в Україні більше не переводитимуть на літній чи зимовий час, так як 16 липня Верховна Рада ухвалила загалом як Закон законопроект про обчислення часу в Україні №4201.

Прийнятий документ викликав багато критики у мережі, але у Національній академії наук України підтримали скасування переведення годинників на «літній час».

Академік-секретар відділення загальної біології НАН України Володимир Радченко розповів, чому вважає цю ініціативу правильною та кориснішою для здоров'я українців.

«Хочу наголосити, що вважаю цей Закон таким, який відповідає інтересам України. Критики Закону поділяються на три категорії: тих, хто вважає за необхідне зберегти переведення часу в Україні на літній та зимовий час; тих, хто пропонує – в разі скасування переведення годинників – встановити на території України двочасові пояси; а також тих, хто наголошує на тому, що країна має залишитися на літньому часі.

Тобто фактично опинитись у так званому третьому часовому поясі, за яким живе вся європейська частина росії. Навіть сам факт таких закликів явно суперечить національним інтересам України», – сказав Радченко.

Науковець пояснив, що майже вся територія Україна повністю розташована у так званому другому часовому поясі (UTC+2) нашої планети, окрім більшої частини Закарпатської області (що у першому поясі) й окремих східних районів Донецької та Луганської областей (у третьому часовому поясі).

«Не виникає жодних сумнівів щодо того, що наша країна має належати до другого часового поясу. З огляду на це, пропозиції розділити територію України на два часові пояси або залишитися на літньому часі (що фактично означає перехід до третього часового поясу), які лунають у медіа, позбавлені вагомих обґрунтувань», – сказав академік НАН.

У НАН наголосили, що законодавство дозволяє встановлювати час початку робочого дня локально (об’єктово), а також регіонально, зокрема з урахуванням часових і сезонних відмінностей початку та тривалості світлового дня.

«При цьому немає потреби в загальнодержавному переведенні годинників, коли одразу утворюється тимчасовий хаос у розкладах руху громадського транспорту, що замість економічних переваг може призводити до збитків», – вважає Володимир Радченко.

У свою чергу академік НАН України та НАМН України, президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк наголосив, що переведення стрілок годинників впливає на природні біологічні ритми організму, напружуючи майже всі його функціональні системи.

«Будь-який організм живе за притаманними йому біологічними ритмами, що є самопідтримувальними автономними періодичними коливаннями інтенсивності фізіологічних реакцій. Оптимальна життєдіяльність можлива лише за умов врахування цих природних біологічних ритмів.

Переведення стрілок годинників впливає на природні біологічні ритми організму, напружуючи майже всі його функціональні системи – передусім ендокринну, нервову, травну, сон та інші, які забезпечують гомеостаз і адаптивні реакції щодо чинників навколишнього середовища. Між тим, вони впорядковані в такий спосіб, що їхнє регулювання спрямоване на збереження й підтримку цілісності, сталості та врівноваженості організму», - заявив він.

За словами науковця, за умов зміни ритмів навколишнього середовища (геліографічних або соціально нав’язаних ритмів) відбувається розлад системи циркадіанних ритмів організму, що склалися раніше. В організмі створюється стан десинхрозу.

«Десинхроз – це вид хронопатології, він є передвісником і супутником найрізноманітніших проявів неблагополучия організму, зокрема й багатьох захворювань. Найпоширенішою причиною десинхрозу є зміни часових поясів унаслідок тривалих перельотів і переїздів; неузгодженість за фазою з поясним часом, тобто з місцевим сонячним часом, ритму «сон – пильнування».

Ба більше, суперечливі ритми соціального часу разом з екологічними чинниками можуть викликати антропоекологічне напруження навіть цілих популяцій.

Від розладу соціального та сонячного ритмів особливо страждають діти», - додав він.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.